Постанова № 25041297, 26.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.12 Справа № 5015/1037/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів: Гриців В.М.

Краєвська М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного торнівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", за № 447 від 18.05.2012 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2012 року

у справі № 5015/1037/12

за позовом: Приватного торнівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м. Рава-Руська

до відповідача: Комарнівської міської ради, м. Комарно

про відшкодування шкоди

За участю представників сторін:

від позивача: Бонк О.О. -представник

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.05.2012 року у справі № 5015/1037/12 (суддя Мороз Н.) у задоволенні позовних вимог Приватного торнівельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" до Комарнівської міської ради про відшкодування шкоди в розмірі 55 503,00 грн. -відмовлено.

При винесенні рішення, суд першої інстанції виходив із того, що підставою для покладання відповідальності за завдану матеріальну шкоду є вина особи і неправомірність її дій та безпосередній причинний зв'язок між шкодою та діями цієї особи. Причиновий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Однак, наявність підстав відповідальності за завдану майнову шкоду внаслідок незаконності дій чи рішень відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, а судом факт заподіяння шкоди відповідачем, не встановлено.

Крім цього, місцевий господарський суд зазначив, що на момент розгляду справи, строк дії договору оренди нежитлового приміщення не закінчився, позивач перебуває в орендованих приміщеннях, здійснюючи при цьому підприємницьку діяльність, жодних письмових заяв від орендодавця про дострокове розірвання договору оренди чи вимоги щодо звільнення ним орендованого приміщення не надано, а тому позивачем не доведено в порядку статті 33 ГПК України, обставин, на які він покликається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

ПТП МПФ "Едельвейс" не погодившись з висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу № 447 від 18.05.2012 року, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю, оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідачем при здійсненні своїх повноважень, завдано позивачу шкоду в розумінні ст. ст. 1166, 1173 ЦК України в розмірі 55 503,00 грн., яка складається із витрат на поліпшення орендованого майна, оскільки на момент оголошення конкурсу на право оренди приміщення, яке орендував позивач, останнє знаходилося під арештом, а згодом, продано ОСОБА_3 з прилюдних торгів, які були проведені державною виконавчою службою, що підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна від 07.12.2010 року та витягом про державну реєстрацію. А тому, у випадку володіння даною інформацією, позивач не брав б участі у конкурсі на право оренди та не проводив покращень орендованого майна.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (долучене до матеріалів справи). Крім того, відповідач вимоги ухвали суду від 08.06.2012 року не виконав, відзив на апеляційну скаргу не подав.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід скасувати, провадження у справі припинити, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -ПТП МПФ «Едельвейс»звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Комарнівської міської ради 55 503,00 грн. шкоди, мотивуючи тим, що передані позивачу в оренду приміщення, на право оренди яких оголошувався конкурс, на момент оголошення конкурсу, вже знаходилися під арештом, про що ПТП МПФ «Едельвейс»не було відомо, а відповідач про дану обставину позивача не повідомив. В подальшому, орендовані приміщення були продані з прилюдних торгів, які були проведені державною виконавчою службою, ОСОБА_3. В наслідок таких дій, позивач вважає, що неправомірними діями Комарнівської міської ради, позивачу, в розумінні ст. ст. 1166, 1173 ЦК України, завдано шкоду в розмірі 55 503,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.05.2012 року у задоволенні позовних вимог ПТП МПФ «Едельвейс»-відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підставою для покладання відповідальності за завдану матеріальну шкоду є вина особи і неправомірність її дій та безпосередній причинний зв'язок між шкодою та діями цієї особи. Причиновий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Однак, наявність підстав відповідальності за завдану майнову шкоду внаслідок незаконності дій чи рішень відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, а судом факт заподіяння шкоди відповідачем, не встановлено.

Окрім цього, місцевим господарським судом у рішенні встановлено, що спір між сторонами щодо відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна в розмірі 55 503,00 грн. розглядався господарським судом Львівської області та рішенням від 03.08.2011 року, яке набрало законної сили, по справі № 5015/3598/11 в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю у зв'язку з безпідставністю позовної вимоги про відшкодування з Комарнівської міської ради вартості витрат на поліпшення орендованого майна, оскільки такий обов'язок відповідача не передбачений ні чинним законодавством, ні умовами договору.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 47), відповідач наголошує на тому, що спір виник між сторонами про відшкодування вартості витрат здійснених відповідачем на поліпшення орендованого майна, розглядався вже господарським судом Львівської області, рішенням якого від 03.08.2011 року у праві № 5015/3598/11 відмовлено позивачу у відшкодуванні витрат, а тому вважає відповідач, провадження у справі підлягає припиненню відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України.

25.06.2012 року на вимогу Львівського апеляційного господарського суду, господарським судом Львівської області надано матеріали справи № 5015/3598/11. При дослідженні матеріалів справи № 5015/3598/11, судовою колегією встановлено, що предметом даного спору була вимога позивача (ПТП МПФ «Едельвейс») про стягнення 55 503,00 грн. відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна, яка мотивована тим, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти. Оскільки, як стало відомо ПТП МПФ «Едельвейс», що спірні приміщення, які були переданні останньому в оренду, продані з прилюдних торгів ОСОБА_3, ПТП МПФ «Едельвейс»просить відшкодувати витрати в сумі 55 503,00 грн. на поліпшення орендованого майна, які були здійсненні за згодою орендодавця -Комарнівської міської ради.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи № 5015/3598/11 позивач заявив вимогу про відшкодування 55 503,00 грн., що складає вартість поліпшень орендованого майна.

У справі № 5015/1037/12, позивач -ПТП МПФ «Едельвейс», заявив вимогу про стягнення 55 503,00 грн. шкоди, яка складає його витрати на поліпшеня орендованого майна.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги у справі № 5015/3598/11, позивач вказував на те, що він є орендарем згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2010 року, згідно довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, ним здійснено покращення орендованого майна на суму 55 503,00 грн., яка підлягає відшкодуванню.

В позовній заяві № 23/06-11 від 23.06.2011 року ним обґрунтовано, що в січні 2011 року ПТП МПФ «Едельвейс»стало відомо, що передані в оренду приміщення продані з прилюдних торгів ОСОБА_3.

В позовній заяві № 260 від 15.03.2012 року (справі № 5015/1037/12), позивач обґрунтовує позовні вимоги тими обставинами, що він є орендарем орендованого майна згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2010 року, укладеного з Комарнівською міською радою, на виконання договору оренди здійснив покращення орендованого майна на суму 55 503,00 грн., що підтверджується тими самими доказами, що і у справі № 5015/3598/11, а саме довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, локальним кошторисом та вважає, що дані витрати становлять матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі ст. 1166 ЦК України.

Здійснюючи правовий аналіз предмету позову, обставини, якими ПТП МПФ «Едельвейс»обґрунтовує свої вимоги та матеріальне право у справі № 5015/3598/11 та у даній справі, судова колегія вважає, що предмет позову, як і обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги у вищезазначених справах є тотожними, однак норми матеріального права, на які посилається позивач, є відмінними.

Відповідно до абзацу шостого п. 3.12 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»(із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 3), не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що з приводу даного спору, який виник між тими ж сторонами у даній справі, вже вирішувався господарським судом Львівської області з того ж предмету і з тих самих підстав, прийнято рішення 03.08.2011 року, яке набрало законної сили. А зміна посилань позивача на норму права, а саме на статтю 1166 ЦК України в зв'язку з чим, як вважає позивач, він звільнений від сплати судового збору, апеляційна інстанція не вважає зміною обставин, ні новими обставинами, оскільки свої вимоги позивач обґрунтовує тотожними обставинами, як у справі № 5015/1037/12 та і у справі № 5015/3598/11.

Відповідно до п. 2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на вищенаведе, колегія судів приходить до висновку, що провадження у даній справі за позовом ПТП МПФ «Едельвейс»до Комарнівської міської ради про відшкодування шкоди в розмірі 55 503,00 грн., слід припинити.

Окрім цього, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2012 року апеляційну скаргу ПТП МПФ «Едельвейс»(вх.. ЛАГС 969 від 24.05.2012 р.) було повернуто апелянту на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

07.06.2012 року ПТП МПФ «Едельвейс»повторно звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.. ЛАГС 1081 від 07.06.2012 р.), у якій зазначила, що звільнене від сплати судового збору, оскільки у відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Судовою колегією, ухвалою від 08.06.2012 року апеляційну скаргу ПТП МПФ «Едельвейс»прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Однак, колегія суддів не погоджується з доводами позивача щодо звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та вважає, що позивачу належало сплатити судовий збір за подання як позовної заяви, так і апеляційної скарги, оскільки статтю 5 Закону України «Про судовий збір»(із змінами і доповненнями), наведено вичерпний перелік осіб та категорію спорів, яким надано пільги щодо сплати судового збору.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи та предмету спору, спір у даній справі виник з орендних правовідносин та в обґрунтуваннях позовних і апеляційних вимог відсутні будь-які посилання на рішення органу місцевого самоврядування чи неправомірну дію/бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їх посадову або службову особу, якою завдано шкоду позивачу.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Пунктом 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»(із змінами і доповненнями) визначено, що у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК України підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Однак, враховуючи, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»та п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року «Щодо судового збору»(із змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 31.10.2011 р. № 01-06/1509), сплачений судовий збір повертається у випадку визначеному ч. 1 ст. 80 ГПК України (припинення провадження у справі) та повернення здійснюється ухвалою суду, апеляційна інстанція вважає за необхідне не здійснювати стягнення з позивача судовий збір за подання позову, оскільки такий, в даному випадку, підлягає поверненню.

Сума судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача.

Керуючись п. 2 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ПТП МПФ «Едельвейс»задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2012 року -скасувати.

Прийняти нове рішення. Провадження у справі припинити.

3. Стягнути з ПТП МПФ «Едельвейс»(80316, Львівська обл., м. Рава-Руська, вул.. Калнишевського, 5, код ЄДПРОУ 13808034) до Державного бюджету України -805,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Гриців В.М.

суддя Краєвська М.В.