Рішення № 25056080, 23.06.2012, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/2-250/12

Провадження №2/1806/1228/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2012 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді - Литовченка О.В.

при секретарі - Лесняк В.О.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачкою 01.09.2008 року укладено договір позики, відповідно до якого вона отримала у позику грошові кошти у сумі 8000 доларів США строком на три місяці зі сплатою відсотків за користування позикою, вважає, що договір позики був укладений з порушенням діючого законодавства, а тому, має бути визнаний недійсним. Так, грошовою одиницею України є гривня, у зв'язку з чим, грошове зобов'язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України. Використання іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України. Відповідачка на момент надання позики такого дозволу не мала. Відповідач не може вважатись належним суб'єктом надання фінансового кредиту як одного з виду фінансових послуг, у спірному договорі наявний дефект суб'єктного складу. Розмір відсотків, що встановлений у договорі перевищує середній відсоток за кредитами в іноземній валюті, що надавався банками у 2008 році. Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому договір позики просить визнати недійсним та стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 02.04.2012 року задоволено її позовні вимоги до ОСОБА_3 та стягнуто з останньої борг за спірним договором позики 63760 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 5256 грн. 12 коп., а також судові витрати. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 19.06.2012 року вищезазначене рішення суду залишено в силі. Відсотки за користування позикою складали 1000 доларів США за три місяці тобто з 01.09.2008 року по 01.12.2008 року. Просить відмовити позивачці в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог та перевіривши їх доказами наданими сторонами, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до розписки від 01.09.2008 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 в позику грошові кошти в сумі 8000 доларів США, вказану суму, а також відсотки за користування позикою, всього загальну суму 9000 доларів США зобов'язувалась повернути в строк до 01.12.2008 року (а.с.6.). Проте своє зобов'язання по поверненню суми боргу в повному обсязі не виконала.

Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 02.04.2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та стягнуто з останньої борг за спірним договором позики 63760 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 5256 грн. 12 коп., а також судові витрати. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 19.06.2012 року вищезазначене рішення суду залишено в силі.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти у такій самій суми або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивачки в судовому засіданні, вона не заперечувала проти надання їй позики у вигляді доларів США, позивачка що виконувала зобов'язання шляхом повернення боргу, а саме 660 доларів США, таким чином, позивачка визнавала умови договору та не заперечувала проти них.

Згідно ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Позивачкою підтверджено факт отримання нею позики.

Посилання позивачки на недотримання ст. 203 ЦК України в момент вчинення правочину э неспроможними. Так, позивачка в момент укладання договору мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було вільним та відповідало її внутрішній волі, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

В договорі речі визначені родовими ознаками -долари США.

Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Доводи сторони позивачки про необхідність отримання сторонами договору індивідуальної ліцензії Національного банку України не ґрунтуються на пунктах «в» і «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», оскільки валюта в договорі позики не виступає як засіб платежу, притаманний для інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Підстав для визнання договору позики недійсним у суду не має.

Розмір процентів за договором позики визначений сторонами в момент укладення.

Позивачка та її представник не надали суду доказів в обґрунтування свого позову.

У відповідності з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи зі змісту ст. ст. 214 -215 ЦПК України, підставою для задоволення позову в цивільному судочинстві є доведеність факту порушення прав, свобод чи інтересу особи, яка звернулась до суду за їх захистом.

З огляду на наведене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 203, 533, 1046, 1047, 1048, 1049, 1051 ЦК України, Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 3, 10-11, 57-61, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги подано не було.

Суддя О.В. Литовченко