Постанова № 25041474, 26.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5023/1431/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Бабакова Л.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 за довіреністю № 10928-07/26 від 31.05.2011 р.

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 20.06ю2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1696Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2012 року у справі № 5023/1431/12

за позовом Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, м. Харків

до ПАТ "Точприлад", м. Харків

про стягнення 138488,06 грн.

встановила:

В березні 2012 р. управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з ПАТ «Точприлад» 138488,06 грн. матеріальної шкоди. Позов обґрунтований ст. 1166 ЦК України, ч. 2 ст. 101 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2012 р. у справі № 5023/1431/12 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Точприлад»на користь Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова 138488,06 грн. шкоди. Стягнути з ПАТ «Точприлад»на користь Державного бюджету України 2769,76 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Відповідачем видано уточнюючи довідки про характер трудової діяльності 11 особам. Ці довідки місцевий господарський суд вважає недостовірними, внаслідок чого дійшов до висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення шкоди, у зв'язку з чим, і позовні вимоги про стягнення шкоди визнав такими, що ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Так, відповідач зазначає, що місцевим господарським судом було невірно застосовано норми права, а саме ст. 1166 ЦК України та ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки для застосування при винесенні оскаржуваного рішення вказаних норм суд першої інстанції, на думку відповідача, повинен був з'ясувати, чи є в діях заподіювача шкоди (відповідача) склад цивільно-правової відповідальності, а саме, протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини. Крім того, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що в уточнюючих довідках про пільговий стаж пенсіонерів, наданих відповідачем, містяться недостовірні дані, оскільки всі дані, які відображені в уточнюючих довідках, співпадають з записами у трудових книжках пенсіонерів, тобто, на думку відповідача, є достовірними та таким, що відповідають дійсності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження і призначено її до розгляду на 21.06.2012 р. та запропоновано надати до апеляційного суду позивачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач на виконання вимог ухвали суду, 12.06.2012 р. надав за вх. № 4883 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду -без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2012 р. у справі № 5023/1431/12 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

В ході вирішення спору колегією встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем в період часу 2007 -2009 роки видано 11 довідок про характер трудової діяльності наступних осіб:

- ОСОБА_3 довідка № 126/03 від 30.03.09 р. за період роботи з 01.10.87 р. по 16.08.92 р.

- ОСОБА_4 довідка від 27.08.08 р. за період роботи з 31.03.78 р. по 01.09.82 р.

- ОСОБА_5 довідка № 472-03 від 26.03.07 р. за період роботи з 03.05.84 р. по 03.09.97 р.

- ОСОБА_6 довідка № 435-03 від 10.09.07 р. за період роботи з 08.12.82 р. по 02.10.96 р.

- ОСОБА_7 довідка № 446-03 від 29.07.08 р. за період роботи з 02.08.82 р. по 21.08.92 р.

- ОСОБА_8 довідка від 08.2008 р. за період роботи з 05.05.91 р. по 21.10.97 р.

- ОСОБА_9 довідка від 27.08.08 р. за період роботи з 01.05.87 р. по 07.07.97 р.

- ОСОБА_10 довідка № 526-03 від 19.11.09 р. за період роботи з 19.06.79 р. по 10.02.97 р.

Як зазначає позивач, дані довідки були залучені до матеріалів пенсійних справ і прийняті до уваги при вирішення питання про призначення пільгових пенсій зазначеним особам відповідно до "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З матеріалів справи вбачається, що нарахування пільгових пенсій пенсіонерам було здійснено на підставі ст. 13 п. «б»- «з»Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка ставить нарахування пенсій в залежність від умов та стажу праці.

В подальшому позивач дізнався про те, що ВАТ «Точприлад»(нині ПАТ «Точприлад»- відповідач по справі), не є правонаступником того підприємства, на якому працювали пенсіонери. Даний факт підтверджений ухвалою ВАСУ від 15.07.2010 р. (а.с. 35-39 т.1).

На підставі цього факту позивач вважає довідки щодо характеру трудових обов'язків 11 фізичних осіб недостовірними.

Дослідивши докази по справі, колегія суддів звертає увагу на той факт, що підстави призначення пенсій, факт врахування в даній процедурі зазначених довідок, інші суттєві обставини призначення пенсій позивачем не наведені і відповідні докази суду не надані.

Так, відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідне розпорядження керівника УПФУ в Дзержинському районі, а також матеріали пенсійних справ зазначених у позові осіб місцевому господарському суду не надавалися і в ході вирішення спору не досліджувалися.

За таких умов, опираючись на приписи ч.1 ст. 33 ГПК України, колегія суддів вважає недоведеними твердження позивача про те, що зазначені довідки про характер трудової діяльності були враховані УПФУ при призначенні пенсій 11 особам.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивачем доведено наявність передбачених законом умов для стягнення шкоди, у зв'язку з чим, і позовні вимоги про стягнення шкоди визнав такими, що ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Даний висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, зроблений при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Колегія суддів, дослідивши справу, вважає, що відсутні два обов'язкових елементи деліктного зобов'язання -шкода та причинний зв'язок між діями відповідача та спричиненням шкоди.

Так, підставою нарахування матеріальної шкоди позивач зазначає неправомірну видачу відповідачем довідок пенсіонерам. Визначення розміру шкоди проведено позивачем шляхом складання розміру пенсій, виданих 11 пенсіонерам (а.с. 40 т.1).

Згідно ст. ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В даному випадку колегія суддів не вбачає ознак збитків, оскільки відсутні жодні докази безпідставності призначення та виплати пенсій 11 особам.

Фіктивність довідок, на яку посилається позивач, стосується статусу підприємства, яке їх видало, а не характеру трудового стажу осіб, що отримали пенсій. Таке порушення не свідчить про те, що пенсіонери не мають об'єктивного права на отримання пільгової пенсії.

В цій частині колегія суддів також зазначає, що позивачем не заперечується достовірність даних, зазначених у трудових книжках осіб, що звернулися за отриманням пенсії, що свідчить про наявність у цих осіб права на отримання пільгових пенсій. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відомості, які містяться в уточнюючих довідках, виданих відповідачем, відповідають записам, зробленим в трудових книжках, копії яких містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи не містять рішень керівника УПФУ про скасування попереднього рішення про призначення пенсій, або будь-якого іншого судження про безпідставність призначення пенсій.

Більше того, представник позивача у судовому засіданні пояснив колегії суддів, що позивач не заперечує об'єктивного права зазначених у позові фізичних осіб на отримання пенсій, виплати пенсій продовжуються і на день вирішення спору (окрім померлих осіб), підстав скасування рішень про призначення пільгових пенсій не вбачається.

За таких обставин колегія суддів вважає, що матеріальна шкода позивачу не спричинена, а висновок місцевого господарського суду зроблений без урахування наведених вище фактів і за невірного застосування норми ч.2 ст. 22 ЦК України.

В частині іншого обов'язкового елементу цивільного делікту - причинного зв'язку, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач, а потім і місцевий господарський суд у своєму рішенні послалися на положення статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Між тим, позивач (УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова) своїм правом не скористався і ніяких довідок не вимагав -докази направлення відповідної вимоги до підприємства відповідача матеріали справи не містять.

Зі змісту залучених до справи довідок вбачається, що вони видані безпосередньо фізичним особам і на вимогу останніх, після чого цими фізичними особами були подані до органу ПФУ.

Таким чином, довідки отримані не передбаченим законом способом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого спільним згідно наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. №224/30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 р. за N 536/6824, для обчислення пенсії подається довідка про заробіток, а починаючи з 01.07.2003 р. - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затверджене Постановою КМУ від 4 червня 1998 р. №794, покладає обов'язок перевірки достовірності даних про характер трудової діяльності на органи ПФУ і така перевірка проводиться на підприємстві роботодавця (п.6 Положення).

До обов'язків роботодавця, відповідно до п.10 Положення, не входить складення довідок про осіб, які вже не працюють на підприємстві.

Більше того, діюче законодавство України взагалі не покладає на фізичну особу, яка звертається за отриманням пенсії, обов'язку надавати органу ПФУ будь-які довідки.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги відсутність офіційних запитів позивача про отримання довідок, самостійне отримання фізичними особами цих довідок, колегія суддів доходить до висновку, що залучені до матеріалів справи довідки прийняті позивачем без достатніх правових підстав.

За таких умов дії відповідача по наданню фізичним особам на вимогу останніх довідок про характер трудової діяльності не знаходяться у причинному зв'язку із рішенням позивача про призначення пільгових пенсій.

Таким чином, досліджуючи матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не доведено наявність передбачених законом умов для стягнення шкоди.

Тому колегія суддів вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірно задоволені місцевим господарським судом, оскільки позивачем до матеріалів справи не додані доказів в обґрунтуванням заявлених ним вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п.2 ст. 103, п. п. 2-4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2012 року по справі № 5023/1431/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) на користь ПАТ "Точприлад" (61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, код ЄДРПОУ 05796222, р/р 26008761222 Дзержинське відділення ХФ ПАТ "Кредитпромбанк" м. Харків, МФО 350727) 1384,88 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 26.06.2012 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Гончар Т. В.