Рішення № 25073990, 17.05.2012, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-532/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого - судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Сичовій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» з вказаним позовом до ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача - Козинський Є.Ю. позовні вимоги підтримав; просив задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором № 1601/0908/71-175 від 17.09.2008 року, яка станом на 28.10.2011 року становить 439 196 грн. 87 коп. з яких:

- заборгованість за простроченим кредитом - 45 896 доларів США 00 центів (що по курсу НБУ станом на 28.10.11 року (1 дол. США - 7,9770 грн.) складає 366 112 грн. 39 коп.);

- заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 7 716 доларів США 09 центів (що по курсу НБУ станом на 28.10.11 року (1 дол. США - 7,9770 грн.) складає 61 551 грн. 25 коп..);

- сума пені - 11 533 грн. 23 коп.

Відповідач ОСОБА_1 позов частково визнавала, свого розрахунку суду не надала; у судове засідання 26.04.12 року та 17.05.12 року не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомляла.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:

17.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1601/0908/71-175, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 53 300 доларів США 00 центів зі строком користування з 17.09.08 року по 17.09.18 року включно, сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12,50 % річних.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до п. 5.1.1. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалася належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені Кредитним договором.

Відповідно до п. 5.1. договору про надання кредиту відповідач узяла на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у встановлені кредитним договором терміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

17.09.08 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки до кредитного договору № 1601/0908/71-175-Z-1, де в забезпечення повернення кредиту передано в іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором; щомісячних платежів не здійснює, чим порушує права позивача.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. Кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право змінити терміни погашення кредиту та плати за кредит.

У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості за кредитним договором позивач направив повідомлення про зміну умов Кредитного договору за № 10-04/577 від 12.10.11 року, яким повідомив відповідача про загальну заборгованість за кредитом та нарахування пені, та виклав вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, сплату нею відсотків за користування кредитними коштами з нарахуванням пені, на яку ОСОБА_1 не відреагувала, свої зобов'язання за кредитним договором не виконала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Станом на 28.10.2011 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ПАТ «Сведбанк» в розмірі 439 196 грн. 87 коп. з яких:

- заборгованість за простроченим кредитом - 45 896 доларів США 00 центів (що по курсу НБУ станом на 28.10.11 року (1 дол. США - 7,9770 грн.) складає 366 112 грн. 39 коп.);

- заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 7 716 доларів США 09 центів (що по курсу НБУ станом на 28.10.11 року (1 дол. США - 7,9770 грн.) складає 61 551 грн. 25 коп..);

- сума пені - 11 533 грн. 23 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ст. 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет КМУ).

Ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» установлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, як використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог п.п. «в» п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банком кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.

У разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

ПАТ «Сведбанк» отримав дозвіл НБУ на право здійснювати банківські операції визначені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» 28 жовтня 1991 року № 57 на здійснення певних валютних операцій, який є генеральною ліцензією.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 550, 575, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 14, 57 - 59, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 228, 233 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (код ЄДРПОУ 19356840, адреса: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18. літ. В) заборгованість за кредитним договором № 1601/0908/71-175 від 17.09.08 року, яка станом на 28.10.11 року становить 439 196 (чотириста тридцять дев'ять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 87 коп. з яких:

- заборгованість за простроченим кредитом - 45 896 доларів США 00 центів (що по курсу НБУ станом на 28.10.11 року (1 дол. США - 7,9770 грн.) складає 366 112 грн. 39 коп.);

- заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 7 716 доларів США 09 центів (що по курсу НБУ станом на 28.10.11 року (1 дол. США - 7,9770 грн.) складає 61 551 грн. 25 коп..);

- сума пені - 11 533 грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (код ЄДРПОУ 19356840, адреса: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18. літ. В) судові витрати: судовий збір (державне мито) в розмірі - 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в сумі - 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: