Рішення № 25045640, 20.06.2012, Селидівський міський суд Донецької області

№ 543/2188/12

2/543/822/12

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2012 р. м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької области в складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача -Деревенець М.Г., представника третьої особи -ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «1/3 Новогродівська», ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»про відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1983 р. він працював на підприємствах вугільної промисловості зі шкідливими та небезпечними умовами праці, у тому числі з 1993 р. електрослюсарем підземним на ВП «Шахта «1/3 Новогродівська»та з 2004 р. механіком ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство». 18.08.1996 р. під час виконання в шахті роботи з ним трапився нещасний випадок. За результатами розслідування 24.12.2011 р. підприємством було складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1. Також 29.10.2008 р. під час виконання в шахті роботи з ним трапився нещасний випадок. За результатами розслідування 01.11.2008 р. підприємством було складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1. Рішенням МСЕК від 25.03.2009 р. йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності. Внаслідок завданих травм він був змушений тривалий час проходити курс лікування, після якого рішенням МСЕК від 15.02.2012 р. йому встановлено 5 % втрати професійної працездатності. Просив стягнути з ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «1/3 Новогродівська»моральну шкоду в розмірі 7000 грн. та з ТОВ «Донецьке шахто будівельне підприємство»моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи є заява, в якій позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу в його відсутності за участю його представника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, пояснила, що внаслідок отриманих травм було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки в нього порушено опорно-рухливі функції, він відчуває постійний біль у спині, хребті, в суглобах, в нього німіє рука. Перебуваючи на лікуванні не міг вести повноцінний образ життя, відчував фізичні страждання, біль, психологічний дискомфорт. Все це негативно позначалося і позначається на сьогоднішній день на його душевному стані, тому просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача -ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «1/3 Новогродівська», який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 7000 грн. не визнає в повному обсязі, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності у випадку спричинення робітнику моральної шкоди внаслідок небезпечних чи шкідливих умов праці, який складає три місяці, що є підставою для відмови у позові. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність дій, що заподіяли шкоду, наявність такої шкоди, зв'язок між шкодою та протиправними діями та наявність вини. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт спричинення позивачу моральних чи фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, при яких обставинах чи якими діями (бездіяльністю) вони спричинені, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює спричинену йому шкоду та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення позову. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання спричинена не з його вини. Крім того, керівництво ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «1/3 Новогродівська»вважає, що позивачем не надано належних доказів, на підставі яких можливо зробити висновок про спричинення моральної шкоди. На підтвердження факту спричиненої моральної шкоди внаслідок профзахворювання позивач надав довідку МСЕК від 15.02.2012 р. про втрату професійної працездатності 5 %. при розгляді даної довідки встановлено, що в ній відсутній висновок про стрес, депресію, хвилювання та інші негативні фактори, які отримав потерпілий в результаті профзахворювання. Довідка МСЕК від 30.03.2012 р. свідчить про відсоток втрати професійної працездатності і є підставою для розрахунку та відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, але не є правовим чи медичним доказом підтвердження факту спричинення позивачу моральної шкоди. Згідно наказу МОЗ України від 22.11.1995 р. № 212, на МСЕК покладається обов'язок встановлення факту спричинення моральної шкоди. Висновком медичних органів, як підставою для відшкодування моральної шкоди, може бути висновок лікаря-психіатра, врачебно-консультаціоної чи медико-соціальної комісії про стрес, який отримав потерпілий внаслідок трудового каліцтва, про депресію чи інші негативні фактори, що є в потерпілого. Позивач оцінює моральну шкоду в сумі 7000 грн., що протирічить п.4 Постанови Пленуму ВСУ № 4, у відповідності з якою в позовній заяві повинно бути зазначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди і якими доказами це підтверджується. Крім того, слід врахувати, що ВВД ФССНВВ та ПЗ в м.Селидове у відшкодування втрати професійної працездатності згідно висновку МСЕК від 15.02.2012 р. позивачу виплачено одноразову допомогу та проводяться щомісячні виплати (р/позови).

Представник відповідача -ТОВ «Донецьке шахто будівельне підприємство»- у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що документи, на які посилається позивач, а саме: довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, безпідставними, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно акту № 112 від 24.12.2011 р. за формою Н-1, ОСОБА_4 18.08.1996 р. отримав травму під час роботи на ВП «Шахта «1/3 Новогродівська»ДП «Селидіввугілля»на посаді електрослюсара підземного. Згідно акту розслідування від 23.12.2011 р. за формою Н-5, даний нещасний випадок визнаний пов'язаним з виробництвом.

Відповідно до акту № 4 від 01.11.2008 р. за формою Н-1, ОСОБА_4 29.10.2008 р. отримав травму під час роботи на ТОВ «Донецьке шахто будівельне підприємство»на посаді механіка підземної дільниці. Згідно акту розслідування від 01.11.2008 р. за формою Н-5, даний нещасний випадок визнаний пов'язаним з виробництвом.

Згідно довідки МСЕК ДОН-04 № 075304 від 25.03.2009 р., ОСОБА_4 встановлена третя група інвалідності та 40 % втрати професійної працездатності з 23.03.2009 р.

Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності 10 ААА № 041634 від 15.02.2012 р. ОСОБА_4 встановлено: 5 % втрати професійної працездатності -первинно по трудовому каліцтву 18.08.1996 р.; 20 % - повторно по трудовому каліцтву 29.10.2008 р., а всього -25 %.

Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманих травм було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки в нього порушено опорно-рухливі функції, він відчуває постійний біль у спині, хребті, в суглобах. Це заподіює йому моральні страждання, тому що він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок травм він зіткнувся з труднощами побутового плану. В теперішній час відчуває негативні наслідки травм, такі як: фізичний біль. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачами.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоровя, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

При цьому судом враховується довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності ОСОБА_4 від 15.02.2012 р., якою позивачу встановлено 5 % втрати професійної працездатності первинно по трудовому каліцтву 18.08.1996 р. А тому задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 7000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача -ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»- 20000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості та враховуючи те, що згідно довідки МСЕК від 25.03.2009 р. ОСОБА_4 встановлено 40 % втрати професійної працездатності, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 12000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що даний позов є позовом майнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не суб'єктивним правом особи. Оскільки вимогу в даному позову можна оцінити і вона має ціну позову, то суд вважає, що зі сторін підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу майнового характеру. Крім того, суд вважає, що зазначені витрати необхідно розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, так як ЗУ «Про судовий збір»звільняє позивача від сплати судового збору тільки при поданні позовної заяви і не зазначає про звільнення від сплати судового збору при винесенні рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, ст.23,1167 ЦК України, ст.ст. 60, 79,81,88, 212-215 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «1/3 Новогродівська», ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля»ВП «Шахта «1/3 Новогродівська»на користь ОСОБА_4 в порядку відшкодування моральної шкоди 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»на користь ОСОБА_4 в порядку відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля»ВП «Шахта «1/3 Новогродівська»в доход держави судові витрати в розмірі 15 (п'адцять) грн.. 00 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) -37791274, МФО -834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».

Стягнути з ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»в доход держави судові витрати в розмірі 120 (сто двадцять) грн.. 00 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) -37791274, МФО -834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».

Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави судові витрати в розмірі 135 (сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) -37791274, МФО -834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».

В решті позовних вимог ОСОБА_4 -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя