Постанова № 25079765, 27.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 р. № 2-а- 6357/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.

представники сторін - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві"

про

стягнення суми

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 10932,15 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 65,70 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Кількість робочих місць на підприємстві відповідача для працевлаштування інвалідів, відповідно до встановленого нормативу, повинна складати у 2011 році - 1 робоче місце. При середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу підприємства у 2011 році в кількості 14 осіб, з них (за даними звіту) середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність - відсутня.

Тобто, відповідач не виконав нормативи щодо створення одного робочого місця по працевлаштуванню інвалідів у 2011 році, чим порушив вимоги ст. ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити штрафні санкції за незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда у 2011 році в сумі 10932,15 грн., з урахуванням розміру середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача, яка у 2011 році становила 21864,29 грн.

Представники сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду в судове засідання не прибули, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд вважає можливим розгляд справи, за відсутності представників сторін, на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що Державне підприємство «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Як вбачається зі звіту, який міститься у матеріалах справи, про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма №10-ПІ, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року ( № 42; далі - Звіт), датою його надходження до відділення є 02.02.2012р. (№ 1769). Згідно зі звітом відповідача за 2011 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2011 році становила 14 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів – 0 осіб, також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році для відповідача становив 1особу, що визначено в розрахунку суми боргу.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених вищезазначеним Законом, не застосовуються строки, визначені ст.250 Господарського кодексу України.

Таким чином, за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 10932,15 грн.

Дана сума підтверджується звітом за формою №10-Ш від 02.02.2012р.за 2011 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, що є в матеріалах справи.

Окремо слід зазначити, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці щомісяця подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою. затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420 „Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" затверджено, зокрема, форму .№3-ПН "Звіт про наявність вакансій" та інструкцію щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій".

Як передбачено вищезазначеним Наказом, форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Відповідно до рекомендацій Президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 №07.2-10/2 "Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування" одним з обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, визначених ч. З ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Валківського районного центру зайнятості від 03.05.2012 № 01-12/827 відповідач у січні 2011р. та у липні 2011р. не інформував центр зайнятості про наявність одного вільного робочого місця для інвалідів.

Тобто, відповідач не виконав нормативи щодо створення одного робочого місця по працевлаштуванню інваліда у 2011 році, чим порушив вимоги ст. ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Робоче місце інваліда відповідно до п.3 Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 р., норми якого підлягають застосуванню до спірного періоду, це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Пунктом 3 вказаного Положення встановлено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів, що передбачено п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів

При цьому виходячи зі змісту п.п. 5,14 Положення підприємства зобов'язані розробити заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включати їх до колективного договору, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах нормативу повинні створювати за власні кошти місця для їх працевлаштування та відповідно до п.12 Положення інформувати державну службу зайнятості і місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту вжиття всіх необхідних заходів для працевлаштування на товаристві інвалідів, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних, повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві", про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (юридична адреса:63001, Харківська область, м. Валки, вул. Шевченка № 7, код ЄДРПОУ: 00725128, МФО: 351533, р/р 26004060099366 у Валківському відділенні ХГРУ "Приватбанку") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (юридична адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 1під., 1 поверх, кім.16, код ЄДРПОУ: 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ У Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно - господарські санкції у суму боргу у розмірі 10997(десять тисяч дев"ятсот дев"яносто сім) 85 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02.07.2012 року.

Суддя Заічко О.В.