Постанова № 25041268, 25.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.12 Справа № 5015/1078/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Кравчук Н.М.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь», м.Львів за вих. №155 від 04.05.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2012 року

у справі № 5015/1078/12

за позовом: Прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь», м.Львів

про стягнення в сумі 6 766,92 грн.

за участю представників сторін :

від прокуратури -Тарас С.Б. заступник прокурора (посвідчення № 188)

від позивача - ОСОБА_3 (довіреність без номера від 04.01.2011р.);

від відповідача - ОСОБА_4 (довіреність без номера від 31.08.2011р.).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф., Михалюк О.В апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду. У зв'язку із запрошенням судді Новосад Д.Ф. на обговорення робочого проекту Кодексу етики судді, що проводиться Радою суддів України, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року в склад колегії по розгляду даної справи введено суддю Хабіб М.І.

У зв'язку із перебуванням судді Хабіб М.І. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року в склад колегії по розгляду даної справи введено суддю Кравчук Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.04.2012 року у справі №5015/1078/12 (суддя Синчук М.М.) позов задоволено: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь»на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»6 641,21 грн. основної заборгованості, 107,95 грн. пені, 9,29 грн. 3 % річних, 8,47 грн. інфляційних втрат, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач -Відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Провесінь», не погоджуючись із прийнятим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, скаржник покликається на укладені між сторонами договори: №3995/Л від 19.10.2005 року, №12 від 01.10.2009 року та зазначає, що позивач постачав тепло мешканцям будинку, виставляв мешканцям рахунки та отримував від мешканців оплату на свій рахунок, а відповідач не отримував жодних документів із вимогами про оплату наданих послуг, тому вважає, що не мав можливості проводити оплату за надані послуги із теплопостачання, оскільки належні докази, які підтверджують викладене позивачем не надано, а за відсутності таких, не можливо встановити підставу виникнення заборгованості у відповідача. Крім того, апелянт вважає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, а зокрема, ст.84 ГПК України та зазначає, що судом повністю проігнорована його правова позиція у даній справі та не надано належної оцінки поданим відповідачем доказам.

Позивач -Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», заперечуючи доводи апелянта у відзиві на апеляційну скаргу (№39-858 від 24.05.2012 р.) зазначає, що місцевим господарським судом встановлено наявність господарсько -виробничих відносин між сторонами згідно із договором №3995Л від 19.10.2005 року про постачання теплової енергії у гарячій воді. При цьому, зазначає, що факт наявності заборгованості відповідачем не заперечується, однак, позивач не погоджується із твердженнями відповідача стосовно того, що така заборгованість повинна стягуватись безпосередньо із мешканців будинку на підставі договору №12 від 01.10.2009 року, оскільки вказаний договір припинив свою дію 01.12.2010 року. Разом з тим, позивач зазначає, що сума щомісячного платежу за надані послуги не є фіксованою, а залежить від обсягу фактично спожитої теплової енергії споживачем, а відтак, вважає необґрунтованими твердження апелянта щодо відсутності у договорі чіткої суми щомісячного платежу, оскільки визначити таку суму заздалегідь є неможливим.

Прокуратура Шевченківського району міста Львова, правом наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не подала.

20.06.2012 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло доповнення до апеляційної скарги №155 від 04.05.2012 року (за вих.№ 251 від 20.06.2012 р.) від скаржника.

22.06.2012 року позивачем подано до Львівського апеляційного господарського суду додаткові пояснення (за вих. №39 - 955 від 21.06.2012 року).

В судовому засіданні представники сторін та прокуратури підтримали доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, з урахуванням доповнень та додаткових пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2012 року у справі № 5015/1078/12 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 19.10.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Агрофірма «Провесінь»(споживач) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»(енергопостачальна організація), укладено договір №3995/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону.

Відповідно до п.3.2.2. договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, передбачені даним договором.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності -розрахунковим способом.

У відповідності до розділу 6 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Цим же договором, а зокрема п.10.1. передбачено термін його дії: з моменту підписання до 01.10.2006 року.

Разом з тим, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 договору).

У відповідності до п.2.1. договору, сторонами було складено додаток №1 до договору №3995/Л від 19.10.2005 року, яким визначено орієнтовний обсяг поставки теплової енергії на рік, орієнтовну вартість теплової енергії, а також визначено об'єкт споживача до якого буде здійснюватись постачання теплової енергії енергопостачальною організацією на умовах вказаного договору -житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Тракт-Глинянський, 145. Цей додаток підписаний сторонами та скріплений відповідними печатками.

30.09.2009 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору №3995/Л від 19.10.2005 року, згідно з якою термін дії вказаного договору продовжено до 01.10.2010 року.

01.10.2009 року між сторонами укладено договір №12. Відповідно до умов вказаного договору, довіритель (відповідач) доручає повіреному (позивач) виконувати від його імені, зокрема, наступні функції: здійснювати виконання послуг по наданню теплової енергії в гарячій воді у житлові будинки №145,147,151 на вул.Тракт-Глинянський, що перебувають на балансі довірителя згідно чинного законодавства; здійснювати нарахування вартості наданих послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді мешканцям, що проживають у житлових будинках, які перебувають на балансі довірителя (абоненти довірителя); здійснювати збір коштів за спожиту теплову енергію в гарячій воді від абонентів довірителя на розрахунковий рахунок повіреного (п.п.1.1.-1.3. договору №12). Пунктом 7.1. цього ж договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.12.2010 року.

01.12.2010 року договір №12 від 01.10.2009 року припинив свою дію.

В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Дослідженням документальних доказів у справі встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору №3995/Л від 19.10.2005 року, в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 6 641,21 грн. за період з 01.10.2011 року по 01.01.2012 року (згідно позовних вимог), яка є обґрунтована та документально підтверджена належними доказами у справі. Більше того, факт наявності вказаної суми заборгованості відповідачем не заперечується та не спростовуються належними документальними доказами.

Крім того, на підставі ст.232 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», п.7.2.3. договору, позивач нарахував відповідачу 3 % річних в розмірі 9,29 грн. на суму простроченого грошового зобов'язання, 8,47 грн. інфляційних втрат та 107,95 грн. пені, розрахунок яких перевірено та з урахуванням меж заявлених позовних вимог визнано вірним.

З'ясуванням документальних доказів у справі колегією суддів встановлено, що відповідач оплату фактично спожитої теплової енергії у строк, встановлений укладеним договором, не провів, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання. Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо повної оплати вартості фактично спожитої теплової енергії в добровільному порядку і відновлення тим самим порушених майнових прав позивача на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні і скаржником колегії суддів такі також не надано.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підставності позовних вимог заявлених Прокурором Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», оскільки приймаючи оскаржуване рішення місцевим господарським судом проаналізовано вимоги чинного законодавства України, а зокрема, ст.121 Конституції України, п.6 ст. 20, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ч.2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року та встановлено наявність підстав для захисту прокурором інтересів держави в даному випадку. При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії, є однією із пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні. А відтак, враховуючи те, що предметом даної справи є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, колегія суддів вважає, що дані вимоги задоволені обґрунтовано.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що покликання скаржника на договір №12 від 01.10.2009 року є безпідставними, оскільки вказаний договір припинив свою дію 01.12.2010 року. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позов у даній справі заявлено на підставі договору №3995/Л від 19.10.2005 року (підстава позову), який на момент звернення позивача з позовом у даній справі був діючим, що також не заперечується відповідачем. Крім того, відповідач є стороною, тобто споживачем по договору №3995/Л від 19.10.2005 року, на якого покладено обов'язок щодо оплати вартості фактично спожитої теплової енергії (п.п.3.2.2.,6.1.-6.3. договору), а відтак необґрунтованими є покликання скаржника щодо відсутності підстав у позивача для стягнення з відповідача вартості фактично спожитої теплової енергії. Разом з тим, наявні в матеріалах справи квитанції про оплату (а.с. 44-52) не розцінюються колегією суддів як належні докази у даній справі, оскільки не спростовують факту наявності зобов'язань відповідача по договору №3995/Л від 19.10.2005 року перед позивачем, оскільки саме відповідач є стороною цього договору.

