Ухвала суду № 25040848, 25.06.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________У Х В А Л А

"25" червня 2012 р. Справа № 5024/453/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції " Райффайзен Банк "Аваль"

до: Акціонерного товариства "Сигма", м. Херсон

стягнення 7753658 грн. 60 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність від 05.11.2009 р.

від відповідача - не прибув

від ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області - ОСОБА_2 - головний спеціаліст, довіреність № 10-12/27 від 03.01.2012 р.

в с т а н о в и в:

Сутність справи викладена в рішенні господарського суду Херсонської області від 28.04.11 р., яким позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 7753658грн. 60коп. заборгованості за кредитними договорами, 25500 грн. державного мита та 236грн. вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; виконання рішення відстрочено на шість місяців.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

19 грудня 2011 р. стягувачеві видано наказ про примусове виконання рішення.

05 червня 2012 р. від відповідача надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Херсонській області, в якій скаржник просить суд скасувати акт опису й арешту майна з огляду на невідповідність даних щодо нерухомого майна, зазначених в акті, фактичним даним, а саме, відсутність деяких об'єктів у правовстановлювальних документах.

Представник ВДВС та стягувача з поданою скаргою не погоджуються, просять господарський суд залишити її без задоволення, зважаючи на безпідставність та недоведеність викладених в ній обставин належними доказами.

Уповноважений представник боржника, явка якого згідно ухвали від 15.06.2012р. про призначення розгляду скарги була визнана обов'язковою, на виклик у судове засідання не прибув, що, відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.

Надавши оцінку обставинам, за наявності яких боржник просить суд скасувати акт опису й арешту майна, суд залишає подану скаргу без задоволення, врахувавши наступне.

Як вбачається з наданих матеріалів, на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з АТ «Сигма»на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заборгованості за кредитним договором на загальну суму 7 779 394,60 грн.

До зведеного виконавчого провадження входять 3 накази Господарського суду Херсонської області № 5024/453/2011, видані 15.06.2011 року про стягнення з ПАТ «Сигма»на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»заборгованості по кредитному договору № 010/03-022/066 від 04.07.2008 року на суму 6433096,02 грн., по кредитному договору №010/03-022/140 на суму 1320562,58 грн. та стягнення держмита та ІТЗ на суму 25 736грн.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частина 2 статті 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, питання примусового виконання рішень регулюється Законом України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом.

Відповідно до положень частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Даний виконавчий документ повністю відповідав вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», тому правомірно був прийнятий до виконання державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області.

28.02.2012 року на підставі заяви стягувача та ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку цього ж дня за вих. № 2581 направлено сторонам виконавчого провадження. Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення до 06.03.2012 року.

В добровільному порядку боржником рішення суду не виконано.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 11 цього Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Статтями 52 та 57 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження та проведенням опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 3 цієї ж статті Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

28.02.2012 року головним державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, яку цього ж дня направлено сторонам виконавчого провадження. Цією постановою накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу.

У ході проведення виконавчих дій, 26.04.2012р. здійснено опис та арешт нерухомого майна боржника, а саме, комплексу за адресою: м. Херсон, просп. Сенявіна, 11. У своїй скарзі боржник посилається на те, що перелік майна, описаного державним виконавцем 28.02.2012 року не відповідає переліку майна, який передавався в іпотеку банку.

Проте слід зазначити, що на виконанні у відділі ППВР УДВС ГУЮ у Херсонській області знаходяться виконавчі листи про стягнення з ПП «Сигма»заборгованості по кредитному договору, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням зазначеного, держаним виконавцем було здійснено опис й арешт нерухомого майна боржника.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

При здійсненні опису й арешту майна представником боржника ОСОБА_5 було надано заяву про звернення стягнення в першу чергу на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Сенявіна, 11.

Щодо зауважень скаржника на включення до акту опису й арешту майна об'єктів нерухомості, яких не існує і за правовстановлюючими документами ПАТ «Сигма»не значиться, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалося, при проведенні опису зазначеного майна був присутній представник боржника ПАТ «Сигма»ОСОБА_5, від якої зауважень щодо проведення опису й арешту майна не надходило, а отже вона погодилась з переліком майна, яке було описане державним виконавцем.

Таким чином, державним виконавцем вчинено всі дії у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також зазначає, що боржник не довів належними доказами, відповідно до ст.33 ГПК України, наявність неспівпадінь, викладених у поданій скарзі.

Відтак, скарга є безпідставною, у її задоволенні відмовляється.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.Скаргу АТ «Сигма»на дії ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області залишити без задоволення.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі та до ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області.

Суддя Н.О. Задорожна