Постанова № 25080146, 04.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2012 року справа № 2а-12501/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби дозакритого акціонерного товариства «Транспортник»про стягнення заборгованості у розмірі 1594150,81грн.В С Т А Н О В И В:

Державна податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Транспортник»про стягнення заборгованості у розмірі 1594150,81грн.

Судом замінено неналежного позивача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва на належного позивача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Позов обґрунтовано тим, що закрите акціонерне товариство «Транспортник»має заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 1594150,81грн., які позивач просить стягнути за рахунок активів товариства.

Представник відповідача проти позову заперечив, суду надано докази сплати податку з орендної плати 2010 рік. Крім того, представником зазначено, що не надходження відповідних сум до бюджету сталось з вини банку, який зобов'язаний був списати відповідні суми з рахунків товариства відповідно до платіжних доручень, які прийняті банком.

У відповідності до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Закрите акціонерне товариство «Транспортник»зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 30.12.1994р., ідентифікаційний код -21514186 та взятий на облік як платник податків 18.01.1995р. за №4228/4653.

Щодо позовних вимог в частині стягнення коштів за 2011 рік по самостійно узгодженій сумі згідно поданої декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 29.01.2010р. №6826, суд звертає увагу на наступне

Згідно з розрахунком, долученим до позовної заяви, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем 417860,54грн. (з урахуванням пені в розмірі 25762,60грн), нарахованої відповідно до податкової декларації за 2010 рік №6826, (період виникнення недоїмки 30 грудня 2010 року).

У зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено першу від 04.02.2010р. №1/783 та другу від 11.03.2010р. №2/2077 податкові вимоги на загальну суму 185126,45 грн. та 381175,47 грн. відповідно, які отримано відповідачем.

В зв'язку з чим, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення №399 від 19.04.2010р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва зроблено запити №5547/9/24-119 від 22.09.2010р. до УДАІ м. Києва та №4723/10/24-120 від 23.03.2010р. до Київського міського бюро технічної інвентаризації (копії листів наявні в матеріалах справи). Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації №13368 (И- 201) від 16.04.2010р. нежилі приміщення за ЗАТ «Транспортник»не зареєстровано. Відповідь УДАІ м. Києва №10 від 4 квітня 2010року містить інформацію щодо зареєстрованих 14 транспортних засобів, що належать на праві власності у ЗАТ «Транспортник».

В обґрунтування заперечень відповідачем надано платіжні доручення про сплату товариством податку з орендної плати за 2010 рік:

від 27 січня 2010 року №27 на суму 196049,02 грн. - орендна плата за землю за січень 2010 року, одержано банком 27 січня 2010 року;

від 27 січня 2010 року №28 на суму 196048,97 грн. - орендна плата за землю за лютий 2010 року, одержано банком 27 січня 2010 року;

від 17 березня 2010 року №29 на суму 196048,97 грн. - орендна плата за землю за березень 2010 року, одержано банком 18 березня 2010 року;

від 22 березня 2010 року №31 на суму 196048,97 грн. - орендна плата за землю за травень 2010 року, одержано банком 23 березня 2010 року;

від 22 березня 2010 року №30 на суму 196048,97 грн. - орендна плата за землю за квітень 2010 року, одержано банком 23 березня 2010 року;

від 25 травня 2010року №33 на суму 196048,97 грн. - орендна плата за землю за червень 2010 року, одержано банком 26 травня 2010 року;

від 25 травня 2010 року №34 на суму 196048,97 грн. - орендна плата за землю за липень 2010 року, одержано банком 26 травня 2010 року;

від 25 травня 2010 року № 35 на суму 196048,97 грн. - орендна плата за землю за серпень 2010 року, одержано банком 26 травня 2010 року;

від 1 жовтня 2010 року № 40 на суму 196048,97 грн. - орендна плата за землю за вересень 2010 року, одержано банком 6 жовтня 2010 року;

Крім того, відповідачем надано рішення Господарського суду міста Києва від 11 лютого 2011 року в справі № 22/491 за позовом ЗАТ «Транспортник»до ВАТ КБ «Надра», яким позов задоволено, зобов'язано банк виконати платіжні доручення від 17 березня 2010 року №29, від 22 березня 2010 року №30, №31, від 25 травня 2010 року №33, №34, №35, від 1 жовтня 2010 року №40.

В судовому засіданні представником позивача зазначено, що ЗАТ «Транспортник»мав можливість сплатити податок з орендної плати, оскільки в товариства наявні рахунки в інших банках. Представник відповідача не заперечував щодо зазначеного, однак ним належним чином виконано обов'язок зі сплати податку з орендної плати.

Правові відносини щодо порядку погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), врегульовувались спеціальним Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року №2181-III (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (підпункт 16.5.1). Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (підпункт 16.5.2).

Судом встановлено, що відповідачем подавались до банку платіжні доручення, які прийняті банком. Рішеннями Господарського суду м. Києва від 1 квітня 2010 року в справі №25/93 та від 11 лютого 2011 року в справі №22/491 встановлено, що ВАТ КБ «Надра»прийнято платіжні доручення від 27 січня 2010 року №26, від 27 січня 2010 року №27, від 27 січня 2010 року №28, від 17 березня 2010 року №29, від 22 березня 2010 року №30, №31 від 25 травня 2010 року №33, №34, №35, від 1 жовтня 2010 року №40, проте кошти банком не перераховано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем на підставі наведеної норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування податку з орендної плати до відповідного бюджету, оскільки несплата податку відбулась саме з вини банку.

Особливості, встановлені пп.16.5.3 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»врегульовують питання відповідальності банків під час введення дії Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Разом з тим, цією нормою не передбачено відповідальності платника податків за несвоєчасне або неповне зарахування банком податків, зборів (обов'язкових платежів), який прийняв платіжні доручення і до якого введено тимчасову адміністрацію і запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів. При цьому суд бере до уваги те, що Законом України «Про банки і банківську діяльність від 7 грудня 2000 року №2121-III не встановлено обмежень щодо прийняття платіжних доручень та їх виконання під час запровадження мораторію. Відтак суд вважає безпідставним посилання представника позивача як на підставу стягнення податкового боргу з орендної плати на те, що у відповідача існують рахунки в інших банках.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, судом встановлено, що подання платником податку платіжних доручень про сплату земельного податку, в тому числі за періоди, які відображені в обліковій картці як недоїмка та визначені в розрахунку податкового боргу, а також те, що всі платіжні доручення прийняті банком для виконання, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за 2010рік.

Щодо позовних вимог в частині стягнення коштів за 2011 рік по самостійно узгодженій сумі згідно поданої декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2011р. №2681, суд звертає увагу на наступне.

В судовому засіданні представником відповідача ЗАТ «Транспортник»не надано доказів сплати самостійно узгодженої суми з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011р., а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до Податкового кодексу України від 01.01.2011р. №2755-VІ, редакція якого чинна з 01.01.2011р., справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ «Плата за землю».

Згідно пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень чинного законодавства України, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважаються сумою податкового боргу платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведені обставини та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати податкового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків закритого акціонерного товариства «Транспортник»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, код ЄДРПОУ 21514186) суму заборгованості перед бюджетом в розмірі 1 176 255 (один мільйон сто сімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 27коп. по орендній платі з юридичних осіб за 2011рік на бюджетний рахунок №33216812700011 (одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача УДК в м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050200).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук