Рішення № 25099157, 12.03.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-4672/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гребенюк В.В.,

при секретарі - Литовченко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1, відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 25.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

09.04.2008 року в м. Києві на просп. Правди сталося дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач 1), керуючи автомобілем «Ваз 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не витримав безпечний боковий інтервал, в результаті чого здійснив зіткнення з застрахованим автомобілем. Позивачем, на виконання умов договору страхування, було виплачено страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 6 910 грн. 92 коп.

Покликаючись на норми ст. 27 Закону України «Про страхування» (надалі за текстом - ЗУ «Про страхування»), ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) просить стягнути компенсацію здійснених виплат з відповідача 1, як особи, відповідальної за заподіяний збиток в порядку зворотної вимоги (регресу).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В подальшому, представник позивача змінив позовні вимоги та було залучено в якості співвідповідача відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (надалі за текстом - відповідач 2). Заява про зміну позовних вимог, обґрунтовувалось тим, що відповідно до оригіналу наданого відповідачем 1 полісу, його цивільно-правова відповідальності перед третіми особами, була застрахована, але, разом з тим, у позивача наступає право вимоги до відповідача 1 в межах безумовної франшизи по договору. Дане заява ухвалою суду прийнята до розгляду. Після чого, розгляд справи, за заявою залученого до справи співвідповідача, розпочався спочатку.

Позивачем було уточнено позовні вимоги, згідно якої представник позивача просив стягнути з відповідача 1 - 510 грн. та з відповідача 2 - 5 967 грн. 92 коп., судові витрати по справі покласти на відповідачів 1, 2 пропорційно до розміру задоволених вимог. Надав до суду докази здійснення страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами відповідача 1.

В подальшому, заявлений до відповідача 1 позов щодо стягнення франшизи у розмірі - 510 гривень, державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді пропорційно до розміру задоволених вимог - не заперечував.

Відповідач 1 в судове засідання 12.03.2012 року не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином.

Відповідач 2 в судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву, згідно якого заперечували проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 2, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 25.04.2007 року між позивачем та страхувальником було укладено договір страхування, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля, що підтверджується полісом (а.с. 7).

09.04.2008 року в м. Києві на просп. Правди сталося дорожньо-транспортна пригода. Відповідач 1, керуючи автомобілем «Ваз 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не витримав безпечний боковий інтервал, в результаті чого здійснив зіткнення з застрахованим автомобілем.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Печерського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві, зовнішнім оглядом встановлено, що застрахований автомобіль, отримав подряпини обох лівих крил та лівих дверей (а.с. 6).

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 28.052008 року відповідача 1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 4).

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті ДТП, склала 8 989 гривень 90 копійок, що підтверджується висновком спеціаліста ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» від 30.04.2008 року (а.с. 8-13).

Позивач, на виконання умов договору страхування виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 6 560 грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 12161 від 01.10.2008 року (а.с. 19) та страховим актом № 16735 від 27.08.2008 року (а.с. 14).

Позивачем було сплачено 350 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, що підтверджено платіжним дорученням № 11432 від 02.09.2008 року (а.с. 19) та понесені витрати пов'язані зі сплатою грошових коштів за оформлення та видачу довідки про обставини ДТП у підрозділах ДАІ у розмірі 83 грн.

14.04.2011 року позивач звернувся до відповідача 1 з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП (а.с. 21).

06.11.2009 року позивач звернувся до відповідача 2 з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП (а.с. 21), яку було отримано відповідачем 2 11.11.2009 року (а.с. 52)

Позивачем було подано до суду разом з заявою про зміну позовних вимог поліс № ВВ/3691258 відповідача 1, згідно якого була застрахована цивільно - правова відповідальність відповідача 1 в межах лімітів, передбачених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідачем 2 (а.с. 53).

Суд, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3691258, дійшов висновку про чинність дії договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП та, як наслідок, наявність страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами відповідача 1.

Заперечення відповідача 2 спростовуються дослідженим в судовому засіданні полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3691258, згідно якого страхувальник 16.01.2008 року сплатив за даним договором страхову премію в розмірі 310 грн. 44 коп. страховику, договір страхування діяв з 00 год. 00 хв. 18.01.2008 року до 17.01.2009 року.

Відповідно до п. 3 ст. 28 ЗУ «Про страхування» дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Таким чином, умовами договору іншого порядку передбачено не було, відповідач 2 з письмовою вимогою про сплату страхового платежу до відповідача 1 не звертався, доказів зворотнього в судовому засіданні встановлено не було.

Заперечення відповідача 2 щодо недійсності результатів оцінки та висновку спеціаліста ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» №1/1142 від 30.04.2008 року не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК України) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. Доказів на спростування висновку спеціаліста ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» №1/1142 від 30.04.2008 року представник відповідача 2, суду не надав.

Розрахунки позивача, належними та допустимими доказами, відповідачами спростовані не були, з посиланням на.

У відповідності до ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Доказів, направлення аварійного комісара або експерта на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, відповідачами, до суду надано не було.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування зменшується

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 993, 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Суд, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/1141829, дійшов висновку про чинність дії договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП та, як наслідок, наявність страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами відповідача 1.

Відповідно до п. 3 ст. 28 ЗУ «Про страхування» дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Таким чином, умовами договору іншого порядку передбачено не було, відповідач 2 з письмовою вимогою про сплату страхового платежу до відповідача 1 не звертався, доказів зворотнього в судовому засіданні встановлено не було.

Враховуючи, що полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3691258 передбачена франшиза, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком, передбачена лімітами відповідальності в розмірі 510 грн., суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 1 на користь позивача суму спричинених збитків в розмірі 510 грн. та понесених судових витрат: державне мито в розмірі 5 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі - 9 грн. 44 коп. пропорційно до стягненої суми, оскільки відповідач 1 несе відповідальність за заподіяні збитки саме в розмірі франшизи, якщо їх розмір не перевищує застрахованих лімітів його відповідальності.

Враховуючи, що лімітами відповідальності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3691258 передбачено 51 000 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров'ю та 25 500 грн. за шкоду заподіяну майну, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 2 на користь позивача суму спричинених збитків в розмірі 5 967 грн. 92 коп. та понесених судових витрат: державне мито в розмірі 59 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі - 110 грн. 56 коп. пропорційно до стягненої суми.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 8, 27, 28 ЗУ «Про страхування», ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1, відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», про стягнення заборгованості - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (Код ЄДРПОУ 24580961) суму спричинених збитків у розмірі - 510 (п'ятсот десять) гривень;

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (Код ЄДРПОУ 31241449) на користь публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (Код ЄДРПОУ 24580961) суму спричинених збитків у розмірі - 5 967 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень 92 копійки;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (Код ЄДРПОУ 24580961) державне мито в розмірі 5 (п'ять) гривень 10 копійок та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі -9 (дев'ять) гривень 44 копійки;

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (Код ЄДРПОУ 31241449) на користь публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (Код ЄДРПОУ 24580961) державне мито в розмірі 59 (п'ятдесят дев'ять) гривень 68 копійок та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі - 110 (сто десять) гривень 56 копійок;

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Гребенюк В. В.