Рішення № 25101223, 11.06.2012, Нахімовський районний суд міста Севастополя

11.06.2012

справа №2704/3225/2012

категорія №4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Лемешко А.С.,

при секретарі - Сергеєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, 3-я особа: КП "БТІ та ДРОНМ" м. Севастополя, Служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що у зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Відповідач з 2007 року по теперішній час за зазначеною адресою не проживає, комунальні платежі не сплачує, кореспонденцію не отримує у зв'язку з чим, позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

17.05.2011 року по вищезазначеній цивільній справі було постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

28.02.2012 року до Нахімовського районного суду м. Севастополя надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності. Вимоги позову мотивовані тим, що 15.09.2011 року була приватизована квартира АДРЕСА_1 та 06.10.2011 року видано свідоцтво про право власності на трьох осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 На момент приватизації ОСОБА_2 на підставі рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 17.05.2011 року, яке не набрало чинності був виписаний з цієї квартири. На підставі цього ОСОБА_2 просить визнати недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності.

06.04.2012 року ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя вищезазначене заочне рішення було скасовано, а справа призначена до розгляду.

Ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 12.04.2012 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації та цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, 3-я особа: КП "БТІ та ДРОНМ" м. Севастополя, про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності, були об'єднані в одне провадження.

Представник позивача ОСОБА_5 за первинним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити на підставах, що викладені в позові, зустрічний позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_6 за первинним позовом у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, зустрічний позов підтримали у повному обсязі.

Представник Фонду комунального майна у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Служби у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації надав заяву про розгляд справи за їх відсутністю, просить рішення прийняти на розсуд суду.

Представник 3-ої особи: КП "БТІ та ДРОНМ" м. Севастополя до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, відповідача та його представника, вважає позовні вимоги за первинним позовом не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги зустрічного позову обґрунтованим з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились у зареєстрованому шлюбі, який 10.01.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя був розірваний. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 з квартири не виїжджав та постійно проживав в одній з кімнат квартири АДРЕСА_1 разом із громадянською дружиною ОСОБА_7, іншого житлового приміщення не має, що також знайшло своє підтвердження в процесі розгляду справи при допиті свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7

Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які припинили бути членами однієї родини, але проживають в занятому житловому приміщенні мають рівні права, як наймач та члени його родини.

Таким чином, посилання позивачки на те, що відповідач з травня 2007 року у спірній квартирі не проживає, є не обґрунтованими, тому суд вважає, що факт не проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі тривалий час не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Крім цього, на теперішній час спірна квартира приватизована та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, але позовні вимоги ні позивачкою ні її представником уточненні не були, тому суд доходить висновку, що ОСОБА_1 обраний не вірний спосіб захисту свого порушеного права.

Стосовно вимог за зустрічним позовом, суд встановив, що ОСОБА_2 був знятий з реєстраційного обліку на підставі заочного рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 17.05.2011 року, тому при здійсненні приватизації не був зазначений в довідці з місця реєстрації та складу сім'ї, отже і не включений у розпорядження про приватизацію. Однак ухвалою від 06.04.2012 року це рішення було скасовано, тому зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку було проведено безпідставно.

Статя 65-1 ЖК України закріплює право на придбання громадянами займаних ними жилих приміщень у приватну власність. З положень даної статті випливає, що наймачі жилих приміщень у будинках державного житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставі, передбачених чинним законодавством.

Згідно ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992 року, до осіб, які мають право на приватизацію, відносяться наймач, члени сім'ї наймача, громадяни, які постійно поживають в квартирі або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до ч.2 ст. 8 вищезазначеного закону, передача займаних квартир здійснюється на праві спільної або часткової власності за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно проживають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири.

Виходячи з цього, ОСОБА_2 мав право на приватизацію житла, як наймач, оскільки на момент приватизації квартири постійно проживав в ній, у зв'язку з чим розпорядження органу приватизації № 1689/48 від 15.09.2011 року та свідоцтво про право власності на житло від 15.09.2011 року на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, порушує житлові права ОСОБА_2

Враховуючи, що приватизація за своєю суттю є угодою, оскільки у осіб після її проведення виникають громадянські права і обов'язки, тому відповідно до норм діючого законодавства розпорядження органу приватизації може бути визнано недійсним із застосуванням правових наслідків до правовстановлюючого документу -свідоцтва про право власності на житло.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини викладенні в зустрічному позові ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в процесі розгляд справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 107,30 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 64,65 ЖК України, ст.ст. 203,215,216 ЦК України, ст. ст. 10,30,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 -задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження органу приватизації Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №1689/48 від 15.09.2011 року про передачу у спільну часткову власність ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1

Свідоцтво на право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, видане 15.09.2011 року органом приватизації Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 107,30 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10 денний строк з моменту проголошення рішення апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий - суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя А.С. Лемешко