Постанова № 25041334, 25.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.12 Справа № 5015/6478/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Малех І.Б.

Михалюк О.В.

при секретарі судового засідання Федечко Р.І.

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_1.(довіреність № 07/11-2 від 01.08.2011р.);

від відповідача -не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Селекціонер", вих. № 77-Ю від 04.04.2012р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2012 р.

у справі № 5015/6478/11, суддя Матвіїв Р.І.

за позовом Приватної агрофірми "Селекціонер", с. Скоморохи Сокальського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства "Скомекс", с. Перетоки Сокальського району Львівської області

про стягнення 58 578,34 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р. апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Селекціонер" прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф. та Мирутенка О.Л. У зв'язку із зайнятістю судді Мирутенка О.Л. в іншому судовому засіданні, вказану апеляційну скаргу розпорядженням голови суду від 05.06.2012р. передано на розгляд у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В. Зважаючи на те, що суддя Новосад Д.Ф. перебуває у відпустці, розпорядженням виконуючого обов'язки голови суду від 25.06.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Новосад Д.Ф. введено суддю Малех І.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області віл 17.04.2012р. у справі № 5015/6478/11 (суддя Матвіїв Р.І.) позов Приватної агрофірми "Селекціонер" задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства (надалі ТОВ) "Скомекс" на користь Приватної агрофірми "Селекціонер" стягнуто 23 419,47 грн. основного боргу, 163,62 грн. -3% річних та відшкодовано судові витрати. В задоволенні стягнення 35 745,53 грн. основного боргу та 249,72 грн. -3% річних відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Приватна агрофірма "Селекціонер" оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, № 77-Ю від 04.04.2012р., в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2012р. скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої доводи скаржник мотивує, зокрема тим, що місцевий господарський суд, відмовляючи Позивачу в задоволенні позовних вимог дійшов невірного висновку про те, що погашенню підлягає лише та заборгованість, яка виникла у спірному періоді( листопад 2010р., січень-квітень 2011р.), а попередня заборгованість (за вересень-жовтень 2010р.) підлягає стягненню в межах окремого позову. При цьому, скаржник посилається на те, що спір між сторонами виник з приводу зарахування Позивачем готівкових сум, що сплачувались Відповідачем в період з грудня 2010р. по квітень 2011р., а були віднесені Позивачем на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла в найдавніший період, а саме за вересень-жовтень 2010р.

На виконання вимог ухвали суду від 17.05.2012р. ТОВ "Скомекс" подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2012р. залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення зважаючи на те, що Позивачем неправомірно зараховано в оплату поставленої продукції за вересень-жовтень 2010р. готівкові проплати, здійснені у грудні 2010р., січні-квітні 2011р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р.

Представник апелянта, що прибув в дане судове засідання, підтримав свою позицію, викладену в апеляційній скарзі та висловив свої міркування щодо питань, які виникли в ході судового засідання.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 06.06.2012р. не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Зважаючи на ту обставину,що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника Позивача, що прибув в судове засідання, та приймаючи до уваги пояснення представника Відповідача, надані у попередньому судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2012р. у справі № 5015/6478/11 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Селекціонер" без задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочином, згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що між Приватною агрофірмою "Селекціонер" та Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-німецьким підприємством "Скомекс" за період з 1991 року по 2011 рік існують довготривалі правовідносини, які виникають з поставки молочної сировини на підставі усного правочину.

За період січня місяця 2011р. Позивач поставив Відповідачу молочну сировину на суму 64 768,90 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 31.01.2011р. №1/01 на закупівлю молочної сировини. Вказана продукція частково проплачена на суму 27 000,00 грн., згідно платіжних доручень №106 від 21.01.2011р. на суму 4 000,00 грн., №127 від 24.01.2011р на суму 5 000,00 грн., №171 від 28.01.2011р. на суму 4 000,00 грн., №237 від 03.02.2011р. на суму 4 000,00 грн., №1 від 08.02.2011р. на суму 5 000,00 грн., №282 від 10.02.2011р. на суму 5 000,00 грн.

