Рішення № 2505307, 30.07.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.08 Справа № 18/140/08

Суддя Носівець В.В.

за позовом концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Заводського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69009, м. Запоріжжя, вул. Адм.Ушакова, 251)

до приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

про стягнення 1748,80 грн., основного боргу за договором № 704227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 р.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Юрковська О.А. довіреність № 4\27 від 02.01.2008 р.

від відповідача: не прибув

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 08.07.2008 року звернувся позивач - концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Заводського району з позовною заявою до відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1про стягнення 1748,80 грн. на підставі Договору № 704227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 р. та ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538 ЦК України і ст.ст. 193, 276 ГК України.

Ухвалою суду від 14.07.2008 року порушено провадження у справі №18/140/08, судове засідання призначено на 30.07.2008 року. Позивач підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно п. 3.6. Роз'яснень президії ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі. вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 704227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 р.(далі -договір).

Відповідно до умов договору, позивач взяв на себе зобов'язання відпустити відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та здійснити оплату її вартості за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.2.1. договору відповідач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії. Відповідач порушив умови договору з приводу оплати спожитої теплової енергії. Згідно пункту 6.2 Договору, розрахунковим періодом за спожиту теплову енергію є календарний місяць. Згідно п.6.3. договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію, здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Позивач виконавши умови п.6.6. договору у належний термін надав відповідачу рахунки за фактично спожиту теплову енергію, акти приймання-передачі теплової енергії та податкові накладні, але жодного акту на адресу позивача повернуто не було. Згідно п.6.6.2. договору в разі неотримання акту приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термі (п'ять днів), акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води за період з жовтня 2007 року по березень 2008 року, включно, на суму 1 748,80 грн., що підтверджується рахунками за відповідні місяці та актами приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2007р., 30.11.2007р., 31.12.2007р., 30.01.2008 р., 29.02.2008 р., 31.03.2008 р.

Як зазначено вище, відповідач, зобов'язаний оплатити вартість поставленої теплової енергії до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи в суді складає 1 748,80 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати, у визначений зобов'язанням термін, отриманої теплової енергії, на суму 1 748,80 грн., позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 748,80 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код 32121458; р/р №26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) 1 748,80 (одну тисячу сімсот сорок вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець