Рішення № 250815, 05.09.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 6/435

05.09.06

За позовом Національного аграрного університету

До відповідача Приватної фірми “Геліос-Трейдінг”

Про стягнення 1121,48 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача Грабовець Н.О. (за дов. № 1217 від 12.04.2006)

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом Національний аграрний університет до приватної фірми “Геліос-Трейдінг” про стягнення з останньої 1121,48 грн. за договором № 92 від 01.11.2003, а саме: 1009,78 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 60,72 грн. пені та трьох процентів річних в розмірі 50,98 грн., а також покладення на відповідача судових витрат: 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за електричну енергію.

Ухвалою суду від 16.07.2006 про порушення провадження у справі № 6/435 розгляд останньої призначено на 05.09.2006.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Ухвала суду про порушення провадження у справі з адреси відповідача не поверталась, що свідчить про наявність у останнього можливості з’явитися до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.11.2003 між Національним аграрним університетом (постачальником) та приватною фірмою “Геліос-Трейдінг” (споживачем) було укладено договір № 92 на користування електричною енергією від ТП № 1853 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується постачати електричну енергію для “Інтернет-кафе”, розміщеного по вул. Генерала Родімцева, 11, відповідно до умов Договору, а споживач –своєчасно проводити оплату за використану електроенергію та виконувати інші умови, визначені цим Договором.

Згідно з п. 3.5 Договору відповідач зобов’язаний був розраховуватись за використану електроенергію у триденний термін з дати отримання платіжних документів.

Відповідач спожив електричної енергії на суму 809,18 грн., що підтверджується погодженими сторонами актами приймання-передачі товарної продукції, на підставі яких були виставлені відповідні рахунки-фактури:

акт приймання-передачі товарної продукції

сума акта

дата рахунку-фактури

№ рахунку- фактури

сума рахунку- фактури

за січень 2004 року

309,12

04.02.2004

60

309,12

за лютий 2004 року

179,30

05.03.2004

100

179,30

за березень 2004 року

243,89

13.04.2004

153

243,89

за квітень 2004 року

76,87

11.05.2004

189

76,87

У той же час, відповідач використану електричну енергію не оплатив.

Вимога позивача від 11.02.2005 залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Отже, вимоги про стягнення з відповідача 809,18 грн. основного боргу є законними та обґрунтованими.

У той же час, вимога про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за період до 19.02.2005 є неправомірною, оскільки, враховуючи те, що остання була направлена 11.02.2005, обов’язок оплатити електроенергію у відповідача виник з 19.02.2005 згідно з положеннями ч. 2 ст. 530 ГПК України.

Вимога про стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних за період з 19.02.2005 по 20.06.2006 є законною, оскільки ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних.

Правомірними є вимоги про стягнення 909,02 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в розмірі 32,39 грн. У той же час, у стягненні 100,75 грн. інфляційних та трьох процентів річних в розмірі 18,59 грн. судом відмовлено.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі невиконання п. 3.5 Договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення. Враховуючи Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вірним розрахунком пені є наступний:

809,18 грн. –сума боргу, з якої обраховується пеня.

19.12.2005 по 09.06.2006 –період дії ставки НБУ 9,5% - 173 дні прострочення

809,18 х 2 х 9,5 х 173 / 365 / 100 = 72,87 грн.,

10.06.2006 по 20.06.2006 - період дії ставки НБУ 8,5% - 11 днів прострочення

809,18 х 2 х 8,5 х 11 / 365 / 100 = 4,15 грн.,

За весь час прострочення розмір пені становить 77,02 грн.

У той же час, оскільки позивач просить суд стягнути тільки 60,72 грн. пені дана вимога підлягає задоволенню у цьому розмірі.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині 909,02 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних в розмірі 32,39 грн. та 60,72 грн. пені. У той же час, у стягненні 100,75 грн. інфляційних та трьох процентів річних в розмірі 18,59 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки неправомірні дії останнього призвели до звернення до суду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватної фірми “Геліос-Трейдінг” (м. Київ, пр-т Глушкова, 31-А, рахунок 26000301256154 у Московському відділенні ПІБ, МФО 322175, код 22915763) на користь Національного аграрного університету (м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, рахунок 35229001004022 в Державному казначействі України, МФО 820172, код 00493706) 909,02 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 32,39 грн., 60,72 грн. пені, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 13 листопада 2006 року.