З'ясуванням документальних доказів у справі колегією суддів встановлено, що договір №3995/Л від 19.10.2005 року про постачання теплової енергії в гарячій воді укладено з метою забезпечення тепловою енергією житлового будинку, який знаходиться за адресою: вул.Тракт-Глинянський, 145 та перебуває на балансі відповідача, тобто ВАТ «Агрофірма «Провесінь». Вказана обставина підтверджується документальними доказами у справі (а.с.10, 11, 13), а також не заперечується відповідачем з огляду на поданий до суду першої інстанції відзив на позовну заяву б/н від 27.03.2012 року (а.с.22). При цьому, покликання відповідача на листи №403 від 05.06.2009 року, №585 від 23.09.2009 року про розірвання зокрема, договору №3995/Л від 19.10.2005 року, спростовуються наявною в матеріалах справи копією додаткової угоди від 30.09.2009 року (а.с.59), згідно з якою відповідач відкликав вищевказані листи, а дію договору №3995/Л від 19.10.2005 року продовжено до 01.10.2010 року. При цьому, у відповідності до п.10.4. цього ж договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін, однак сторонами не подано суду доказів про припинення дії вказаного договору, в матеріалах справи такі відсутні, а відтак, договір №3995/Л від 19.10.2005 року є діючим та підлягає до виконання сторонами.

Крім того, колегією суддів встановлено, що у відповідності до рішення Львівської міської ради №365 від 08.07.2007 року, прийнятого зокрема, на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»(в редакції від 2007 року), відповідач, на балансі якого перебуває будинок №145 по вул.Тракт-Глинянський, є також виконавцем житлово-комунальних послуг у цьому будинку.

Пунктом 4.2 вказаного рішення міської ради виконавців житлово-комунальних послуг зобов'язано забезпечити укладання договорів з виробниками послуг з теплопостачання (ЛМКП "Львівтеплоенерго", ЛКП "Залізничнетеплоенерго" та ін.) - на постачання теплової енергії.

Таким чином, діюче законодавство розмежовує поняття виконавець та виробник житлово-комунальних послуг, що підтверджує підставність звернення позивача з позовом у даній справі саме до відповідача, оскільки в силу вимог чинного законодавства та відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідач повинен виконувати належним чином взяті на себе договірні зобов'язання.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що покликання скаржника в доповненні до апеляційної скарги №155 від 04.05.2012 року (за вих.№251 від 20.06.2012 р.) на неналежно складений позивачем акт звірки є необґрунтованими, оскільки заперечуючи доводи позивача, відповідач не подав належних та допустимих доказів на спростування такого, при цьому, він не позбавлений можливості самостійно скласти акт звірки на підставі власних фінансово-бухгалтерських документів та подати такий акт позивачу з метою його підписання та узгодження таким чином, розміру фактичної заборгованості відповідача.

Крім того, апелянт, заперечуючи факт здійснення оплати за спожиту теплову енергію згідно із виставленими позивачем рахунками №3995Л-4 за квітень 2012 року, №3995Л-5 за травень 2012 року, не подав суду жодних доказів на підтвердження вказаного. Більше того, подаючи копії вищевказаних рахунків до суду, апелянт тим самим спростував власні твердження стосовно того, що позивачем не виставлялися жодні рахунки на оплату спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості проводити оплату за надані послуги із теплопостачання.

Дослідженням документальних доказів у справі, колегією суддів встановлено, що твердження позивача, викладені у додаткових поясненнях (за вих.№39-936 від 14.06.2012 р.) про неврахування при розрахунку суми заборгованості відповідача платежу в сумі 284,36 грн., що в результаті призвело до завищення розміру позовних вимог, не розцінюється колегією суддів як підстава для зміни рішення місцевого господарського суду від 23.04.2012 року у даній справі, оскільки вказані твердження об'єктивно не підтверджуються документальними доказами у справі. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за наявності належного документального підтвердження, вказана обставина може бути врахована в процесі виконання рішення місцевого господарського суду у випадку набрання ним законної сили.

Щодо покликань скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, то колегія суддів зазначає наступне.

Перелік підстав для скасування рішення місцевого господарського суду в разі порушення ним норм процесуального права, передбачено ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України. Проте, аналізом оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у даній справі, колегією суддів не встановлено, порушень, які в силу вимог чинного законодавства можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, посилання скаржника на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права є безпідставними та документально не обґрунтованими.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені? в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідают?ь матеріалам справи, документ?ально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь», м.Львів за вих. №155 від 04.05.2012 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2012 року у справі №5015/1078/12 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 02.07.2012 р.

Головуючий суддя Мельник Г.І.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Михалюк О.В.