Рішення № 2509146, 07.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітерра»

До Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

Про стягнення 4128501,34 грн.

Та за зустрічним

позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітерра»

Про визнання недійсним договору

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Шевченко М.О. (за дов.)

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Біттера» до державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України про стягнення 4128501,34 грн. за договором поставки № ЦХП-06-00107-01 від 16.03.2008, а саме: 1416429 грн. основного боргу, 2252389,56 грн. пені, 419700,26 грн. інфляційних, трьох процентів річних в сумі 39982,78 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати (25500 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 250000 грн. витрат на оплату послуг адвоката).

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. За твердженням позивача, ним як постачальником були виконані всі зобов’язання за вказаним вище договором. Відповідач, у свою чергу, частково розрахувався за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 30.05.2008 було порушено провадження у справі № 6/272.

Під час розгляду справи позивач підтримав позов в позовному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Відповідачем було подано зустрічний позов про визнання недійсним договору № ЦХП-06-00107-01 від 16.03.2008, стягнення грошових коштів за яким є предметом первісного позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, відповідач посилається на ст. 207 Господарського кодексу України та лист Служби безпеки України, у якому зазначено, що ціни на придбану за договором продукцію були значно завищені.

Ухвалою суду від 01.07.2008 зустрічний позов було прийнято для спільного розгляду з первісним на підставі ст. 60 ГПК України.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, а згаданий вище лист –неналежним доказом у справі, який не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Під час розгляду справи відповідач за первісним позовом звернувся з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою від 17.06.2008 у задоволенні даного клопотання було відмовлено ухвалою голови господарського суду міста Києва.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

16.03.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бітерра»(далі –ТОВ «Біттера») та державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі - ДП «Укрзалізничпостач») було укладено договір поставки № ЦХП-06-00107-01 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник (позивач) зобов’язується поставити та передати у власність, а замовник (відповідач) –прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка та кількість якої вказується в специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору, на умовах, що викладені в Договорі.

Продукцією є лазерний профілограф ИКП-5 (профілометр поверхні катання колісних пар ИКП –згідно ТУ ВУ-100051163.002-2007), ТОВ «Ріфтек», Білорусія (п. 1.2.1).

Постачальник здійснює поставку продукції на умовах поставки: СРТ (перевезення сплачено) пункт призначення –матеріальний склад ДП «Укрзалізничпостач»у місті Фастів, відповідно до вимог «Інкотермс»(редакція 2000 року).

Згідно з п. 5.3 Договору, датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції на матеріальному складі відповідача у місті Фастів, що підтверджується належно оформленою видатковою (товарною) накладною та належно оформленою довіреністю.

Відповідно до п. 4.4 Договору загальна сума останнього склала 22735680 грн.

На виконання умов Договору позивач станом на 15.10.2007 поставив відповідачу продукцію на суму 22735680 грн., що відповідачем визнається.

Зокрема, було поставлено продукцію за накладними:

- видатковою накладною № РН-0000001 від 12.07.2007 на суму 2971140 грн.;

- видатковою накладною № РН-0000002 від 16.08.2007 на суму 3229500 грн.;

- видатковою накладною № РН-0000003 від 10.09.2007 на суму 6459000 грн.;

- видатковою накладною № РН-0000004 від 17.09.2007 на суму 3358680 грн.;

- видатковою накладною № РН-0000005 від 15.10.2007 на суму 6717360 грн.

Продукцію було одержано за довіреностями: серії ВАО № 492685 від 13.07.2007, серії ВАО № 492902 від 16.08.2007, серії ВАО № 492961 від 10.09.2007, серії ВАО № 492994 від 17.09.2007, серії ВАО № 493246 від 16.10.2007.

Факт виконання позивачем умов Договору відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п. 6.5 Договору оплата за поставлену продукцію проводиться протягом тридцяти календарних днів після дати поставки продукції в сумі вартості кожної поставленої партії продукції відповідно до рахунку-фактури на дану продукцію.

На момент звернення з позовом до суду відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 21319251 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги про стягнення з ДП «Укрзалізничпостач»1416429 грн. основного боргу ( 22735680 грн., вартість поставленої продукції - 21319251 грн., вартість оплаченої продукції), є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було подано до матеріалів справи уточнений розрахунок інфляційних та трьох процентів річних, який приймається судом як вірний. Відповідної заяви про зменшення розміру позовних вимог не подано.

Відповідно до розрахунку сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 1836126,26 грн., три проценти річних –39979,5 грн.

Також підлягає стягненню з відповідача пеня

Згідно з п. 9.6 Договору, за порушення терміну оплати за поставлену продукцію, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми поставленої продукції.

Нарахування пені у вказаному розмірі є правомірним, враховуючи положення ст. 6 Цивільного кодексу України.

Пеня за розрахунком складає 2209070,02 грн.

Отже, первісний позов є обґрунтованим в частині стягнення з відповідача 1836126,26 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних в сумі 39979,5 грн. та 2209070,02 грн. пені. В іншій частині первісного позову судом відмовлено.

Зустрічний позов про визнання Договору недійсним задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Лист Служи Безпеки України, яким відповідач обґрунтовує свої вимоги щодо визнання недійсним Договору, не може бути визнаний належним доказом, оскільки він містить лише послання на інформацію, джерело якої невідоме.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява не містить посилань на норми чинного Цивільного кодексу України як на підставу недійсності правочину, а згаданий вище лист, в розумінні ст. 34 ГПК України, не є допустимим і належним доказом недійсності договору.

Таким чином, зустрічний позов пред’явлено необґрунтовано, у зв’язку з чим останній задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Судові витрати за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з ДП «Укрзалізничпостач»підлягає стягненню 25196,55 грн. державного мита, 116,6 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 247025 грн. витрат на послуги адвоката.

На доведення понесення витрат на послуги адвоката ТОВ «Біттера» було надано суду копію генеральної угоди про надання адвокатських послуг № 1-04/08 від 03.04.2008, укладеної з адвокатом Шевченко М.О. (представником у справі), додаток № 1 до цієї угоди (протокол погодження ціни надання адвокатських послуг), банківську виписку про перерахування коштів, копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, копію посвідчення адвоката, копію довіреності на представництво інтересів в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, 03048, м. Київ, вул. Протасів Яр, 2, рахунок № 26001006398980 в АКБ «ТК Кредит»м. Київ, МФО 322830, рахунок № 26002020030204 у ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313, код 19014832) 1836126,26 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в сумі 39979,5 грн., 2209070,02 грн. пені, 25196,55 грн. державного мита, 116,6 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 247025 грн. витрат на послуги адвоката.

В іншій частині первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя Ковтун С.А.

Рішення підписано 25.07.2008