Рішення № 25100261, 21.06.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2-4307/11

пр. № 2/2608/512/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування

житлового фонду Святошинського району м.Києва»

до ОСОБА_1

про зобов*язання привести приміщення в належний стан, -

В с т а н о в и в :

КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило зобов*язати відповідача за власний рахунок привести загальний коридор між квартирами №49 і №50 по АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом демонтажу перегородки, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.09.2009р. Житловий багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва». Відповідач самовільно, без дозволу Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, без узгодження із власником будинку, зробив перепланування жилого будинку та встановив перегородку в загальному коридорі біля квартири №49 по АДРЕСА_1, чим порушив пункт 19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України №582 від 08.10.1992р., Положення про порядок перепланування, приєднання та переобладнання житлових, нежитлових, підсобних і допоміжних приміщень, прибудови балконів, лоджій у житлових будинках незалежно від форм власності, затвердженого розпорядженням голови Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації №494 від 29.03.2002р., згідно яких перепланування і переобладнання приміщень може здійснюватися лише за відповідними проектами та без порушення інтересів інших громадян, які проживають в будинку. Просило задовольнити позов на підставі ст.ст. 100, 152, 154, 177, 179, 189 ЖК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, на порушення відповідачем встановленням перегородки прав та інтересів інших мешканців будинку по АДРЕСА_1, а саме: мешканців сусідньої квартири №49 та відсутність відповідних погоджень на встановлення перегородки.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, а також на те, що перегородку особисто не встановлював, є власником квартири АДРЕСА_1 з 18.09.2009р., коли за договором купівлі-продажу придбав дану квартиру у гр-ки ОСОБА_2 і на час придбання ним цієї квартири перегородка вже була встановленою, документів про відповідні дозволи і погодження на встановлення перегородки попередній власник квартири йому не передавала, вважав, що оскільки він особисто не встановлював перегородку, він є неналежним відповідачем за даним позовом.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.09.2009р. (а.с. 6 - копія договору, а.с. 7 - копія витягу з Державного реєстру правочинів та реєстраційного посвідчення БТІ).

Зареєстрованими в цій квартирі є дружина відповідача - ОСОБА_3 і неповнолітня дочка ОСОБА_4, 2009р. народження (а.с. 5 - довідка по формі №3).

Житловий багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва».

Як вбачається з акту КП «Рео-6» від 25.02.2011р., приміщення загального користування біля квартири АДРЕСА_1 містить перепланування у вигляді встановлення перегородки із захватом загального коридору на 1 м, що спричиняє незручності мешканцям квартири №49 по АДРЕСА_1 (а.с. 8 - акт) та підтверджується викопіровкою з поетажного плану (а.с. 10).

Дозвільних документів та відповідних погоджень на вказане перепланування ОСОБА_1 не має, у зв*язку з чим йому директором КП «Рео-6» направлявся припис, в якому приписувалось звернутися до міжвідомчої комісії із заявою про надання дозволу та узаконення перепланування квартири та попереджено про можливу адміністративну відповідальність, який відповідач отримав 12.04.2011р. (а.с. 9 - копія припису).

01.04.2010р. відносно ОСОБА_1 було складено протокол в справі про адміністративне правопорушення за ст.150 ЖК України у зв*язку з порушенням правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями (а.с. 12 - копія протоколу), про результати розгляду якого інформація не збереглася.

22.12.2010р. до КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» звернувся мешканець квартири №49 по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 із заявою, в якій вказував про те, що існування перегородки між його квартирою №49 і сусідньою квартирою №50 по АДРЕСА_1 чинить йому перешкоди та незручності (а.с. 23 - копія заяви, а.с. 24 - копія фотокартки).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5, який мешкає в квартирі №49 по АДРЕСА_1 з 17.05.2009р., показав про те, що перегородка між його квартирою і сусідньою квартирою №50 встановлена не відповідачем, а попереднім власником цієї квартири, він, свідок, мав намір з ним домовитися щодо питання знесення перегородки, оскільки вона чинить йому незручності в потраплянні до своєї квартири, але не зміг, в даний час перегородкою і відгороженою частиною загального коридору користується саме відповідач як власник квартири №50 і зносити її не бажає.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.

В частині 1 ст.100 ЖК України вказано про те, що …переобладнання і перепланування жилого приміщення допускається за згодою наймача, членів сім*ї, які проживають з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ст.152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Контроль за утримання будинків (квартир), що належать громадянам, здійснюють комітети місцевих Рад народних депутатів, про що закріплено в ст.154 ЖК України.

Обов*язки громадян по забезпеченню схоронності жилих будинків закріплені в ст.177 ЖК України, де в частині 1 вказано про те, що громадяни зобов*язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об*єктів благоустрою, додержуватися правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки…

Користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного жилого фонду та їх утримання здійснюється з обов*язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються КМ України (ст.179 ЖК України).

За неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законодавства особи несуть відповідальність, про що закріплено в ст.189 ЖК України.

Пунктом 19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України №582 від 08.10.1992р. і Положенням про порядок перепланування, приєднання та переобладнання житлових, нежитлових, підсобних і допоміжних приміщень, прибудови балконів, лоджій у житлових будинках незалежно від форм власності, затвердженого розпорядженням голови Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації №494 від 29.03.2002р., передбачено, що перепланування і переобладнання приміщень може здійснюватися лише за відповідними проектами та без порушення інтересів інших громадян, які проживають в будинку.

У відповідності до частини 4 ст.319 ЦК України, власність зобов*язує, а відповідно до частини 5 цієї ж норми права, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства…

В ст.186 ЦК України дано визначення головної речі та приналежності, а саме: річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов*язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (частина 1). Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2).

В даному випадку, спірна перегородка, є приналежністю до головної речі - квартири АДРЕСА_1, власником якої є саме відповідач.

Тобто, придбавши квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 18.09.2009р., в користування до ОСОБА_1 перейшла і самовільно збудована перегородка в загальному коридорі, збудована до придбаної ним квартири попереднім власником.

При цьому, відповідач був освідомлений про існування перегородки, але не отримав від продавця квартири погоджувальних і дозвільних документів на її встановлення, розуміючи про те, що вона побудована без відповідних дозволів і такими своїми діями відповідач добровільно і свідомо взяв на себе усі ризики, що випливають з порушення житлового законодавства щодо самовільного перепланування житлового приміщення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та їх взаємному зв*язку, враховуючи, що на час розгляду справи власником квартири АДРЕСА_1, як головної речі по відношенню до самостійно встановленої перегородки, є відповідач, виходячи з положення діючого цивільного законодавства про те, що власність зобов*язує, а самовільно побудована перегородка спричиняє незручності мешканцям сусідньої квартири №49, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що він особисто не здійснював перепланування і будівництво спірної перегородки, не можуть бути правовою підставою для відмови в позові, оскільки з переходом до нього права власності на придбану квартиру АДРЕСА_1, до нього перейшли і усі ризики щодо самовільного перепланування до придбаної ним квартири як приналежності до головної речі, про існування якої відповідачу було достовірно відомо на час набуття права власності на основну річ.

Крім цього, оскільки судом не встановлено точного часу встановлення спірної перегородки, мешканець квартири №49 по АДРЕСА_1 мешкає в цій квартирі з 17.05.2009р., а відповідач є власником сусідньої квартири АДРЕСА_1 з 18.09.2009р., а тому суд вважає, що позивачем не пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом та вважає початком його спливу дату звернення до позивача мешканця квартири №49 - ОСОБА_6 з приводу порушення його прав, а саме: 22.12.2010р.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню 17 грн. судового збору і 37 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 186, 319 ЦК України, ст.ст. 100, 152, 154, 177, 179, 189 ЖК України, пунктом 19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України №582 від 08.10.1992р., Положенням про порядок перепланування, приєднання та переобладнання житлових, нежитлових, підсобних і допоміжних приміщень, прибудови балконів, лоджій у житлових будинках незалежно від форм власності, затвердженого розпорядженням голови Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації №494 від 29.03.2002р., ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Зобов*язати ОСОБА_1 за власний рахунок привести загальний коридор між квартирами №49 і №50 по АДРЕСА_1 у попередній стан, шляхом демонтажу перегородки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що мешкає в АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» (03134, м.Київ, вул.Симиренка, 17, ідентифікаційний код 36037999) - 17 грн. судового збору і 37 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: