увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "01" жовтня 2008 р. | Справа № 15/296
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Комунального підприємства „Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради м. Олександрія до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Олександрія про стягнення 3565 грн. 31 коп.
Представники сторін: від позивача - Малахова Т.Ю. довіреність № 136 від 04.02.08р. від відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 1630 грн. 18 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 1630 грн. 18 коп. пені, 278 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 26 грн. 73 коп. 3 % річних. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив. На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини. Між сторонами укладений договір на відпуск теплової енергії № 647 від 01.09.03р. За умовами договору енергопостачальна організація /позивач/ приймає на себе зобов'язання поставляти споживачу /відповідачу/ теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в строки передбачені цим договором. Облік споживання теплової енергії проводиться за допомогою приборів обліку або розрахунковим способом. Оплата за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі у відповідності з тарифами (цінами), затвердженими виконавчим комітетом Олександрійської міської ради: вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно на протязі опалювального сезону; абонентська плата - щомісячно на протязі року. Діючі тарифи наведені у додатку 1 до договору. Про зміну тарифів на протязі строку дії договору енергопостачальна організація зобов'язується повідомити споживача на протязі 15 днів після дати затвердження нових тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду проводить передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100 % вартості вказаної в договорі кількості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період. Договір укладається строком на один рік, вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 1 вересня 2004 року. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї із сторін про його розірвання. Договір підписаний представником позивача і відповідачем і посвідчений печаткою позивача. 1 березня 2008 року між сторонами укладений новий договір № 647 на постачання теплової енергії за своїм змістом аналогічний попередньому договору. Договір від 01.03.08р. підписаний представником позивача і відповідачем та посвідчений печаткою позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона / постачальник / зобов'язується надавати другій стороні / споживачеві, абонентові / енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач / абонент / зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. За період з 1 жовтня 2007 року по 1 липня 2008 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, з врахуванням проведених оплат, на загальну суму 1630 грн. 18 коп. Доказів погашення боргу сторони, в тому числі і відповідач, суду не надали. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума інфляційних втрат становить 278 грн. 22 коп., 3 % річних - 26 грн. 73 коп. Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Аналогічні положення стосовно стягнення неустойки передбачені ст. ст. 230, 231 ГК України. Пунктом 6.9 договору від 01.09.03р. передбачено, що за несвоєчасну оплату споживач сплачує пеню в розмірі 1 % з простроченої суми за кожний день прострочки, але не більше 100 % загальної суми заборгованості - для підприємств, організацій і установ - суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності і господарювання. Пунктом 6.9 договору від 01.03.08р. визначено, що за несвоєчасну оплату споживач сплачує пеню в розмірі 1 % з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100 % загальної суми заборгованості - для підприємств, організацій і закладів - суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і господарювання. Позивачем нарахована пеня за період з 31 січня по 30 липня 2008 року в сумі 1630 грн. 18 коп. на підставі зазначених пунктів договорів та Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”. Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Частина 2 ст. 4 ГК України визначає, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом. В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.08р. № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” у відповідь на питання № 1 в абзаці 6 викладена правова позиція про те, що спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК, які передбачають відповідне загальне регулювання. Тобто мова йде і про частину 2 ст. 551 ЦК України. Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, позивач невірно розрахував суму пені, яка з врахуванням вищенаведених актів законодавства, облікової ставки НБУ, яка змінювалась і вказаного позивачем періоду становить 156 грн. 02 коп. Відповідач не надав власний розрахунок інфляційних втрат, 3 % річних та пені. Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230 - 231, 343 ГК України, ст. ст. 526, 546, 547, 549, 551, 625, 655, 692, 714 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 - 85, 116, 117 ГПК України господарський суд
ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь комунального підприємства „Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради м. Олександрія вул. 50 років Жовтня 32-а р/р 26038594000001 ВАТ „Родовід Банк” МФО 321712 код ЄДРПОУ 00185330 - 1630 грн. 18 коп. боргу, 278 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 26 грн. 73 коп. 3 % річних, 156 грн. 02 коп. пені, 59 грн. 82 коп. сплаченого державного мита, 69 грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати. В задоволенні решти позову - відмовити. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
|
