дата документу :
3/1005/2372/12
1005/5758/12
М.Н. 0497/125120101/12
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 червня 2012 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В.
за участю прокурора: Манжай М.С.
розглянувши справу про порушення митних правил відносно: громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Хмельницька область Старосинявський район с.Сьомаки, яка мешкає м.Дніпродзержинськ, вул.Новікова буд.189, працююча приватним підприємцем, за ст. 339 МК України,-
встановив:
27.04.2012 о 16 год. 20 хв. на митний контроль поступила громадянка України ОСОБА_1, яка прилетіла до України з Туреччини, м. Стамбул, літаком а/к Аеросвіт, рейсом № 262. Пасажирка обрала проходження митного контролю в режимі «Зелений коридор»без заповнення митної декларації Під час вибіркового митного контролю речей пасажира на рентген-апараті митниці зали «Приліт»терміналу «В»ДП МА «Бориспіль», після перетину нею "білої лінії", яка позначає закінчення „зеленого коридору, були виявлені : піджак жіночий 32 шт., сукня жіноча 55 шт., спідниця жіноча 15 шт., штани жіночі 30 шт., блуза жіноча 24 шт., майка жіноча 16 шт., футболка жіноча 26 шт., пасок 4 шт., які знаходились в двох чемоданах пасажирки без ознак приховування, загальна вартість даних товарів становить 33015,10 грн., що перевищує неоподатковану норму у розмірі 200 євро, тому вони підлягали обовязковому письмовому декларуванню та обкладенню відповідними податками та зборами. На підставі ст. 377 МК України вказані товари були вилучені.
В суді представник правопорушниці ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 являється їй матірю, вона зареєстрована приватним підприємцем, дані товари вона везла в Україну для реалізації. У звязку з тим, що вона літає через аеропорт м.Дніпропетровськ, тому не знала де в аеропорту «Бориспіль»знаходиться спрощений та загальні митні коридори і пішла разом зі всією групою пасажирів із літака. Умислу на перевезення даних товарів поза митним контролем у неї не було, вчинила це не умисно. ОСОБА_1 являється фактично одноосібним носієм доходу їхньої родини, поскільки вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, отримує невеликі кошти, крім того в їхньої сімї існує іпотечний кредит, за який щомісячно вони сплачують близько 1000 грн., на місяць. ОСОБА_1 щиро розкаюється у скоєному, просить не конфісковувати вилучені товари, вона зобов'язується сплатити обовязкові митні платежі та штраф, крім того зазначає, що конфіскація товарів суттєво вплине на матеріальний стан їхньої родини.
Згідно висновку прокурора, наданого під час судового розгляду, ОСОБА_1 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 339 Митного кодексу України, у звязку з чим просив вилучені у правопорушника товари конфіскувати.
Заслухавши пояснення представника правопорушника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку, що дійсно в діях гр. України ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 339 Митного кодексу України.
На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.
Визнання вини правопорушником та його каяття є помякшуючими відповідальність обставинами.
Суддя враховує, що правопорушення вчинено без умислу, зважаючи на пояснення представника правопорушника, службові записки митниці.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.3 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-VI та ст.8 КУпАП України, які помякшують або скасовують відповідність особи за порушення митних правил, передбачені митним Кодексом, мають зворотну дію у часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Відповідно до ст. 10 МК України (в редакції 2002 р.), закони, які помякшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушника, вчиненні і до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилають відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження у справах про порушення митних правил ведеться на підставі законодавства, що діє під час розгляду справи про правопорушення.
Зважаючи на вказані вимоги закону, у суду відсутні підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_1Г.з ст. 339 МК України (ред. 2002 року) на ст. 471 МК України (2012 року), оскільки санкція нового закону є такою, що обтяжує відповідальність правопорушника, оскільки передбачає застосування одночасно штрафу та конфіскації вилученої валюти.
В той же час, своїми діями правопорушник гр. України ОСОБА_1 порушила порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, яким обмежно переміщення даних товарів через митний кордон України.
При цьому судом враховані помякшуючі відповідальність ОСОБА_1 обставини та відсутність обтяжуючих обставин, призначення даних товарів. Правопорушення вчинено вперше з необережності, оскільки інші дані в протоколі та матеріалах відсутні.
Зважаючи на викладене, враховуючи характер скоєного, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку прокурора та зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення за ст. 339 МК України (в редакції 2002 р.), у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. з поверненням вилучених товарів.
Вважаю, що саме таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності та виховання правопорушника. У цьому зв'язку вилучені кошти підлягають поверненню ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 3, 10, 339 МК України (в ред.2002р), ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст.8, 23, 33 КУпАП України -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, визнати винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України, та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Держбюджет м. Бориспіль; Код ЗКПО: 38007070; Банк одержувача: УДК у Київській області м. Київ; МФО: 821018; КБК 21081100; р/р №31112106700004).
Вилучені товари згідно протоколу про порушення митних правил від 27 квітня 2012 року № 0497/12512101/12 - повернути ОСОБА_1, після сплати штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
З оригіналом згідно
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_3
Постанова набула чинності________
Судове рішення № 25059659, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 04.07.2012. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1005/5758/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: