Рішення № 25103074, 04.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12р. Справа № 21/5005/4081/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Відповідача -1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк

про стягнення 13 334,40 грн. шкоди

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 434-4016 від 11.10.11р. представник за довіреністю;

від відповідача -1 ОСОБА_2, дов. № 79 від 01.01.12р. представник за довіреністю;

від відповідача -2 ОСОБА_3, дов. № 007 від 31.12.11р. представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з належного Відповідача 13 334,40 грн. майнової шкоди за нестачу вантажу. Свої вимоги обґрунтовує втратою вантажу під час перевезення залізницею в розмірі 6 250 кг.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача -1 надав відзив на позовну заяві від 05.06.12р. в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Як на підставу своїх заперечень посилається на відсутність своєї вини у незбереженні вантажу, оскільки ним порожній вагон відправнику не подавався.

Відповідач -2 заперечив проти задоволення позову. У відзиві на позов та додатковому відзиві на позов зазначив, що незбереження вантажу, згідно чинного законодавства під час перевезення покладено на залізницю, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог відносно нього.

За клопотанням відповідача-2 запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів".

В ході судового розгляду справи відповідач-2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи та витребування у відповідача-1 додаткових документів.

Суд, розглянувши зазначене клопотання відхилив.

Відповідач-2 у судовому засіданні 03.07.12р. заявив усне клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Суд клопотання відповідача-2 відхилив.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 03.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (далі -Відповідач-2) та просить стягнути з належного відповідача 13 334,40 грн. майнової шкоди за втрату вантажу при перевезенні.

Відповідач -1 заперечив проти стягнення з нього зазначеної суми, оскільки ним порожній вагон відправнику не подавався у зв'язку з чим його вини у незбереженні вантажу не вбачається.

Відповідач -2 заперечив проти задоволення позову. Вважає, що незбереження вантажу, згідно чинного законодавства під час перевезення покладено на залізницю, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог відносно нього.

Також Відповідач-2 зазначив, що позивачем невірно розрахована сума шкоди. Так, зазначив у своєму відзиві на позов відповідач-2 вантаж знаходився при перевезенні у вологому стані, маса вантажу складає 316 600 кг, отже й норма природної втрати за цим перевезенням з врахуванням 2% норми природної втрати складає 6 332 кг. У зв'язку з тим, що втрата вантажу відповідно до комерційного акту становить 6 250 кг, то, як зазначив Відповідач-2 це є менше ніж норма природної втрати у зв'язку з чим підстав для задоволення позову немає.

Суд не приймає дані заперечення у зв'язку з тим, що маса вантажу 316 600 кг на яку посилається Відповідач-2 у своєму відзиві становить масу всього вантажу, який був направлений позивачу. Маса ж вантажу у спірному вагоні становить 44 440 кг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Істек" (далі -Відповідач-2) за залізничною накладною № 52181294 зі станції Горлівка Донецької залізниці на станцію Нікополь Придніпровської залізниці на адресу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі -Позивач) відправлено вагон № 60632825 з вантажем -горішок коксовий. Маса вантажу у вагоні згідно відомості -44 440 кг.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.

За приписами ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладний.

При проходженні вагону через станцію Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці (далі -Відповідач-1) встановлено, навантаження у вагоні шапкою вище бортів 300-500 мм, злів по ходу потягу над 6-7 люками конусоподібне поглиблення довжиною 2500мм, шириною 1 500мм. довжиною 2500мм, шириною 1500мм до полу вагона. Вагон без дверний, люка зачинені. На хребтовій балці буксовому вузлі вагону є сліди просипання вантажу. Нещільне прилягання 7 люка на 50 мм до армованого листа. Течія вантажу на момент проведення комісійного огляду відсутня. Вагон здано під варту стрілку Зрілому о 9:00. Безпеці вагону не погрожує. Щілина в люці закладена дрантям, дошками, про що складено акт загальної форми № 736 від 20.12.2011р.(а.с.50)

За фактом нестачі маси вантажу складено комерційний акт АА № 019300/468 від 21.12.2011, в якому зазначено, що при комісійному зважуванні на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту, виявлено менше проти документа на 6 250 кг горішка коксового, який у вагоні вміститися міг. У документі -у вологому стані, завантажений шапкою, промаркований вапном по усій площі вагона. У дійсності навантаження тотожно Акту загальної форми № 736, шапкою вище бортів 30-50 см, вантаж маркований вапном по усій площі вагона, крім наявного поглиблення над 6-7 люками, лійкоподібного, розміром: довжиною 250 см, шириною 150 см, глибиною -до пола вагону. Нещільне прилягання 7 люка до армованого листа на 50 мм. Вагон бездверний, люка закриті. На момент прибуття течі вантажу не було, зазор вже був закладений шматтям та дошкою. Згідно техакту № 17, експлуатаційний знос по старому, до навантаження вантажовідправник зазор бачити міг, не прийняв міри, втрата вантажу можлива. З моменту прибуття вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників. (а.с.17).

