Рішення № 25040665, 26.06.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2012 р. Справа № 5019/622/12

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Командування Повітряних Сил Збройних Сил України

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обласне комунальне будівельне підприємство "Рівнеінвестбуд"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Регіон"

про розірвання договору та стягнення збитків в сумі 555 900 грн. 00 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача 1: ОСОБА_4 (довіреність 220/611/д від 31.10.2011р.).

Від позивача 2: ОСОБА_4 (довіреність 350/157/20 від 21.01.2012р.).

Від відповідача: ОСОБА_5 (довіреність № 01-04 від 24.04.2012р.).

Від прокуратури: Дьомкін Н.В. (посвідчення № 43 від 17.07.2011р.).

Від третьої особи 1: не з'явився.

Від третьої особи 2: не з'явився.

Суть спору: Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі позивачів - Міністерства оборони України, Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України звернувся в господарський суд з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Регіон", в якому просить розірвати договір від 21.12.2000р. № 9/1-0-71д "На будівництво житла пайової участі" (з урахуванням змін внесених додатковими угодами до нього), укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Регіон" (правонаступником Обласного комунального будівельного підприємства "Рівнеінвестбуд") та стягнути збитки в розмірі 346 210 грн. 40 коп., інфляційні в розмірі 168 258 грн. 25 коп. та 3% річних в розмірі 41 431 грн. 42 коп..

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Командування Повітряних Сил Збройних Сил України та Обласне комунальне будівельне підприємство "Рівнеінвестбуд".

08.06.2012р. відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог, в задоволенні позову просить відмовити.

Крім того, 08.06.2012р. відповідач подав заяву, в якій в порядку статтей 256, 257, 261 та 267 ЦК України просить застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні 26.06.2012р. прокурор та представник позивачів підтримали позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві, а представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав вказаних у відзиві на позов.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Міністерством оборони України (Пайовик) в особі Заступника Міністра оборони України - Командувача Сил Протиповітряної оборони України та Обласним комунальним будівельним підприємством "Рівнеінвестбуд" (Виконавець) 21.12.2000р. було укладено договір № 9/1-0-71д "На будівництв житла в порядку пайової участі" (надалі - Договір; а.с. 17-18), предметом якого була участь Пайовика у будівництві 72-квартирного житлового будинку по вул. Корольова, 23 м. Рівне.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.3 Договору Пайовик узяв на себе зобов'язання оплатити 3095,74 м2 загальної площі житла на суму 3 736 558 грн. 00 коп. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця або передачі інших, передбачених законодавством засобів, в залежності від виду інвестицій.

Виконавець згідно пунктів 1.2, 3.1.1 Договору взяв на себе зобов'язання провести будівництво та передати Пайовику 3 095,74 м2 загальної площі житла у 72-квартирному житловому будинку по вул. Корольова, 23 у м. Рівне.

Оскільки фінансування за Договором значною мірою здійснювалося за рахунок інвестиційних коштів, сторони при укладанні Договору обумовили спеціальний порядок дій у випадку неспроможності Пайовика виконати свої зобов'язання. У такому разі, згідно п. 6.1 Договору Виконавець передає Пайовику житлову площу на суму фактично переданих коштів.

У подальшому сторонами укладалися додаткові угоди до Договору:

Додаткові угоди № 1 від 12.10.2001р. та № 2 від 02.07.2002 року (а.с. 19-20) - змінені строки передачі житла у зв'язку зі зміною терміну здачі будинку в експлуатацію.

Додаткова угода № 3 від 14.10.2005р. (а.с. 21) - змінені юридична адреса і реквізити Пайовика у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та створення нового виду Збройних Сил України - Повітряні Сили.

Додаткова угода № 4 від 14.10.2005р. (а.с. 22) - замінений боржник у зобов'язанні (переведення боргу) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Регіон" у зв'язку із неспроможністю Обласного комунального будівельного підприємства "Рівнеінвестбуд" виконати свої договірні зобов'язання.

Додаткова угода № 5 від 19.10.2005р. (а.с. 23) - встановлена ціна Договору у сумі, яка фактично профінансована Пайовиком до моменту складання цієї угоди (873 175 грн. 75 коп.) та погоджено передачу житла в іншому будинку (по вул. Макарова, 56 у м. Рівне) в рахунок виконання зобов'язань за Договором.

Додаткова угода № 6 від 30.03.2006р. (а.с. 24) - термін передачі квартир у будинку по вул. Макарова, 56 встановлено до 15.07.2006р..

30.06.2006р. між Міністерством оборони України в особі Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України (Військова частина А3641) та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Регіон" було укладено додаткову угоду № 7 (а.с. 25), умовами якої визначено, що Пайовик оплачує площу житла, яка передається Виконавцем Пайовику і профінансована до моменту складення цієї угоди на загальну суму 346 210 грн. 40 коп., за ціною 2 187 грн. 00 коп. за 1 м2. Термін передачі квартир до 01.03.2008р..

Зазначені обставини досліджувалися господарським судом Рівненської області під час розгляду справи № 15/60 за позовом військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А3641 (правонаступника Військової частини А1206) до ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Регіон" (первісний відповідач - ОКБП "Рівнеінвестбуд") про зобов'язання оформити і передати житло.

Факт виникнення зобов'язання ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Регіон" перед позивачем щодо передачі житла на суму 346 210 грн. 40 коп. за Договором від 21.12.2000р. №9/1-0-71д (з урахуванням змін внесених додатковими угодами до нього) встановлено судом, а тому відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України не доводиться знову.

Пунктом 3.2.2 Договору визначено, що Пайовик зобов'язаний вимагати передачі належної йому загальної площі житла в Будинку і оплати неустойки Виконавцем, яка викликана затримкою строків передачі квартир або зі свого боку відмовитися від виконання договору, і вимагати відшкодування Виконавцем неустойки та збитків, якщо Виконавець порушує даний Договір і не передає Пайовику весь обсяг або частину загальної площі житла.

За отриманою інформацією № 05-969 від 24.02.12р. (а.с. 35), згідно рішення Рівненської міської ради № 1065 від 18.08.2011р. припинено право оренди земельної ділянки площею 3 800 м2 по вул. Корольова, 23 у м. Рівне, яка надавалася для завершення будівництва житлового будинку та віднесено зазначену земельну ділянку до земель запасу Рівненської міської ради, будівельні роботи на об'єкті не виконуються.

Позивачем 05.02.2012р. на адресу відповідача було направлено пропозицію про розірвання договору та відшкодування збитків вих. № 350/157/30 (а.с. 26), однак у встановлений законом строк відповіді не отримано.

Позивачем визначено розмір збитків в сумі 346 210 грн. 40 коп., проте суд наголошує на тому, що в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано порядок визначення зазначеної суми збитків.

Крім того, в порядку частини 2 статті 625 ЦК України, позивачем відповідачу за період з 01.03.2008р. по 01.03.2012р. нараховано інфляційні в розмірі 168 258 грн. 25 коп. та 3% річних в розмірі 41 431 грн. 42 коп..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд наголошує на тому, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з пропозицією розірвати договір від 21.12.2000р. № 9/1-0-71д "На будівництво житла пайової участі" (з урахуванням змін внесених додатковими угодами до нього) - 05.02.2012р. (а.с. 36), однак в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують отримання відповідачем звернення чи хоча б направлення такого звернення відповідачу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні будь-які договори про збільшення позовної давності передбачені статтею 259 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В той же час, у відповідності до частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно умов додаткової угоди № 7 від 30.06.2006р. термін передачі квартир визначено до 01.03.2008р., таким чином, з урахуванням положень статтей 257 та 261 ЦК України, строк позовної давності розпочався 02.03.2008р. та відповідно закінчився 02.03.2011р..

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що строк позовної давності закінчився.

Статтею 266 ЦК України визначено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно пунктів 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

08.06.2012р. відповідач подав заяву, в якій в порядку статтей 256, 257, 261 та 267 ЦК України просить застосувати строк позовної давності.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги прокурора про розірвання договору від 21.12.2000р. № 9/1-0-71д "На будівництво житла пайової участі" (з урахуванням змін внесених додатковими угодами до нього), укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Регіон" (правонаступником Обласного комунального будівельного підприємства "Рівнеінвестбуд") та стягнення збитків в розмірі 346 210 грн. 40 коп., інфляційних в розмірі 168 258 грн. 25 коп. та 3% річних в розмірі 41 431 грн. 42 коп. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

%

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "04" липня 2012р..