Постанова № 25041399, 25.06.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2012 року Справа № 5002-26/4322-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Балюкової К.Г.,

Рибіної С.А.,

за участю :

представника позивача: не з'явився, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради;

представника відповідача: Буколової Антоніни Анатоліївни, „Союз офіцерів" міста Сімферополя ;

представника відповідача: Осаулко Володимира Володимировича, Союз офіцерів міста Сімферополя;

прокурора м.Сімферополя Автономної Республіки Крим: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 07 травня 2012 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 27 лютого 2012 року у справі № 5002-26/4322-2011

за позовом Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вулиця Толстого, 15, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

до „Союзу офіцерів" міста Сімферополя (вулиця Тургенєва, 7, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

за участю прокурора м.Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул.Севастопольська,11, місто Сімферополь, АР Крим, 95011)

про визнання відсутності права на приватизацію,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2011 року Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до „Союзу офіцерів" міста Сімферополя, в якій просив визнати відсутність права у відповідача на приватизацію шляхом викупу комунального майна -нежитлових приміщень, загальною площею 91,1 кв.м., розташованих по вулиці Павленка, 9-а в місті Сімферополі АР Крим (т.1 а.с.4).

Позовні вимоги з посиланням на положення п.51 Закону України „Про Державну програму приватизації" мотивовані тим, що у відповідача відсутні підстави для приватизації з моменту припинення договору оренди спірних приміщень від 21 грудня 2006 року (т.1 а.с. 4).

„Союз офіцерів" міста Сімферополя з доводами, викладенними у позовній заяві, не погодився, посилаючись на існування рішення 55-ї сесії Сімферопольської міської ради 5-го скликання № 882 від 24 грудня 2009 року, яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності, підлягаючих приватизації, та яким визнано, що нежитлові приміщення, розташовані по вул. Павленка, 9-а в м.Сімферополі, підлягають приватизації шляхом викупу „Союзом офіцерів" міста Сімферополя (т.1 а.с. 25-26).

Рішенням господарського суду АР Крим від 27 лютого 2012 року у справі № 5002-19/4322-2011 (суддя Мокрушин В.І.) у задоволенні позову Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради відмовлено (т.1 а.с.109-112).

В подальшому, 17 квітня 2012 року Фонд комунального майна звернувся до господарського суду АР Крим із заявою про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 27 лютого 2012 року за нововиявленими обставинами (т.1 а.с. 114-115).

Нововиявленими обставинами Фонд вважає постанову Вищого господарського суду України від 20 березня 2012 року у справі № 5002-8/3726-2011, якою скасовано рішення господарського суду АР Крим від 14 листопада 2011 року у справі № 5002-8/3726-2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2011 року (т.1 а.с. 118-123), якими зобов'язано Фонд комунального майна виконати рішення 55-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради від 24 грудня 2009 року № 882 „Про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2012 рік" в частині приватизації шляхом викупу нежитлових приміщень, розташованих по вулиці Павленка, 9 „а" у місті Сімферополі „Союзом офіцерів" м. Сімферополя. Судом касаційної інстанції прийнято рішення про відмову у позові „Союза офіцерів" м.Сімферополя.

Ухвалою господарського суду АР Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 07 травня 2012 року у справі № 5002-26/4322-2011 заяву Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 27 лютого 2012 року у справі № 5002-19/4322-2011 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення (т.1 а.с.140-143), а судове рішення -без змін.

14 травня 2012 року судом виправлено помилку у відповідній ухвалі, де зазначено, що справа розглянута за участю прокурора міста Сімферополя АР Крим.

Не погодившись з ухвалою суду, Фонд комунального майна Сімферопольської міської Ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, прийняти рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення суду першої інстанції від 27 лютого 2012 року скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду АР Крим.

Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом надана невірна правова оцінка позовній вимозі Фонду, що призвело до невірних судових висновків. До того ж, місцевим господарським судом не взято до уваги те, що у „Союзу офіцерів" м.Сімферополя відсутні права орендаря на спірне приміщення й на нього не розповсюджується дія статті 51 Закона України „Про Державну програму приватизації".

Завник скарги вважає порушеним своє право на розпорядження майном у зв'язку з наявністю вказаного вище рішення 55-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради від 24 грудня 2009 року № 882, тому порушене право можливо поновити лише визнанням відсутності відповідних прав у відповідача.

Ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 07 червня 2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Борисової Ю.В., суддів Рибіної С.А., Плута В.М. та призначена до розгляду на 25 червня 2012 року.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року суддю Плута В.М. у зв'язку з відпусткою у складі судової колегії замінено на суддю Балюкову К.Г.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 25.06.2012 року, представник Фонду та прокурор не з'явилися. Від представника Фонду комунального майна Сімферопольської міськради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Прокурор про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Враховуючи приписи частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, частини 4 статті 114 вказаного кодексу, приймаючи до уваги відсутність обгрунтування причин неявки та відкладення справи розглядом, а також відсутність клопотання про продовження процесуального строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, строк розгляду якої складає п'ятнадцять днів (частина 2 статті 102 ГПК України), судова колегія вирішила можливим розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися, визнавши достатніми у справі докази для прийняття в ній рішення.

Відповідачем наданий відзив на апеляційну скаргу, в судовому засіданні представники підтримали висновки суду, викладені в оскарженій ухвалі, просивши залишити процесуальний акт суду без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши матеріали справи в порядку статей 101, 102, 114 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила, що на підставі рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2133 від 24 листопада 2006 року „Про передачу в оренду нежитлових приміщень по вулиці Павленко, 9 „а", 21 грудня 2006 року між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради (орендодавець) і „Союзом офіцерів" міста Сімферополя (орендар) укладено договір № 123 оренди нежитлових приміщень по вулиці Павленко 9 „а", які знаходяться на балансі Першого міського клінічного об'єднання міста Сімферополя Управління охорони здоров'я міської ради (т. 1 а.с. 8-11).

Актом приймання-передачі від 21.12.2006 року приміщення передано відповідачеві в оренду (том 1, а.с.13).

Договір неодноразово подовжувався. Угодою від 09.12.2010 року сторони продовжили орендні відносини до 20 листопада 2011 року (том 1, а.с.17).

Матеріалами справи підтверджено, що 24 грудня 2009 року на 55-ій сесії 5-го скликання Сімферопольською міською радою було прийнято рішення № 882 „Про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2010 рік", яким спірні приміщення були включені до переліку об'єктів приватизації шляхом викупу „Союзом офіцерів" міста Сімферополя (а.с.20,21 том 1).

Дія цього рішення підтверджується самим позивачем, який вважає своє право на розпорядження нерухомим майном порушеним саме через дію зазначеного рішення ради.

Встановлено, що відповідач листом № 329 від 31 грудня 2010 року звернувся до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про виконання рішення Сімферопольської міської ради № 882.

Втім, листом від 30 грудня 2010 року за вих. № 1450/40/03 Фонд повідомив орендаря про неможливість провести приватизацію об'єкта шляхом викупу, оскільки відповідно до законодавства про землю та змін до законодавства про приватизацію продаж окремо стоячих об'єктів, які підлягають приватизації, здійснюється разом із продажем земельних ділянок, на яких вони розташовані, на аукціоні.

На лист Союзу офіцерів від 31.12.2010 року про внесення об'єкту по вул.Павленка, 9-а до плану приватизації на 2011 рік для його викупу Фондом відповідні дії не впроваджені, що стало підставою для звернення «Союзу офіцерів»м.Сімферополя з позовом до Фонду про виконання певних дій (справа №5002-8/3726-2011).

Під час розгляду господарської справи №5002-8/3726-2011 за позовом «Союзу офіцерів» м.Сімферополя Фонд ініціював звернення до господарського суду з дійсним позовом -про визнання відсутності у відповідача права на приватизацію майна шляхом викупу. За результатом розгляду позову рішенням господарського суду АР Крим 27.02.2012 року Фондові у позові відмовлено.

Встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 20 березня 2012 року скасовані судові акти, прийняті судами попередніх інстанцій у справі №5002-8/3726-2011 та відмовлено у задоволенні позову «Союзу офіцерів»м.Сімферополя.

Посилаючись на застосування судом під час прийняття рішення у справі про визнання відсутності права положень статті 35 ГПК України та приюдиційні висновки, викладені у судових рішеннях у справі №5002-8/3726-2011, заявник, вважаючи скасування цих рішень і прийняття нового про відмову у позові Союзу офіцерів нововиявленою обставиною, просив переглянути рішення суду від 27.02.2012 року у справі № 5002-26/4322-2011, скасувати його та задовольнити позовні вимоги Фонду.

Втім, господарським судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вищенаведених вимог заявника з приводу невідповідності закону обраного Фондом способу захисту цивільних прав та інтересів та спрямованість вимог на встановлення факту, що має юридичне значення.

Ці обставини зумовили звернення Фонду до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу суду від 07 травня 2012 року.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції, зазначаючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в орендних правовідносинах, що зумовило виникнення спірних відносин з приводу можливості приватизації орендованого майна шляхом його викупу.

Статтею 51 Закону України "Про Державну програму приватизації"

від 18 травня 2000 року N 1723-III (зі змінами та доповненнями), на яку посилається позивач, передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Отже, враховуючи звернення Союзу офіцерів до суду з позовними вимогами до Фонду у справі №5002-8/3726-2011, судова колегія вбачає наявним між сторонами спір про право.

Таким чином, невизнання Фондом прав відповідача на приватизацію шляхом викупу нерухомого об'єкта, який включено до об'єктів, що підлягають приватизації, за переконанням колегії апеляційного суду, фактично є позицією у спорі за позовом Союзу офіцерів.

При цьому, судова колегія підтримує позицію суду першої інстанції стосовно того, що, відповідно до статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, обраний позивачем спосіб захисту у дійсній справі не відповідає законним способам захисту цивільних прав та інтересів.

Такий висновок колегії апеляційної інстанції грунтується на наступному.

Відповідно до рішення 14-ї сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 18.01.2007 року №161 „Про затвердження положень про відділи, управління і інші виконавчі органи міської ради, апарату міської ради і її виконавчого комітету", органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради.

Стверджуючи, що саме наявністю рішення Сімферопольської міської ради 55-ої сесії 5-го скликання від 24 грудня 2009 року № 882 „Про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2010 рік" порушуються права Фонду, позивач не доводить підставності пред'явлення позовних вимог до „Союзу офіцерів" міста Сімферополя.

Стаття 71 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Таким чином, посилання заявника апеляційної скарги на приписи п.4 частини 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, за переконанням судової колегії, не є підставою для розгляду позову до Союзу офіцерів за нововиявленими обставинами.

Адже висновки суду у справі про спонукання Фонду виконати певні дії не можуть слугувати нововиявленими обставинами у спорі, де позивачем заявлені вимоги про встановлення юридичного факту, а не про поновлення порушеного права.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що заявником не враховується, що поряд із встановленням певних фактів при відмові у задоволенні позовних вимог щодо визнання відсутності права у Союза офіцерів на приватизацію шляхом викупу спірного майна, суд під час прийняття рішення у справі № 5002-19/4322-2011 також дослідив питання законності обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, й зазначив у судовому рішенні про невідповідність такого способу закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Нормами статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу за певними способами. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дійсно, стаття 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання та споживача захистити свої права і законні інтереси шляхом, зокрема, й визнання наявності або відсутності права.

Втім, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що визнання права -це спосіб захисту, який застосовується у разі спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами, і, відповідно, наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку.

Таким чином, задоволення позовних вимог Фонду про визнання факту відсутності у відповідача права на приватизацію майна шляхом викупу фактично б порушувало приписи статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, про невизнання права відповідача (відсутність в нього права) на приватизацію може бути заявлено Фондом лише як заперечення проти відповідного позову „Союзу офіцерів" міста Сімферополя.

Звернувши увагу на те, що обставини скасування рішення господарського суду АР Крим від 14.11.2011 року у справі № 5002-8/3726-2011 не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, оскільки позивачем обраний невірний спосіб захисту, та правильно застосувавши рекомендації Вищого господарського суду України, викладені у пункті 8.6 Постанови Пленуму № 17 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", господарський місцевий суд цілком грунтовно дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення від 27.02.2012 року у справі № 5002-19/4322-2011 задоволенню не підлягає.

Таким чином, під час апеляційного провадження за заявою про перегляд ухвали суду від 07 травня 2012 року колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не знайшла підстав для скасування судової ухвали, через що вона підлягає залишенню без змін.

З врахуванням прийняття судом першої інстанції 14 травня 2012 року ухвали про виправлення помилки та зазначення про розгляд справи за участю прокурора, оскаржена ухвала переглянута з її врахуванням.

Оскільки при прийнятті до провадження апеляційної скарги ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради надана відстрочка сплати судового збору в розмірі 536,50 грн до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення у справі (стаття 8 Закону України «Про судовий збір»), вказана сума підлягає стягненню з заявника до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 07 травня 2012 року з врахуванням ухвали про виправлення помилки від 14 травня 2012 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 27 лютого 2012 року у справі № 5002-19/4322-2011 залишити без змін.

3. Стягнути з Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95017, ІН 23200718 р/р 35428004000903 ГУГКУ в АР Крим, ОКПО 20687358, МФО 824026) в доход Державного бюджету міста Севастополя (Код за ЄДРПОУ 38022717, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України, МФО 824509, р/р 31216206782001, код класифікації доходів бюджету 22030001) суму судового збору у зв'язку з апеляційним оскарженням в розмірі 536,50 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді К.Г. Балюкова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000, з повідомленням)

2. Союз офіцерів міста Сімферополя (вул. Тургенева, 7,Сімферополь,95000)

3. Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)