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 908 Цивільного кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення, екологічну безпеку та захист навколишнього середовища.

Правилами перевезень вантажу у вагонах відкритого типу, затвердженими Міністерством транспорту України № 542 від 20.08.2001, встановлено, що перед навантаженням вантажу відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів.

В Акті № 17 про технічний стан вагону від 21.12.2011р. (форма ГУ-106) в графі "несправності" зазначено наступне: нещільне прилягання 7-го люка на 50 мм до армованого листа. До навантаження вантажовідправник зазор бачити міг, не прийняв міри, втрата вантажу можлива.

Акти про технічний стан вагону та їх правова оцінка є підставою для визначення ступеню вини вантажовідправника та залізниці у недостачі вантажу внаслідок його просипання під час перевезення.

Згідно з п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу - перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Абз.1 ч.5 ст. 31 Статуту передбачено, що придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Комерційна справність -це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться. Придатність рухомого складу для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні означає таку його справність, від якої залежить забезпечення збереження конкретного вантажу.

Матеріалами справи, встановлено та не заперечується сторонами, що завантаження вагону здійснювалось засобами вантажовідправника (Пам'ятка № 4009, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.49), тому придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинно було визначити ТОВ „Істек".

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом або не придатний в комерційному відношенні вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

Відповідач-2 не надав суду доказів завантаження вантажу у справний у комерційному відношенні вагон чи відмову в прийнятті вагону від залізниці під навантаження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на відправника, який навантажив вантаж у вагон, не перевіривши його у комерційному відношенні.

Зазначені висновки узгоджуються з практикою ВГСУ (постанова від 20.06.12р. у справі № 14/5005/13063/2011) (а.с. 81-84).

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яку її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на викладене, суд вважає, що до перевізника (відповідача-1) в позові повинно бути відмовлено, оскільки він не подавав порожній вагон під завантаження.

Позивач просить у позові стягнути вартість майнової шкоди в сумі 13 334, 40грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

З комерційного акту АА № 042028/108 від 21.12.2011р. вбачається що при прийманні вантажу виявлено його недостачу у вагоні № 60632825 у кількості 6 250 кг, що за розрахунком позивача становить 13 334,40грн.

Разом з тим слід зауважити, що Позивач при розрахунку невірно вирахував суму шкоди з врахуванням 2% природної втрати вантажу.

Відповідно до приписів п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

2% маси, зазначеної в перевізних документах:

вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Отже, природна втрата вантажу за цим перевезенням складатиме 2% від 44 440 кг, що становить 888 кг.

В комерційному Акті зазначено, що нестача вантажу склала 6 250 кг.

Отже, нарахування слід проводити від маси 6 250 кг -888 кг = 5 362 кг.

На підставі викладеного до стягнення з Відповідача-2 підлягає 10 724, 00 грн.

У стягненні 2 610, 40 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на позивача та відповідача-2 пропорційно задоволеним вимогам: на Відповідача-2 - 1 294, 36грн., на позивача -315, 14 грн.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що ціна позову по даній справі складала 13 334,40 грн., тому судовий збір мав складати 1 609,50 грн., а позивачем відповідно до платіжного доручення № 132999 від 06.04.2012 р. сплачено судовий збір у розмірі 2667,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Про повернення судового збору слід винести відповідну ухвалу.

Керуючись ст. 4, 33, 34, 43-45, 49, 75, 82-87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

У позовних вимогах до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" -відмовити.

Стягнути з ТОВ „Істек" (83058, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349, МФО 334635) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, МФО 305299) 10 724, 00 грн. (десять тисяч сімсот двадцять чотири грн. 00 коп.) майнової шкоди за нестачу вантажу та 1 294, 36 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто чотири грн. 36 коп.) витрат на оплату судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 2 610, 40 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 05.07.2012р.