Постанова № 25078803, 08.06.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

08.06.2012 р. Справа № 2а-8604/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомКомунального підприємсмтва "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство", (вул. Дружби Народів, 8,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000)

доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції, (вул. Комсомольска, 3, м. Южноукраїнськ, 55000)

проскасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2010 року №0001401502/3, ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" далі по тексту - позивач, підприємство) звернулося з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про скасування податкового-повідомлення рішення №0001401502/0 від 27.05.2010 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 217846,80 грн., з яких 181539,00грн. основного платежу та 36307,80грн. за штрафними санкціями, зазначивши про незаконність оспорюваного рішення.

Відповідач позов не визнав, вказавши про порушення суб'єктом господарювання приписів пп.3.2.7 п.3.2 ст.3, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.3 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», що стало підставою для прийняття оспорюваного податкового-повідомлення рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і можливість його задоволення, виходячи з наступного.

18.05.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача, оформленої відповідним актом №67/1502-126/31948866 від 18.05.2010 року, в якому зазначено про заниження суб'єктом господарювання податку на додану вартість в декларації в зв'язку з тим, що при заповненні податкової звітності за березень 2010 року платником не враховано результати акта документальної невиїзної перевірки №52/1502-126/31948866 від 16.04.2010 р., акта документальної виїзної перевірки №96/23-01/31948866 від 21.09.2009 р. та акта позапланової виїзної перевірки №110/23-01/31948866 від 11.12. 2009 року.

27.05.2010 року за результатами перевірки уповноваженою особою відповідача прийнято податкове-повідомлення рішення №0001401502/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 217846,80 грн., з яких 181539,00 грн. основного платежу та 36307,80 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для визначення податкового зобов'язання є неврахування суб'єктом господарювання висновків перевірки актів попередніх перевірок, за наслідками яких прийняті податкові-повідомлення рішення: №0000742301/3 від 15.06.2010, №0000112301/3, №0000122301/3 та №0000652301/3 від 18.05.2010.

В судовому засіданні також встановлено, що податкові повідомлення-рішення, винесені Южноукраїнською ОДПІ на підставі акта позапланової виїзної перевірки №96/23-01/31948866 від 21.09.2009 року та податкове повідомлення-рішення, винесене контролюючим органом на підставі акта позапланової виїзної перевірки №110/23-01/31948866 від 11.12. 2009 року скасовані рішенням суду, які набрали законної сили, у зв'язку з їх протиправністю (постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року по справі №2а-3686/10/1470 та постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року по справі №2а-3994/10/1470).

Пунктом п 5.2 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що платник податків, не згодний з рішенням контролюючого органу, має право його оскаржити. Процедура адміністративного оскарження зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Узгодженою сума донарахувань стає лише за наслідками розгляду судом справи по суті, оскільки день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення».

Відповідно п.12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №29 від 11.12.96 року, лише у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, якщо сума податкового зобов'язання є неузгодженою, то платник податків не зобов'язаний сплачувати податкові зобов'язання, що оскаржуються. Сплата визначених податковим органом податкових зобов'язань здійснюється після закінчення процедури оскарження та узгодження внаслідок цього суми податкового зобов'язання .

За таких обставин, висновок ДПІ щодо не врахування суб'єктом господарювання результатів попередніх перевірок (документальної виїзної перевірки №96/23-01/31948866 від 21.09.2009, позапланової виїзної перевірки №110/23-01/31948866 від 11.12.2009), що слугував підставою прийняття оспорюваного податкового-повідомлення рішення, не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству України, оскільки посадовими особами контролюючого органу не було взято до уваги, що підприємство розпочало процедуру судового оскарження прийнятих на підставі актів перевірок податкових повідомлень-рішень, які не могли вважатися узгодженими в контексті пп. 5.2.2, 5.2.3, 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тим більше в разі визнання таких висновків неправомірними та скасування податкових-повідомлень рішень прийнятих за результатами документальної виїзної перевірки №96/23-01/31948866 від 21.09.2009 та позапланової виїзної перевірки №110/23-01/31948866 від 11.12.2009.

Таким чином, відповідач, в правовідношеннях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі, та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотриманням принципу рівності перед законом. Вищенаведене вказує на обґрунтованість вимог щодо визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції №0001401502/3 від 02.12.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємсмтва "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний