Рішення № 25101859, 02.07.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

02.07.2012

Справа №2609/8703/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі головуючого суді: Коробенко С.В.

при секретарях Ковальській К.О., Середі Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання у будинку двох сімей, заінтересована особа ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник в листопаді 2011 року звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання в період з 1958 року в будинку АДРЕСА_1 (зміна адрес: АДРЕСА_2) двох сімей.

Як зазначає Заявник, даний факт потрібен йому для того, щоб зареєструвати місце свого проживання у вказаному будинку, власником якого є ОСОБА_3

Заявник наполягає на тому, що з 1958 року у домоволодінні проживали дві сім'ї:

- сім'я, яка складалась з його матері (ОСОБА_4), та двох її синів -самого Заявника та його брата (ОСОБА_5);

- друга сім'я батька Заявника (ОСОБА_6), яка складалась також із його нової дружини (ОСОБА_7) та їх дітей (ОСОБА_8 та ОСОБА_3).

Заявник зазначає, що домоволодіння було поділене фактично на дві половини, у яких окремо дві сім'ї і проживали. Для кожної половини домоволодіння, на переконання Заявника, була заведена окрема домова книга.

ОСОБА_2 зазначає у своїй заяві, що у 2006 році у нього виникла необхідність прописатись на своїй половині будинку за вказаною адресою, проте новий власник будинку ОСОБА_3, заволодівши домовою книгою, відмовляє у її видачі, пояснюючи це тим, що такої домової книги не існує, і заявляючи, що сам ОСОБА_2 вже до будинку ніякого відношення не має.

У судовому засіданні Заявник підтримав заяву, переконуючи суд, що мета встановлення юридичного факту проживання двох сімей у будинку в жодному випадку не пов'язана із намірами в подальшому оспорювати право власності ОСОБА_3 на домоволодіння, а потрібне йому виключно для реєстрації свого місця проживання за вказаною адресою.

ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що дійсно, ОСОБА_2 протягом певного часу проживав у будинку, проте залишив його у зв'язку з навчанням в іншому місті і ніколи в подальшому в будинку не проживав. На сьогодні 3/4 частки у праві власності на домоволодіння зареєстроване за ОСОБА_3, а інша 1/4 частина -за братом Заявника -ОСОБА_5, щодо якого Заінтересована особа має відомості про його смерть. ОСОБА_3 пояснив суду, що він не має ніякого бажання, щоб ОСОБА_2 проживав у його будинку, і ніколи не надасть згоди на реєстрацію його місця проживання там.

Заслухавши пояснення Заявника та заінтересованої особи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд звертає увагу Заявника на те, що у відповідності до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»громадянин України для реєстрації за новим місцем проживання подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації письмову заяву, паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; два примірники талона зняття з реєстрації.

При цьому забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 р. N 985 «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні»затверджений зразок заяви про реєстрацію місця проживання в Україні. У вказаній заяві, окрім іншого, має бути зазначено підставу для реєстрації за визначеним місцем проживання (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (оренди), інші документи), а у разі відсутності вказаних документів -згода власника (співвласників) житла (наймачів, членів сім'ї).

Таким чином, для реєстрації ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_2, йому не потрібне рішення суду про встановлення факту проживання двох сімей у будинку. Органу реєстрації заборонено законом вимагати такі відомості від заявника.

Натомість, зважаючи, що ОСОБА_2 не є власником (співвласником) зазначеного домоволодіння, підставою для його реєстрації за вказаною адресою може бути лише згода власника (співвласників), якими згідно з даними БТІ є ОСОБА_9 (3/4 частки) та ОСОБА_5 (1/4 частка). (а.с. 89, 92)

За таких обставин, встановлення факту проживання двох сімей в будинку, як того просить Заявник, не має значення для охорони його прав та інтересів або створення умов здійснення ним особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, які стосуються реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.

З огляду на викладене заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 57-58, 60, 256-259, 208-209, 256-259 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: