Вирок № 25056473, 23.05.2012, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 1809/980/2012

1/1809/65/2012

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2012 року

Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: судді Сірої Г.І.

за участю: секретаря Скрипняк І.В.

з участю: прокурора Нездименка С.В.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобовязаного, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого в силу ст. 89 КК України,-

- за ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

підсудний, керуючи мотоциклом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

21 вересня 2011 року близько 19 год. 30 хв., в темну пору доби, ОСОБА_3, керуючи технічно несправним мотоциклом ІЖ-Планета без бокового причепа, рухаючись проїзною частиною дороги по вулиці Молодіжній в с. Добротове Кролевецького району, проявив неуважність. Під час руху по рівному, прямому відрізку дороги ОСОБА_3 при наявності обєктивної можливості своєчасно виявити перешкоду на смузі руху свого мотоцикла, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який рухався по правому краю проїзної частини дороги в попутному напрямку. В результаті наїзду потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому межі середньої і нижньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №43 від 17.02.2012 р. відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди відповідно до висновку автотехнічної експертизи №58 від 24.04.2012 р. стало порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 12.2, 12.3, 31.1, 31.3 а), 31.4.3 а) Правил дорожнього руху України.

Порушення підсудним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному звязку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. П.12.3 ПДР передбачає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні ОСОБА_3, зазначивши про часткове визнання вини, фактично визнав обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 21.09.2011 р., пояснивши при цьому, що він не має водійського посвідчення, не мав його і раніше. Мотоцикл ІЖ-Планета він придбав у власність, але не переоформив на своє імя. 21 вересня 2011 року на зазначеному мотоциклі він рухався по проїзній частині вулиці Молодіжної в с. Добротове Кролевецького району близько 20 години. Швидкість руху мотоцикла була 50 км/год. Під час руху було ввімкнено освітлення головної фари мотоцикла. Система електроживлення в мотоциклі переобладнана, інші системи мотоцикла в технічно справному стані. Під час руху на прямій ділянці дороги він помітив на проїзній частині силует пішохода, який перпендикулярно перетинав дорогу. В районі центру дороги, її проїзної частини, як йому здалося пішохід зупинився, повернувся до мотоцикла передньою частиною. Він різко загальмував, від чого мотоцикл занесло вправо, мотоцикл впав на правий бік і при цьому наїхав на пішохода. Він також впав з мотоцикла, мотоцикл після цього ще проїхав деяку відстань по ходу руху вперед. Піднявшись, він пішов до колодязя, вмився, оскільки при падінні з мотоцикла також отримав незначні ушкодження; при цьому він зрозумів, що збив пішохода. Він пішов до господарства ОСОБА_5, побачив, що збив ОСОБА_4 Він звернувся до нього до нього з проханням не повідомляти про ДТП в міліцію, обіцяючи повністю оплатити лікування. Оскільки він також отримав незначні пошкодження, він не міг виходити на роботу, тому втратив її і не мав можливості повністю відшкодувати потерпілому кошти на лікування. Зараз він частково оплатив його лікування, згоден відшкодувати понесені ним витрати в зазначеній ним сумі та моральну шкоду, однак не може одразу це зробити, враховуючи його щомісячний дохід в межах 1-1,5 тис. грн.

Вина підсудного повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, виходячи з показань потерпілого, свідків, інших зібраних по справі доказів.

Потерпілий ОСОБА_4 в суді дав свідчення про те, що 21 вересня 2011 року близько 19 год. 30 хв. він йшов правим краєм проїзної частини вулиці Молодіжної в с. Добротове до господарства своєї матері. Неподалік від господарства матері ОСОБА_6 на узбіччі залишив свій мотоцикл, а сам пішов до ОСОБА_7 поповнити рахунок мобільного телефону. Побачивши, що в господарстві матері, а саме на подвірї, загорілося світло, він вирішив, що батьки проводять його сина ОСОБА_8, і вирішив піти його забрати. Продовживши рух в напрямку господарства матері, він чув гуркіт мотоцикла і вирішив подивитися назад в звязку з цим, однак не встиг цього зробити, відчув сильний удар ззаду в ліву ногу і впав, втративши свідомість. Прийшовши до тями, він побачив біля себе жителів с. Добротове, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_9, які намагалися його підняти. Стати на ліву ногу він не міг, тому йому допомогли зайти до матері, після чого викликали медпрацівника (фельдшера), яка сказала про необхідність звернення до лікарні, посилаючись на те, що в нього перелом ноги. Цього вечора до нього заходив ОСОБА_3, просив не повідомляти про ДТП в міліцію, обіцяючи оплатити всі витрати на лікування, на що він погодився. Після повернення з лікарні м. Суми ОСОБА_3 передав йому 600 грн. Оскільки лікування було тривале, він поніс значні витрати, він звертався до ОСОБА_3 з приводу надання коштів на лікування, однак той став ігнорувати його звернення, уникати зустрічей та розмов, а тому в січні 2012 року він звернувся з відповідною заявою до міліції. В травні 2012 р. підсудний надав йому 1700 грн. в порядку відшкодування матеріальної шкоди. Він не наполягає на суворій мірі покарання підсудного, просить його не позбавляти волі, оскільки він зацікавлений в тому, щоб він працював та відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_5 в суді дав свідчення про те, що 21 вересня 2011 р. близько 20 години він вийшов на подвіря. Онук його дружини ОСОБА_9, син ОСОБА_4, вийшов на вулицю, а через кілька секунд забіг назад, повідомивши, що батька збив мотоцикл. Вийшовши на вулицю, він побачив неподалік від хвіртки, праворуч, як вияснилося потім, ОСОБА_3, ще далі лежав мотоцикл ІЖ-Планета. Ліворуч від його господарства, на дорозі, лежав син його дружини ОСОБА_4, його намагалися підняти, допомогли зайти в його господарство. Згодом було встановлено, що у нього перелом ноги, який було спричинено внаслідок наїзду на нього мотоцикла під управлінням ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 в суді пояснили, що 21 вересня 2011 року вони в вечірній час знаходилися на вулиці Молодіжній в с. Добротове, чули як неподалік між собою розмовляли ОСОБА_3 та ОСОБА_12, які до цього проїздили на мотоциклі. Після цього на великій швидкості мимо них, без ввімкненого світла фар, проїхав на мотоциклі ОСОБА_3, а через кілька секунд вони почули якійсь гуркіт, було враження, що впав мотоцикл. Вони підійшли до місця падіння мотоцикла. ОСОБА_9 намагався підняти ОСОБА_4, який лежав на проїзній частині дороги, на місці ДТП була кров. ОСОБА_4 самостійно іти не міг; на момент підходу ОСОБА_9 він був без свідомості. Потім зясувалося, що ОСОБА_3 збив ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_7 показала в суді, що 21.09.2011 р. в вечірній час знаходилася на подвірї свого господарства, до неї заходив ОСОБА_6 Вона чула звук двигуна мотоцикла, а потім був удар. Вийшовши на вулицю, бачила на дорозі, неподалік від господарства ОСОБА_5, ОСОБА_4, який лежав на дорозі.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила, що ввечері 21.09.2011 р. вона з ОСОБА_3 на мотоциклі приїхала в район вулиці Молодіжної в с. Добротове. Залишивши її, ОСОБА_13 поїхав до неї додому залишити там мотоцикл. Через незначний проміжок часу вона почула, що мотоцикл впав. Потім зясувалося, що ОСОБА_3 збив ОСОБА_4 Коли вона їхала з ОСОБА_3 на мотоциклі, освітлення мотоцикла працювало. Коли ОСОБА_3 їхав по вулиці Молодіжній, світло на мотоциклі було ввімкнено.

Із показів свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві вбачається, що 21.09.2011 р. в вечірній час він перебував у ОСОБА_7 на подвірї, мотоцикл, належний йому, він залишив на узбіччі дороги неподалік від господарства ОСОБА_7 Він чув шум роботи двигуна мотоцикла на вулиці, а потім почув удар. Вийшовши на вулицю побачив лежачого на дорозі ОСОБА_4 (а.с. 30).