В лютому 2011 р. Приватна агрофірма "Селекціонер" поставила Відповідачу молочну сировину згідно з приймальною квитанцією від 28.02.2011р. №1/02 на закупівлю молочної сировини на суму 36 515,00 грн. Відповідачем проведено, а Позивачем зараховано в часткову оплату за поставлену молочну сировину платежі Відповідача в сумі 34 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №293 від 14.02.2011р. на суму 5 000,00 грн., №331 від 17.02.2011р. на суму 6 000,00 грн., №352 від 21.02.2011р. на суму 4 000,00 грн., №365 від 24.02.2011р. на суму 4 000,00 грн., №400 від 28.02.2011р. на суму 3 000,00 грн., №439 від 04.03.2011р. на суму 4 000,00 грн., №470 від 10.03.2011р. на суму 5 000,00 грн., №495 від 14.03.2011р. на суму 3 000,00 грн.

За період березня місяця 2011р. Приватна агрофірма "Селекціонер" поставила, а ТОВ "Скомекс" прийняло молочну сировину на суму 28 446,00 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 31.03.2011р. №1/03 на закупівлю молочної сировини. За поставлену продукцію Відповідач розрахувався на суму 18 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №527 від 17.03.2011р. на суму 3 000,00 грн., №560 від 21.03.2011р. на суму 5 000,00 грн., №635 від 28.03.2011р. на суму 1 000,00 грн., №686 від 30.03.2011р. на суму 2 000,00 грн., №700 від 31.03.2011р. на суму 1 000,00 грн., №708 від 01.04.2011р. на суму 2 000,00 грн., №737 від 04.04.2011р. на суму 2 000,00 грн., №840 від 14.04.2011р. на суму 1 000,00 грн.; №860 від 18.04.2011р. на суму 1 000,00 грн.

Відповідно до приймальної квитанції від 30.04.2011р. №1/04 на закупівлю молочної сировини Позивач за період квітня місяця 2011р. поставив Відповідачу молочну сировину на суму 5 840,00 грн. Проте, Відповідач жодних проплат за прийнятий товар не здійснив.

В той час, за період листопада місяця 2010р. Позивач поставив Відповідачу молочну сировину на суму 69 095,65 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 30.11.2010р. №1/11 на закупівлю молочної сировини, за яку Відповідач частково розрахувався на суму 66 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №2089 від 19.11.2010р. на суму 6 000,00 грн., №2137 від 25.11.2010р. на суму 6 000,00 грн., №2143 від 29.11.2010р. на суму 6 000,00 грн., №2167 від 03.12.2010р. на суму 5 000,00 грн., №2189 від 06.12.2010р. на суму 6 000,00 грн.,№2209 від 09.12.2010р. на суму 4 000,00 грн.

Крім цього, 23.12.2010р. за поставлену молочну сировину було здійснено зарахування часткової оплати на суму 13 617,88 грн. (дотація за листопад 2010р.), що підтверджується банківською випискою від 14.12.2011р. по рахунку за період з 22.12.2010р. по 22.12.2010р. (а.с. 190).Позивачем також зараховано в рахунок оплати за поставлену в листопаді 2010р. молочну сировину здійсненні відповідачем платежі готівкою на суму 19 883,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами: №247 (ВКО №797) від 05.11.2010р. на суму 3 000,00 грн., №250 (ВКО №805) від 12.11.2010р. на суму 5 000,00 грн., №256 (ВКО №860 від 22.11.2010р.) на суму 1 000,00 грн., №260 (ВКО №865) від 24.11.2010р. на суму 9 900,00 грн., №267 (ВКО №874) від 01.12.2010р. на суму 983,00 грн. із загальної суми 3 000,00 грн. (оскільки 2 017,00 грн. з якої призначенні позивачем в зарахування на оплату молока за грудень 2010р.).

В грудні місяці 2010р. Позивач поставив Відповідачу молочну сировину на суму 88 539,64 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 31.12.2010р. №1/12 на закупівлю молочної сировини. Відповідачем проведено, а позивачем зараховано в оплату за поставлену молочну сировину згідно приймальної квитанції від 31.12.2010р. №1/12 платежі Відповідача в сумі 91 367,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №2257 від 16.12.2010р. на суму 4 000,00 грн., №2272 від 20.12.2010р. на суму 7 000,00 грн., №2285 від 21.12.2010р. на суму 6 000,00 грн., №2323 від 27.12.2010р. на суму 7 000,00 грн., №2237 від 28.12.2010р. на суму 4 000,00 грн., №2251 від 29.12.2010р. на суму 10 000,00 грн., №2257 від 30.12.2010р. на суму 7 000,00 грн., №7 від 05.01.2011р. на суму 8 000,00 грн., №23 від 06.01.2011р. на суму 5 000,00 грн., №73 від 17.01.2011р. на суму 10 000,00 грн., №81 від 17.01.2011р. на суму 10 000,00 грн., №92 від 19.01.2011р. на суму 4 000,00 грн.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 12.01.2011р. було здійснено зарахування в оплату за молочну сировину платіж в розмірі 9 367,84 грн. (дотація за листопад 2010р.), що підтверджується банківською випискою від 14.12.2011р. по рахунку за період з 12.01.2011р. по 12.01.2011р. (а.с. 190).

У зв'язку з цим, у Відповідача виникла переплата в сумі 2 828,20 грн. за поставку молочної сировини в грудні 2010р.на підставі приймальної квитанції від 31.12.2010р. №1/12, яка зарахована Позивачем в погашення боргу за жовтень місяць 2010р. по приймальній квитанції №1/10.

Таким чином, враховуючи вище наведене, встановлено, що Відповідачем була здійснена часткова проплата поставленої молочної сировини у безготівковій формі: в листопаді 2010р. в розмірі 46 617,88 грн. з поставленого товару на суму 69 095,65 грн. та до оплати підлягає сума в розмірі 22 477,77 грн.;

в грудні 2010р. в розмірі 91 367,84 грн. з поставленого товару на загальну суму 88 539,64 грн. Переплата відповідача становить 2 828,20 грн., яка позивачем зарахована в погашення заборгованості за жовтень 2010р. згідно приймальної квитанції №1/10 від 31.10.2010р.;

в січні 2011р. в розмірі 27 000,00 грн. з поставленого товару на суму 64 768,90. До оплати підлягає сума в розмірі 37 768,90 грн.;

в лютому 2011р. в розмірі 34 000,00 грн. з поставленого товару на суму 36 515,00 грн. До оплати підлягає сума в розмірі 2 215,00 грн.;

в березні 2011р. в розмірі 18 000,00 грн. з поставленого товару на суму 28 446,00 грн. До оплати підлягає сума в розмірі 10 446,00 грн.;

в квітні 2011р. відповідачем не проводилась оплата за поставлений товар на суму 5 840,00 грн., а відтак до оплати підлягає сума в розмірі 5 840,00 грн.

Загальна сума здійсненої відповідачем оплати в безготівковій формі за період листопад 2010р. -квітень 2011р. становить 216 985,72 грн., з яких у цей період позивачем зараховано 214 157,52 грн. (враховуючи переплату за грудень в сумі 2 828,20 грн.), з них у спірний період (листопад 2010р., січень -квітень 2011р.) позивачем зараховано 125 617,88 грн.

Аналізом письмових доказів у справі встановлено, що крім здійснення проплат у безготівковій формі, Відповідачем проводилась оплата за поставлений Позивачем товар готівковими коштами, що підтверджується видатковими касовими ордерами з призначенням платежу "за молоко" та відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів, а саме: видатковий касовий ордер №797 від 05.11.2010р. на суму 3 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №247), видатковий касовий ордер №805 від 12.11.2010р. на суму 5 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №250), видатковий касовий ордер №860 від 22.11.2010р. на суму 1 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №256), видатковий касовий ордер №865 від 24.11.2010р. на суму 9 900,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №260), видатковий касовий ордер №874 від 01.12.2010р. на суму 3 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №267), видатковий касовий ордер №945 від 31.12.2010р. на суму 9 900,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №290), видатковий касовий ордер №57 від 27.01.2011р. на суму 7 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №20), видатковий касовий ордер №60 від 31.01.2011р. на суму 4 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №24), видатковий касовий ордер №97 від 18.02.2011р. на суму 4 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №37), видатковий касовий ордер №145 від 24.03.2011р. на суму 3 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №60), видатковий касовий ордер №161 від 05.04.2011р. на суму 3 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №76).

Підсумовуючи викладене, Відповідачем за період листопад 2010р. -квітень 2011р. проведено оплату в готівковій формі за отриману від Позивача молочну сировину на загальну суму 52 800,00 грн., з яких у спірний період Позивачем зараховано лише суму в розмірі 19 883,00 грн., решту суми в розмірі 32 917,00 грн. зараховано в погашення боргу за вересень -жовтень 2010р.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Із вказаною нормою кореспондується норма статті 193 ГК України, у якій також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що протягом листопада 2010року -квітня 2011року Позивач поставив Відповідачу молочну сировину на загальну суму 293 205,19 грн., яку Відповідач частково оплатив в сумі 269 785,72 грн.

Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з Відповідача 23 419,47 грн. ( 293 205,19 - 269 785,72).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В ході розгляду справи встановлено, що 14 липня 2011 р. в порядку ст. 530 ЦК України Приватна агрофірма "Селекціонер" звернулася до ТОВ "Скомекс" з претензією-вимогою № 35 від 11.07.2011р. про погашення у семиденний строк заборгованості в сумі 59 165,55 грн., яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок 3 % річних проведений місцевим господарським судом, та враховуючи ту обставину, що вимога-претензія Позивача від 11.07.2011р. №35 залишена Відповідачем без відповіді та задоволення, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Львівської області про стягнення 3% річних в сумі 163,62 грн.

Крім цього, Відповідач звернувся до Позивача з заявою від 15.12.2011р. № 154 про зарахування в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2 642,40 грн. В якій, зокрема, вказує на те, що на підставі накладної від 24.01.2011р. №1 Відповідач передав у власність Позивача марлю медичну вартістю 242,40 грн., а на підставі накладної від 21.03.2011р. №920 - насос вартістю 2 400,00 грн.

Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, а Відповідачем не доведено моменту виникнення у Позивача обов'язку по оплаті за марлю медичну та насос, отримані останнім по накладних № 1 від 24.01.2011р. та № 920 від 21.03.2011р.Відтак місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у зарахуванні зустрічних однорідних вимог.

Поряд з цим слід зазначити, що розрахунки між Позивачем та Відповідачем, заборгованість по яких оспорює в апеляційному порядку Позивач, за період вересень -жовтень 2010р. не є предметом даного спору. А з врахуванням того, що погашення заборгованості за період вересень -жовтень 2010р. проводилось не за наростаючим підсумком, а вибірково, тому правильність зарахування платежів в сумі 35 745,20 грн. встановити в межах предмету позову немає можливості. Крім цього слід зазначити, що Позивач не позбавлений права в окремому судовому порядку звернутися до Відповідача з позовом про стягнення заборгованості за період вересень -жовтень 2010р. у випадку її наявності та підтвердження первинними документами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст.49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2012 р. у справі № 5015/6478/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватної агрофірми "Селекціонер", вих. № 77-Ю від 04.04.2012р - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

повний текст постанови складено 04.07.2012р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І..

Суддя Малех І.Б.

Суддя Михалюк О.В.