Постанова № 25080197, 27.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2012 року № 2а-6729/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Іщук І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік в розмірі 65 604,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення адміністративного-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, у розмірі 65604,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно поданої звітності за 2011 рік середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2011 році становить 40 осіб. У вказаному звіті рядку за кодом 02 зазначено, що відповідач у 2011 році працевлаштував 1 інваліда. Разом з тим, чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях вказана у кількості 2 осіб. Таким чином, відповідач повинен був працевлаштувати не менше 2 інвалідів. Крім того, відповідачем самостійно обчислено суму адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 65 265,50 грн.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в адміністративному позові з огляду про наступне. На думку відповідача, Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям для створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідач, як зазначає, у своїй діяльності постійно дотримується норм чинного законодавства України, та вимог колективного договору.. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, поданого 16.02.2011 фактична середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 40 осіб, з них 1 інвалід, а чисельність інвалідів –штатних, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до 4-х відсоткового нормативу складає 2 особи. Крім того, відповідач зазначає, що чинне законодавство не зобов’язує відповідача обов’язком здійснювати пошук і підбирання інвалідів, оскільки такий обов’язок покладається на державну службу зайнятості.

Крім того, до суду надійшли додаткові заперечення від відповідача, відповідно до яких він зазначив, що заповнював форму звітності №10-П як то вимагає Інструкція із статистики кількості працівників, що затверджена наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 №286, відповідно до якої статистична звітність форми №10-П є річною звітність та обов’язково подається до Фонду соціального захисту інвалідів щорічно за звітній період в строк до 01 березня наступного за звітнім. Форма звітності №3-ПП передбачає термін її подання, а саме: «При наявності вакансій», що було дотримано відповідачем. Крім того зазначає, що подавав вакансії форми 3-ПН в березні-вересні 2011, про що інформував Центр зайнятості про наявність вакантних місць для інвалідів належним чином. За таких підстав, з урахуванням додаткових заперечень на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 06.06.2012 з врахуванням думки учасників судового процесу, судом прийнято рішення про розгляд справи відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Так, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог з огляду про наступне

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача згідно поданої до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів держаної звітності «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів»(форма №10-ПІ поштова річна) за 2011 рік, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 40 осіб (рядок за кодом 01 звіту). У вказаному звіті Відповідача у рядку за кодом 02 зазначено, що підприємством у 2011 році працевлаштовано 1 інваліда.

Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 №875 (надалі –Закон №875) згідно нормативу вказана у кількості 2 осіб (рядок за кодом 03 звіту). Також, як вбачається зі звіту, відповідач самостійно обчислив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 65 265,50 грн.

Відповідно до ст. 19 Закону №875, у Відповідача повинно бути працевлаштовано у 2011 році не менше 2 інвалідів. Отже, Відповідачем не виконано норматив робочих місць забезпечення працевлаштування 1 інваліда

Враховуючи, що розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2011 рік, становив 65 265,50 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання Відповідачем нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування 1 інваліда у 2011 році становить 65 265,50 грн.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону №875, а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95 року № 314 (далі - Положення), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно п. 5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда (п. 14 Положення).

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того судом встановлено, що Відповідач не подавав щомісячно, а саме: в січні, лютому, жовтні-грудні 2011 року до центру зайнятості звітів 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», в якій зазначалось наявність вакансій для інвалідів, що підтверджується інформацією Київського міського центру зайнятості від 08.05.12 за №02-3623.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 №803, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати центрам зайнятості адміністративні дані в повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості з місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

З огляду на те, що Відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо інформування відповідних органів про вільні вакансії на підприємстві для працевлаштування інвалідів, тобто не виконало обов'язку, передбаченого ст. 18 Закону стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, чим також позбавив можливості виконання службою зайнятості обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів, а тому зобов'язане нести відповідальність за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у встановленому законом порядку.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання Відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2011 році, яка підлягає стягненню складає 65 265,50 грн. та пеня в розмірі 339,30 грн.

Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 158-163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік в розмірі 65 604,80 грн. (шістдесят п’ять тисяч шістсот чотири гривні 80 копійок) –задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва (02217, м.Київ, вул.Закревського, 15, р/р 2600232540901 філія АБ «Південний»у м.Києві, МФо 320917, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011 році в розмірі 65 265,50 грн. (шістдесят п’ять тисяч двісті шістдесят п’ять грн. 50 коп.) та пеню в розмірі 339,30 грн. (триста тридцять дев’ять грн.. 30 коп. на (р/р 31219230700001 в УДК м.Києва, МФО 820019, ЄДРПОУ 37993783, код призначення платежу 50070000).

Постанова за результатами письмового провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

.

Суддя І.О. Іщук