Вина підсудного підтверджується іншими зібраними по справі доказами: - заявою потерпілого ОСОБА_4 від 21.01.2012 р. на імя начальника Кролевецького РВ УМВС про обставини ДТП 21.09.2011 р. та притягнення до відповідальності ОСОБА_3 з посиланням на обставини, в звязку з якими він не звертався з такою заявою раніше (а.с. 5);

- протоколом огляду та перевірки технічного стану мотоцикла ІЖ-Планета від 26.01.2012 р., з якого вбачається, що мотоцикл, яким керував ОСОБА_3 21.09.2011 р., має технічні несправності (а.с. 14, 15). Як пояснив ОСОБА_3 при ДТП 21.09.2011 р. мотоцикл був пошкоджений і він частково його відновив.

- протоколами очних ставок між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (а.с. 31), ОСОБА_9 (а.с. 32), ОСОБА_4 (а.с. 34), ОСОБА_11 (а.с. 35), в ході яких свідки підтвердили обставини вчинення злочину, зокрема, те, що ОСОБА_3, рухався без освітлення, а потерпілий підтвердив обставини наїзду на нього, зокрема те, що удар мотоциклом мав місце ззаду;

- протоколами очних ставок між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 (а.с. 33), ОСОБА_10 (а.с. 36), ОСОБА_11 (а.с. 37), в ході яких свідки спростували показання свідка ОСОБА_12 про це, що в момент ДТП на мотоциклі під керуванням ОСОБА_3 працювало освітлення;

- протоколом огляду в якості речових доказів черевиків потерпілого, які були на ньому при ДТП (а.с. 38-41);

- протоколом огляду в якості місця події місця ДТП, що було 21.09.2011 р., від 12.04.2012 р. (а.с. 44-47);

- протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 від 12.04.2012 р. (а.с. 48-49) та з участю ОСОБА_3 від 12.04.2012 р. (а.с. 50-52);

- висновком судово-медичної експертизи №43 від 17.02.2012 р. про те, що внаслідок ДТП 21.09.2011 р. потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження у виді закритого уламкового перелому межі середньої і нижньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Наявність типового перелому лівої великогомілкової кістки (бампер-перелом), його характер, локалізація та направленість вказують на те, що в момент первинного контакту потерпілий рухався (йшов) і удар виступаючими частинами транспортного засобу прийшовся в напрямку ззаду на перед і дещо зправа наліво (а.с. 54-55);

- висновком медико-криміналістичної експертизи №130 від 07.03.2012 р. про те, що в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий рухався і був звернений задньою поверхнею свого тіла до підїжджаючого автотранспорту (а.с. 59-61);

- висновком автотехнічної експертизи №58 від 24.04.2012 р. про те, що при ДТП 21.09.2011 р. з технічної точки зору водій мотоцикла "ІЖ-Планета" повинен був діяти відповідно до пунктів 12.2, 12.3, 31.1, 31.3 "а", 31.4.3 "а" Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації водій мотоцикла мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода. З технічної точки зору в діях водія мотоцикла вбачаються невідповідності і вимогам пунктів 12.2, 12.3, 31.1, 31.3 "а", 31.4.3 "а" Правил дорожнього руху України, з яких невідповідності вимогам пункту 12.3 "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди" знаходяться в причинному звязку з дорожньо-транспортною пригодою.

Судом проаналізовані покази підсудного в частині часткового визнання своєї вини як на досудовому слідстві, так і в суді, зокрема, що стосується обставин, які безпосередньо передували наїзду на потерпілого. Його твердження на досудовому слідстві про те, що потерпілий знаходився обличчям до нього, стояв на дорозі, розкинувши руки в сторони, в звязку з чим у нього склалася думка про те, що він зупиняє транспорт, спростовуються зібраними по справі доказами, в тому числі висновком судово-медичної експертизи та медико-криміналістичної експертизи. Вже в судовому засіданні підсудний дав покази про те, що він побачив силует чоловіка перед мотоциклом, розуміючи невідповідність своїх показань на досудовому слідстві. При цьому він знову ж посилається на те, що ОСОБА_4 знаходився до нього обличчям. Його покази про те, що він їхав на мотоциклі з ввімкненою фарою також спростовані зібраними по справі доказами, як і покази в цій частині свідка ОСОБА_12, зокрема показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, в тому числі на очних ставках з зазначеними особами. Ці покази спростувала і свідок ОСОБА_11 і підстав ставити під сумнів її покази, з врахуванням показів інших осіб, у суду немає. Що стосується показів свідка ОСОБА_12, то суд враховує дані про стосунки з підсудним, на теперішній час вони проживають разом, а також те, що вона не була очевидцем моменту наїзду ОСОБА_3 на потерпілого та моменту, коли його бачили інші свідки безпосередньо перед наїздом на ОСОБА_4 Судом також не можуть бути прийняті до уваги твердження підсудного в обгрунтування часткового визнання своєї вини про те, що внаслідок ДТП він також в певній мірі постраждав, оскільки отримав незначні тілесні ушкодження та було пошкоджено його мотоцикл. Така позиція підсудного, на думку суду, свідчить про його намагання помякшити свою відповідальність за наслідки скоєного ним ДТП. Разом з тим суд враховує, що підсудний в судовому засіданні фактично визнав свою вину в наслідках ДТП, яке сталося з його участю.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він при керуванні транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Порушення підсудним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному звязку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, обставини, що помякшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Підсудний фактично визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, позитивно характеризується за місцем проживання, частково відшкодував потерпілому заподіяну ним матеріальну шкоду. При визначенні виду покарання суд враховує думку потерпілого, який не наполягає на суворій мірі покарання, посилаючись на його заінтересованість лише у відшкодуванні йому витрат на лікування та моральної шкоди. При визначенні покарання суд бере до уваги ту обставину, що по справі заявлено позови на загальну суму більше 23 тис. грн., маються судові витрати, тому, на думку суду, застосування покарання у виді штрафу є недоцільним, беручи до уваги і той факт, що, як пояснив підсудний, його доходи в місяць становлять біля 1500 грн. За таких обставин суд приходить до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі. Враховуючи помякшуючі обставини, думку потерпілого, суд вважає, що це покарання слід призначити з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши підсудного від відбування покарання з випробуванням, прийшовши до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання.

Враховуючи, що підсудний не отримував посвідчення водія, додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами застосовувати недоцільно.

Прокурором заявлено позови в інтересах держави в особі фінансового управління Кролевецької РДА на суму 3378 грн. 81 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_4 в умовах Кролевецької ЦРЛ та в інтересах держави в особі фінансового управління Сумської обласної ради на суму 1351 грн. 20 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_4 в умовах КУ "Сумська міська клінічна лікарня №1".

Підсудний позови визнав.

Потерпілий ОСОБА_4 після ДТП 21.09.2011 р. перебував на лікуванні в Кролевецькій ЦРЛ в травматологічному відділенні у вересні 2011 р. 7 днів, у грудні 2011 р. 9 днів, у січні 2012 р. 5 днів (а.с. 93-94), в березні 2012 р. 6 днів, в квітні 2012 р. 9 днів (а.с. 132). На його лікування витрачено всього 3378 грн. 81 коп. Потерпілий перебував на лікуванні в Сумській міській клінічній лікарні №1 в ортопедо-травматологічному відділенні №1 з 29.09.2011 р. по 13.10.2011 р. і на його лікування витрачено бюджетних коштів в сумі 1351 грн. 20 коп. (а.с. 96).

Розрахунок витрат на лікування потерпілого проведено відповідно до Постанови КМУ від 16.07.1993 р. №545 "Про затвердження Порядку нарахування розміру фактичних витрат в закладах охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілих від злочинних дій і зарахування утриманих від винних осіб коштів у відповідний бюджет і їх використання".

Враховуючи, що вина підсудного у вчиненні злочину, внаслідок якого потерпілий отримав тілесні ушкодження і проходив лікування в умовах стаціонару, доведена, відповідно до положень ч. 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України зазначені суми підлягають стягненню з ОСОБА_3

По справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 3922 грн. 74 коп. з врахуванням 600 грн. та 1700 грн. відшкодованих та 15000 грн. моральної шкоди.

В обгрунтування своїх вимог потерпілий посилається на те, що в звязку з отриманням 21.09.2011 р. тілесних ушкоджень при ДТП з вини підсудного він неодноразово проходив курс лікування в умовах стаціонару в Кролевецькій ЦРЛ та в лікарні м. Суми. В звязку з цим поніс витрати на придбання ліків, на оплату транспортних послуг для поїздок в м. Суми та в Кролевецьку ЦРЛ, оскільки з травмою ноги він міг їздити тільки на автомобілі; по внесенню коштів в лікарняну касу та в касу Сумського міського обєднання громадян "Медицина майбутнього". Всього на лікування та оплату транспортних послуг він витратив 6222 грн. 74 коп. Підсудний на стадії досудового слідства та за час перебування справи в провадженні суду відшкодував йому 2300 грн., не відшкодовано 3922 грн. 74 коп., які він і просить стягнути. Крім того, просить стягнути 15000 грн. моральної шкоди, яка полягає в тому, що фактично 8 місяців після ДТП він продовжує лікуватися, до цього часу стан ноги незадовільний, оскільки кістка не зростається, вона зєднана механічно, прогноз лікарів не зовсім втішний. Проживаючи у власному будинку, маючи підсобне господарство, він не може виконувати будь-якої роботи, в звязку з чим вимушений просити про допомогу сторонніх, яку слід, звичайно, оплачувати. Він до цього часу відчуває фізичний біль, змушений користуватися снодійними препаратами, він фактично потребує сторонньої допомоги в побуті.

Підсудний позов потерпілого визнав.

Визнання відповідачем позову, на думку суду, не суперечить закону.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілий поніс витрати, повязані з придбанням ліків, оплати послуг, в тому числі, за станом здоровя, транспортних (а.с. 99-108, 134-137); внаслідок травми він відчував та відчуває фізичний біль та страждання, він тривалий час не працює і зараз є непрацездатним; він позбавлений можливості брати участь в веденні домашнього господарства, враховуючи, що проживає в сільській місцевості. Беручи до уваги зазначені обставини вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не є завищеними, вони відповідають вимогам розумності та справедливості. Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, враховуючи визнання відповідачем позову, позов ОСОБА_4 слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді обмеження волі на строк два роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання у виді двох років обмеження волі, якщо він протягом іспитового строку один рік 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обовязки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити попередній підписку про невиїзд.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Кролевецької районної державної адміністрації за лікування потерпілого ОСОБА_4 в умовах стаціонару Кролевецької ЦРЛ 3378 грн. 81 коп. з зарахуванням їх до місцевого бюджету Кролевецького району код 24060300, р/р №31411544700191, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23635221 та на користь фінансового управління Сумської обласної ради за лікування потерпілого ОСОБА_4 в умовах стаціонару КУ "Сумська міська клінічна лікарня №1" 1351 грн. 20 коп. з зарахуванням їх до місцевого бюджету м. Суми (код бюджетної класифікації за доходами 24060300, р/р №31414544700002 в ГУДКСУ в Сумській області, МФО-837013, код одержувача 23636315).

Позов потерпілого задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3922 грн. 74 коп. матеріальної шкоди та 15 тис. грн. моральної шкоди.

Речові докази по справі: черевики, які зберігаються в камері речових доказів Кролевецького РВ УМВС, передати ОСОБА_4 як власнику (квит. №005800 від 03.03.2012 р.); мотоцикл "ІЖ-Планета-3", який знаходиться під зберігальною розпискою у ОСОБА_3, залишити йому.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи 1471 грн. 20 коп. з зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЕДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_14