Рішення № 25089519, 19.06.2012, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2315/1015/2012

2/2315/341/2012 .

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2012 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Гудзюка І.В.

при секретарі Федоровій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виселення,-

встановив:

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 березня 2007 року в розмірі 200 669 грн. 17 коп. рішенням Смілянського міськрайонного суду від 07 липня 2009 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу банком від імені ОСОБА_6 з наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також вирішено виселити ОСОБА_6 із зазначеної квартири.

Посилаючись на зазначені обставини і те, що після набрання вказаного рішення законної сили з'ясувалося, що в квартирі АДРЕСА_1 без дозволу банку в порушення договору іпотеки зареєстровані та проживають відповідачі, позивач звернувся в суд із позовом про виселення відповідачів із цієї квартири.

Відповідачка ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, позов не визнала та вказала, що виходячи із положень ст.ст. 39, 40 ЗУ «Про іпотеку», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк. Письмової вимоги щодо виселення вона від банку не отримувала.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов також не визнали.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 39,40 ЗУ «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Як вбачається із вимоги про виселення мешканців 12 березня 2011 року директор Черкаського ГРУ ПАТ «ПриватБанк» звертався до відповідачів із пропозицією в місячний строк після отримання даної вимоги добровільно звільнити житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно п. 18.12 договору іпотеки від 22 березня 2007 року іпотекодавцю (ОСОБА_6) заборонено надавати для реєстрації в державні органи документи для реєстрації будь-яких осіб у квартирі, що є предметом іпотеки без письмової згоди іпотеко держателя (банку) та нотаріально посвідченої згоди цих осіб на їх вселення в разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так як відповідачі продовжують проживати у спірному у спірній квартирі до цього часу, вони мають бути виселенні в судовому порядку.

Щодо вимог банку в частині зняття відповідачів із реєстрації то вини не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» в Україні, виселення відповідачів є підставою для зняття їх із реєстрації.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частках судові витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи в загальному в сумі відповідно 8 грн. 50 коп. та 37 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 39, 40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_1.

В решті по позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 15 грн. 67 коп. судових витрат із кожного на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Головуючий: