Рішення № 25075383, 22.06.2012, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 1606/415/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2012 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" /далі - ПАТ "Дельта Банк"/ звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 17 липня 2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № 001-09064-170707, відповідно до якого відповідачеві був відкритий картковий рахунок, надана платіжна картка "Visa Класичний" та відкрита відновлювальна відклична кредитна лінія, однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів систематично порушував, внаслідок чого станом на 09 лютого 2012 року виникла заборгованість за кредитом на суму 5 522 грн. 12 коп.

Представник позивача - ПАТ "Дельта Банк", в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та уточнив їх, просив стягти з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 5522 грн. 12 коп., яка складається із простроченої заборгованості по тілу кредиту в сумі 2947 грн., простроченої заборгованості по відсотках в сумі 2009 грн. 25 коп., заборгованість по пені в сумі 565 грн. 69 коп., а також просив стягти з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в розмірі заборгованості по тілу кредиту, проти інших позовних вимог заперечував та просив застосувати строк позовної давності. В подальшому після оголошення перерви відповідач в судове засідання двічі не з'явився. тому розгляд справи був продовжений без його участі.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, 17 липня 2007 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 001-09064-170707 шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії. Відповідач користувався кредитними коштами шляхом знятття їх з кредитної картки, проте свої зобов'язання по їх поверненню, сплаті відсотків та комісії за користування кредитом не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 5 522 грн. 12 коп.

Відповідно до п. 1.3 договору № 001-09064-170707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки банк відкриває держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення цього Договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунок в сумі 4000 грн. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно, та не може перевищувати загальної суми кредитної лінії.

Згідно п.1.5 цього кредитного договору кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари, що придбаваються держателем у суб'єктів господарюванння, знятття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за цим договором, та вчинення інших операцій, передбачених договором.

Пунктом 2.6 кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, держатель сплачує банку пеню в розмірі, в строки та порядку, які визначені правилами та тарифами.

Згідно п. 2.7 договору при надходженні на рахунок коштів, вони направляються на погашення заборгованості держателя в наступній черговості: 1) погашення плати за прострочену заборгованість, 2) по сплаті прострочених процентів, які нараховані за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, 3) по погашенню простроченої заборгованості за кредитною лінією, 4) по сплаті поточних процентів, нарахованих за користуавння кредитною лінією та/або овердрафтом, 5) по погашенню поточної заборгованості за кредитною лінією, 6) по сплаті комісій за розрахунково-касове обслуговування, яке здійснюється банком та рахунком відповідно до умов, що передбачені правилами, тарифами та цим договором, 7) решта коштів зараховується на рахунок. При цьому, в першу чергу погашається прострочена заборгованість за цим договором, а потім поточна.

З усіма умовами кредитного договору, тарифами на обслуговування платіжних карток "Visa Класичний" відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений та 17 липня 2007 року дав свою згоду на укладення такого договору, підписавши його, тарифи, анкету позичальника та анкету клієнта-фізичної особи.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встанолено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюєються договором.

Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту та відсотках.

Що стосується стягнення заборгованості по штрафних санкціях в сумі 565 грн. 69 коп., то ці вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 256 та 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки /штрафу, пені/. Відповідно до ст. 261 ч. 1 ЦК України за загальними правилами перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, якщо суд визнає поважними причини пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач ОСОБА_1 у визначеному законом порядку заявив клопотання про застосування позовної давності, подавши суду відповідну письмову заяву.

Із наданого суду позивачем розрахунку заборгованості по кредиту вбачається, що строк позовної давності в частині стягнення штрафних санкцій ним пропущений і доказів поважності такого пропуску суду не надано. За таких обставин вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій на суму 565 грн. 69 коп. задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягти з відповідачів на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 156, 258, 261, 267 ч.ч. 3-4, 526, 536, 610, 611, 612, 623, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Дельта Банк", код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, р/р № 26258900920797 заборгованість за кредитом в сумі 4947 /чотири тисячі дев'ятсот сорок сім/ грн. 12 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Дельта Банк", код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, р/р № 6499100199 в рахунок відшкодування судових витрат по справі 193 /сто дев'яносто три/ грн. 14 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

Відповідно до ч. 2 ст. 209 ЦПК України повне рішення складене 27 червня 2012 року.

Головуючий