Постанова № 25041834, 19.06.2012, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №3/0528/1182/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року м. Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кудінцево, Львівський р-н, Курська обл., працює директором ПАТ «КЗВВ», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 3 ст. 162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів адміністративного протоколу серії АА № 007525, складеного головним державним податковим інспектором відділу перевірок фінансових установ та контролю за операціями в сфері ЗЕД управління податкового контролю Шевченко Ю.В., 05.06.2012 року ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора ПАТ «КЗВВ», порушив ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року №185/94-ВР в частині несвоєчасно отриманої валютної виручки в розмірі 2333568,86 руб. РФ (в еквіваленті національної валюти на дату здійснення операції складає 643784,98 грн.) на 9 днів (з 20.03.2012 по 28.03.2012), в результаті чого встановлено ухилення від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) та передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 162-1 КУпАП.

На підтвердження факту вчиненого правопорушення, органами ДПІ у м. Краматорську в Донецькій області наданий акт №914/22-2/00222999 від 05.06.2012 про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «КЗВВ» з питань дотримання вимог законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності по контрактам №804/00222999/5974 від 27.08.2010 та №122291 від 20.02.2011 за період з 01.07.11 по 04.05.12 від 01.03.2010 року, з якого вбачається, що на порушення ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року №185/94-ВР несвоєчасно отримана валютна виручка в розмірі 2333568,86 руб. РФ (в еквіваленті національної валюти на дату здійснення операції складає 643784,98 грн.) з простроченням на 9 днів (з 20.03.2012 по 28.03.2012).

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 162-1 КУпАП відсутні через наступні обставини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 162-1 КУпАП, умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей - тягне за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно а. 2 примітки 1 до ст. 162-1 КУпАП, ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до ст. 169.1 Податкового Кодексу України, з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги: 169.1.1. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до п. 1 розділу XIX Податкового Кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», установлений у 2012 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2012 року у розмірі 1073 грн.

Таким чином, для кваліфікації діяння ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 162-1 КУпАП необхідно встановити передбачений законодавством особливо великий розмір, а саме перевищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у три тисячі і більше разів, що, згідно з законодавством України, на 2012 рік складає 1609500 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, діянням ОСОБА_1 неповернення виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, було здійснено у розмірі 643784,98 грн. Отже, неповернення ОСОБА_1 виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, не містить наслідків вчинення правопорушення як ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 162-1 КУпАП.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При дослідженні матеріалів справи суду не представлені докази, якими підтверджується вчинення ОСОБА_3 вказаного правопорушення з умисною формою вини, що презюмує відсутність умисної форми вини як обов'язкової ознаки складу правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд доходить висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 5 підрозділу 1 розділу XX, ст. 169.1, п. 1 розділу XIX Податкового Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», 7, 9, 10, 162-1, 247, 251, 284 КУпАП ,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 162-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора. Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя: