Постанова № 25080069, 15.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2012 року № 2а-6103/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Донця В.А., суддів Катющенка В.П. та Шейко Т.І. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової службидоМіністерства оборони України простягнення 135872,60 грн.

Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Міністерства оборони України податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб в розмірі 152846,62 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України не сплачено самостійно узгоджену та нараховану контролюючим органом суму податкового зобов'язання з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2009-2012 роки. Як зазначено у позовній заяві, Державною податковою службою у Миколаївській області надсилалась до Міністерства оборони України вимога про погашення податкового боргу Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, проте у задоволенні зазначеної вимоги Міністерством оборони України було відмовлено, внаслідок чого у позивача відповідно до пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України виник обов'язок звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство або його майно.

Сторони участі повноважних представників у судовому розгляді справи не забезпечили, про місце, дату та час проведення судових засідань повідомлялися належним чином.

Від представника позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.

Представником відповідача через канцелярію до суду подано письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України є державною госпрозрахунковою організацією, що належить до сфери управління Міністерства оборони України, є самостійним господарюючим суб'єктом відповідно до затвердженого міністерством положення та несе відповідальність за наслідками своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном. Також, у запереченнях зазначено, що погашення податкового боргу у визначеному статтею 96 Податкового кодексу України порядку здійснюється щодо державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, водночас, згідно з Додатком 1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України не є державним підприємством, що не підлягає приватизації. Таким чином, на думку представника відповідача, правові підстави для стягнення податкового боргу Південного управління капітального будівництва з Міністерства оборони України відсутні.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання, 06 червня 2012 року, належним чином повідомлених про час, дату та місце проведення судового засідання представників сторін, судом на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) проведено судове засідання без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу, та відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 КАС України ухвалено про розгляд справи без участі представників сторін за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі - Південне УКБ), ідентифікаційний код 24980210, місцезнаходження: 65063, Одеська область, м. Одеса, вул. Армійська, 18, зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.04.2006 р., як платник податків, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Приморському районі міста Одеси з 21.07.2003 р. за №9227, що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13189061 та довідки про взяття на облік платника податків від 05.05.2009 р. №667, наявних у матеріалах судової справи.

Згідно з "Положенням про Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України", затвердженого Державним секретарем Міністерства оборони України (додаток до наказу Міністерства оборони України від 16.06.2003 р. №21, далі - Положення), Управління: є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об'єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності (абзац перший пункту 1); є самостійним господарюючим суб'єктом, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах загальної юрисдикції України, отримує прибуток від здійснення госпрозрахункової діяльності і розподіляє його згідно з чинним законодавством (пункт 5); веде бухгалтерський і статистичний обліки, складає і у визначені терміни подає в установленому порядку відповідним органам звітність з усіх видів діяльності, несе відповідальність за їх достовірність (пункт 6); є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного Казначейства, розрахунки в банківських установах, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (пункт 16).

Як убачається з матеріалів справи, Південним УКБ було подано до контролюючого органу: податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік №397 на суму 48652,90 грн. та за 2010 рік №1201 на суму 51523,43 грн.; податкові розрахунки земельного податку за 2009 рік №10797 на суму 17442,76 грн. та за 2010 рік №1375 на суму 23532,68 грн.

Крім того, позивачем неодноразово проводилися перевірки Південного УКБ щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти, зокрема, від 07.09.2009 р. №3369/15-330-24980210, від 15.08.2011 р. №2635/153-24980210, від 15.08.2011 р. №2634/153-24980210, за наслідками яких прийнято податкові повідомлення-рішення: від 23.09.2009 р. №0002461503/0 на суму 155,31 грн. та №0002471503/0 на суму 185,18 грн.; від 10.02.2012 р. №0000461503 на суму 1,00 грн. та №0000471503 на суму 1,00 грн., відповідно. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані Південним УКБ, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень з відповідними відмітками про отримання.

У зв'язку з несплатою Південним УКБ узгодженого податкового зобов'язання, позивачем прийнято першу від 10.03.2009 р. №1/108 та другу від 30.04.2009 р. №2/218 податкові вимоги на суми 3326,60 грн. та 7381,01 грн. відповідно. Вказані вимоги отримані управлінням, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою про вручення.

Станом на час розгляду справи судом, податковий борг Південного УКБ з земельного податку складає 36422,08 грн., з орендної плати з юридичних осіб - 99448,52 грн., разом - 135872,60 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість Південного УКБ та даними зворотного боку облікових карток платника податків - Південне УКБ за платежем 13050100 (земельний податок з юридичних осіб) та за платежем 13050201 (орендна плата з юридичних осіб). Також, згідно з даними зворотного боку облікових карток платника податків - Південне УКБ з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2009-2011 роки підтверджується, що з моменту надсилання йому податкових вимог податковий борг з вказаних податків не переривався.

Державною податковою службою у Миколаївській області до Міністерства оборони України надсилалось подання від 03.03.2012 р. №423/9/24-131 з пропозицією вжити дії, встановлені пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, для погашення боргу Південного УКБ, на що Південним УКБ за дорученням Міністра оборони України листом від 02.04.2012 р. повідомлено, що в зв'язку з виникненням у Державної казначейської служби України кредиторської заборгованості перед Південним УКБ підприємство не має фінансової змоги погасити податковий борг з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб. Після погашення кредиторської заборгованості підприємством буде здійснено оплату податкового боргу в повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на час існування спірних правовідносин, (далі - Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пункт 5.2.1).

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно зі статтею 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, Південним УКБ самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб шляхом подання відповідних податкових декларацій, також частину податкового зобов'язання з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб було нараховано контролюючим органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, надісланих на адресу Південного УКБ податкових повідомлень-рішень, які ним отримані.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу Південному УКБ надсилались податкові вимоги за правилами, встановленими статтею 6 Закону №2181-ІІІ, чинного на час виникнення податкового боргу, які ним отримані.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати Південним УКБ податкового боргу, оскарження податкових повідомлень-рішень, податкових вимог, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності у Південного УКБ податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб в розмірі 152846,62 грн.

Як уже зазначалось, позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що відповідно до пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України у нього виник обов'язок звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство або його майно після отримання від Міністерства оборони України відповіді про відмову у задоволенні його вимог щодо погашення податкового боргу Південного УКБ.

Разом з тим, статтею 96 Податкового кодексу України встановлено порядок погашення податкового боргу лише щодо державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07 липня 1999 року №847-XIV Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України не включено до переліку підприємств, які не підлягають приватизації. Також зазначене підприємство не є комунальним, що підтверджується Положенням.

Таким чином, за висновком колегії суддів, у Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби відсутні правові підстави для звернення з поданням до Міністерства оборони України про вжиття встановлених пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України заходів щодо погашення податкового боргу Південного УКБ, відповідно Міністерство оборони України не має обов'язку зі сплати податкового боргу зазначеного підприємства, а Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення з Міністерства оборони України податкового боргу Південного УКБ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, відповідно в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Оскільки спір вирішено не на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, за відсутності документального підтвердження понесення відповідачем судових витрат, судові витрати компенсації за рахунок Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Донець

Судді В.П. Катющенко

Т.І. Шейко