Справа № 2610/10718/2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Паламарчук А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
В травні 2012р. позивач ПАТ КБ «Надра»звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 (далі по тексту -відповідач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту -відповідач 2) про стягнення заборгованості за договором «Автопакет»розмірі 47 212,61 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 377 219,28 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 вересня 2008 р. між ВАТ КБ «Надра», який змінив свою назву на ПАТ КБ «Надра»та відповідачами 1, 2 було укладено договір «Автопакет»№213/АМК/56/2008-840 (далі по тексту -договір), відповідно до якого відповідачу 1 було надано кредит на суму 32 820,68 дол. США на умовах щомісячної сплати до 18 числа поточного платежу у сумі 625,58 дол. США і повним терміном повернення кредиту до 18 вересня 2015 р., в свою чергу відповідач 2, відповідно до п. 3.2 цього договору, як поручитель зобов'язувався відповідати перед кредитором в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання зобов'язань відповідачем 1 за вищезазначеним кредитним договором. Згідно з п. 3.2.2 договору відповідальність поручителя і боржника є солідарними.
Відповідачі 1,2 свої зобов'язання за договором належним чином не виконують, щомісячні платежі за кредитним договором і в термін, встановлений умовами договору, не здійснюються, а тому позивач вимушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно із п. 4.2.5 договору, позивач (банк) має право вимагати від позичальника (відповідача) дострокового виконання зобов'язань за договором, якщо позичальник не вніс черговий місячний платіж в строк, зазначений у кредитному договорі.
В прохальній частині позову сторона позивача просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачі 1,2 про час і місце судового розгляду оповіщалися у встановленому законом порядку, у судові засідання не з'являлися, про поважність причин неявки суд не повідомляли та не просили розглядати справу у їх відсутність, свого представника до суду не направили, заперечення проти позову не подавали.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності з ч. 2, 3 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 22 вересня 2008 р. між позивачем та відповідачами було укладено договір «Автопакет»№213/АМК/56/2008-840 (а.с. 09-14), відповідно до п. 1.1. цього договору позивач надав відповідачу 1 кредит у тимчасове платне користування у сумі 32 820,68 дол. США строком з 22 вересня 2008 р. по 18 вересня 2015р. Відповідач 1 зобов'язаний був повертати заборгованість по кредиту та процентах щомісячно рівними частинами в сумі 625,58 дол. США (п. 2.2.1 договору), безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на відповідний поточний рахунок. Відсотки за користування кредитом розраховуються банком (позивачем) на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,4 % річних (п. 1.1.3.1 договору).
В свою чергу відповідач 2, відповідно до п. 3.2 цього договору, виступив, як поручитель, зобов'язувався відповідати перед кредитором в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання зобов'язань відповідачем 1 за вищезазначеним кредитними зобов'язаннями за договором. Згідно з п. 3.2.2 договору відповідальність поручителя і боржника є солідарними. Відповідно до п. 3.2.3 відповідальність поручителя виникає, як у випадку невиконання позичальником будь -якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому.
За умовами договору відповідачем 1 було отримано грошові кошти в сумі 32 820,68 дол. США, що підтверджується заявою на видачу готівки №241 від 22 вересня 2008 р. (а.с.17).
Пунктом 2.2. договору передбачено, що позичальник зобов'язується: повернути кредит в терміни відповідно до умов даного договору, а також виконувати інші свої зобов'язання згідно даного договору.
У разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення (п. 5.1 договору).
В свою чергу п. 5.4 договору передбачено, що сторони встановили, що поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, виплачує банку пеню від загальної суми заборгованості позичальника по договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення з дня виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість позичальника.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором (а.с. 7,8) станом на 03 січня 2012р. заборгованість відповідачів за кредитом становить 30 539,42 дол. США; заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами становить 10 066,47 дол. США; 3 324,65 дол. США- сума пені за порушення строків сплати платежів за договором; 3 282,07 дол. США - сума штрафу за порушення умов кредитного договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь -якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому або в тій чи іншій його частині (п. 3.2.5 договору).
Судом достовірно встановлено, що позивачем вимоги п. 3.2.5 договору були виконані в повному обсязі, що підтверджується документально, відповідними досудовими вимогами, які надсилалися на адресу поручителя, так і на адресу боржника.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач 1, як позичальник свої зобов'язання за договором «Автопакет»№213/АМК/56/2008-840 від 22 вересня 2008р. не виконує, як і не виконує своїх зобов'язань за цим договором, як поручитель відповідач 2, а тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суми заборгованості у розмірі 47 212,61 дол. США, що за курсом НБУ на час звернення з позовом складало 377 219,28 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 219,0 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 232, 294 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» суму заборгованості за кредитним договором «Автопакет»№213/АМК/56/2008-840 від 22 вересня 2008р. у розмірі 47 212,61 /сорок сім тисяч двісті дванадцять/ дол. 61 цент США, що за курсом НБУ на час ухвалення рішення по справі складає 377 219 /триста сімдесят сім тисяч двісті дев'ятнадцять/ грн. 28 коп.; 3 219,0 /три тисячі двісті дев'ятнадцять/ грн. - судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 25102175, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 21.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2610/10718/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: