Рішення № 250535, 08.11.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.11.06 р. Справа № 10/333

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

від позивача - Степанов О. С. – довіреність;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом Державного підприємства „Донецькоблгаз” м. Донецьк

до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” м. Зугрес

про стягнення заборгованості в сумі 48 179,20грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач – Державне підприємство „Донецькоблгаз” м. Донецьк, з позовом до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” м. Зугрес про стягнення заборгованості в сумі 47 502,40грн. та 3% річних в сумі 676,80грн. за договором №11/080-2006Тр. від 10.01.2006р. ( далі договір ).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір №11/080-2006Тр. від 10.01.2006р.; акти приймання-передачі природного газу за період січень-квітень 2006р.; рахунки, розрахунок заборгованості; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у судовому засіданні та відзиві проти позову в частині стягнення основного боргу не заперечував. В частині стягнення 3% річних просить суд зменшити їх у зв’язку з тяжким фінансовим становищем. Надав документи у підтвердження існування дебіторської та кредиторської заборгованості.

В останнє судове засідання відповідач не з’явився, хоча був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення №4733742.

Суд вважає наявні в справі матеріали достатніми для розгляду спору по суті у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, додатково представлені сторонами документи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №11/080-2006Тр. від 10.01.2006р, згідно якого виконавець (позивач) зобов’язався надати замовнику (відповідачу) послуги з транспортування по газорозподільчій мережі виконавця обсягів природного газу, які належать замовнику, замовник зобов’язався прийняти газ та оплатити надані послуги з транспортування газу за встановленими цінами в термін, передбачений договором і щомісячно вносити плату за рахунок заборгованості згідно графіку, яка на момент укладення договору складала 656 053,74грн. (Розділ 1 договору).

Відповідно до Розділу 11 договір набирає діє з 01.01.2006р. до 31.01.2006р. Додатковими угодами №№1-4 строк дії договору був продовжений до 30.04.2006р. Договір та додаткові угоди підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно п.п.2.1, 5.1 договору сторони домовились про транспортування природного газу в обсязі 14 800тис.куб.м. за ціною 23,40грн. за 1000куб.м. з урахуванням ПДВ.

Відповідно п. 3.9 договору приймання-передачу газу, про транспортованого виконавцем замовнику у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу.

П. 6.1 договору сторони передбачили, що оплата за послуги транспортування газу здійснюється замовником в такому порядку6 10-го та 20-го числа місяця споживання по 25% вартості транспортування і 30-го числа – 50% від вартості об’єму транспортованого газу. Остаточний розрахунок здійснюється 10-го числа наступного місяця споживання газу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивачем надано відповідачу послуги по транспортуванню газу на загальну суму 174 002,40грн. ( копії актів приймання-передачі природного газу за період січень-квітень 2006р.).

Як убачається з положень п. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Всупереч вимогам договору та вищевказаних статей відповідач не здійснив обов’язок покупця – не оплатив повністю вартість отриманих послуг по транспортуванню газу, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 47 502,40грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про існування основного боргу в сумі 47 502,40грн., то й позовні вимоги заявлені позивачем в частині стягнення 3% річних у сумі 676,80грн., з огляду на правильне нарахування, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми 3% річних просить у зв’язку з тяжким фінансовим становищем. Надав документи у підтвердження існування дебіторської та кредиторської заборгованості.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати розмір неустойки ( штрафу, пені ), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Присуджені судом до стягнення 3% річних в сумі 676,80грн. не є неустойкою (штрафом, пенею), а являються платою за користування чужими коштами. Отже, заявлене клопотання судом не задовольняється.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 526, 538 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 22, 30, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги Державного підприємства „Донецькоблгаз” м. Донецьк до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” м. Зугрес про стягнення заборгованості в сумі 47 502,40грн. та 3% річних в сумі 676,80грн. за договором №11/080-2006Тр. від 10.01.2006р.

2. Стягнути з Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (86783, Донецька область, м. Зугрес, вул. Станційна, 1, ЄДРПОУ 04623778) на користь Державного підприємства „Донецькоблгаз” (83050, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 23А, ЄДРПОУ 03361075) заборгованість в сумі 47 502,40грн. та 3% річних в сумі 676,80грн. за договором №11/080-2006Тр. від 10.01.2006р.

3. Стягнути з Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (86783, Донецька область, м. Зугрес, вул. Станційна, 1, ЄДРПОУ 04623778) на користь Державного підприємства „Донецькоблгаз” (83050, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 23А, ЄДРПОУ 03361075) витрати по сплаті державного мита в сумі 481,79грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Суддя Приходько І.В.

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.