Рішення № 25103062, 04.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12р. Справа № 15/5005/4955/2012

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька", м.Дніпропетровськ

про стягнення 115 154, 70 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 63/1653 від 07.06.12р.

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 101 від 02.02.11р.

від відповідача: Филипов В.М., голова правління, згідно до наказу № 24 від 14.07.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-позивач) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька" (далі-відповідач), про стягнення 115 154,70 грн.

Прокурор обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 020321 про постачання теплової енергії від 01.06.06р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 08.06.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 03.07.12р.

03.07.12р. в судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи копію наказу № 675к від 20.06.11р. про призначення старшого радника юстиції Бикова В.М. прокурором м. Дніпропетровська.

Повноважний представник позивача також позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи довідку від 02.07.12р., відповідно якої заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.10.11р. по 01.03.12р. складає 112 574,87 грн.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення суми основного боргу, обіцяє її погасити та просить відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, про що також зазначає у відзиві, який 27.06.12р. надійшов до суду. Крім того, повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи документи, що посвідчують правовий статус відповідача.

В судовому засіданні 03.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.06р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 020321 про постачання теплової енергії (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1 якого, позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.2.1 Договору, теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Відповідно до п.5.2. Договору, облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах розрахунковим способом опалення та гвп відповідача по вул. Кожемяки, 7.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в двох примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (п.7.2 Договору).

Відповідач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує (п.7.3 Договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем впродовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який зобов`язана направити його відповідачу не пізніше 10 числа місяця гаступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п.7.4 Договору).

Відповідно до п.7.9. Договору, при зміні тарифів на теплову енергію її розрахункова вартість у додатку 1 змінюється позивачем з дати нового тарифу за діючим договором без додаткової угоди.

Як зазначено у пункті 8.2.3. Договору, в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.09 року (п.11.1. Договору).

Відповідно до п.11.4. Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач належним чином виконував умови Договору та на умовах Договору постачав відповідачу теплову енергію за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кожемяки, буд. 7.

Однак, як зазначає прокурор та позивач, відповідач свої зобов'язання за Договором впродовж 2011 та 2012 років виконав неналежним чином, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.10.11р. по 01.03.12р. у розмірі 112574,87 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, на підставі п.8.2.3. Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 2 579,83 грн.

Таким чином, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплової енергії у розмірі 112 574,87 грн. та пеню у розмірі 2 579,83 грн.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 112 574,87 грн., обіцяє борг погасити, а також просить суд відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає, що згідно Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків" та п.1.6. Уставу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька" відповідач є неприбутковою організацією та не має наміру отримання прибутку для її розподілу між членами об'єднання.

Відповідач зазначає, що оплату за теплову енергію члени кооперативу здійснюють через бухгалтерію відповідача, але деякі мешканці житлового будинку які є членами кооперативу неналежним чином сплачують грошові кошти за отриману теплову енергію.

Відповідач стверджує, що з членами кооперативу, які мають заборгованість перед відповідачем, постійно ведеться робота спрямована на відшкодування такими особами заборгованості, як в досудовому так і в судовому порядку.

Крім того, відповідач просить суд прийняти до уваги положення Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" від 13.11.96р., відповідно до яких тимчасово забороняється нараховувати по рахункам та стягувати з громадян України починаючи з 01.10.96р. пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та коштів за житлово-комунальні послуги, в тому числі й за теплову енергію.

Як зазначає відповідач, отримана теплова енергія використовувалась виключно для опалення житлових приміщень громадян - членів об'єднання відповідача, а самі громадяни станом на 01.03.12р. мають заборгованість перед відповідачем у сумі 144 468,00 грн.

При викладених обставинах, як вважає відповідач, пеня стягненню не підлягає. Крім того, відповідач посилається на постанову Вищого господарського суду України від 18.10.07р. у справі № 13/360-06, в якій викладена аналогічна правова позиція.

При викладених обставинах вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 112 574,87 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2.3. Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

На підставі п. 8.2.3 Договору позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 2 579,83 грн., розрахунок якої господарським судом перевірено та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною 3 статті 551 Цивільним кодексом України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуюче те, що відповідач є неприбутковою організацією, метою його створення є забезпечення захисту прав його членів, заборгованість населення по сплаті послуг за теплопостачання, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та їх інтереси, що заслуговують на увагу, відсутність факту понесення значних збитків позивачем у зв'язку з невиконанням зобов'язання відповідачем, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 10 відсотків.

Аналогічна правова позиція щодо стягнення пені викладена у низці постанов Вищого господарського суду, зокрема: постанова від 20.03.12р. по справі № 5024/1438/2011, постанова від 14.03.12 р. по справі № 5024/1439/2011.

Слід також зазначити, що твердження відповідача стосовно того, що Законом України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" від 13.11.96р. не відповідає дійсності, оскільки ст. 2 цього Закону визначено, що дія цього Закону припиняється 1 січня 2011р. Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася з 1 січня 2011р.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 112 574,87 грн. та пеня у розмірі 257,98грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 32-34, 43-45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька" (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Дарницька, буд. 4, ЄДРПОУ 21868843) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м.Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 37, ЄДРПОУ 32082770) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 112 574,87 грн. (сто дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири грн. 87 коп.), пеню у розмірі 257, 98 грн. (двісті п`ятдесят сім грн. 98 коп.).

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарницька" (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Дарницька, буд. 4, ЄДРПОУ 21868843) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 2256,66 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят шість грн. 66 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 05.07.12р.