Рішення № 25040547, 18.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2012 р.Справа № 5017/1409/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Войтенко С.М.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 (довіреність № 4 від 08.06.2012 р.),

від відповідача -не з'явився,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Дніпропетровський

Втормет"

до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю „Абріс-Н"

про стягнення 317 594,34 грн., -

встановив:

Відкрите акціонерне товариство „Дніпропетровський Втормет" (далі -ВАТ „Дніпропетровський Втормет") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Абріс-Н" (далі -ТОВ „Абріс-Н") про стягнення 317 594,34 грн., з яких: 277 000,00 грн. -сума основного боргу, 13 850,00 грн. -штраф, 21 215,72 грн. -пеня, 4 143,62 грн. -3% річних, 1 385,00 грн. -сума інфляційних нарахувань. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору № 768 від 24.10.2011 р. ТОВ „Абріс-Н" (Продавець) зобов'язалось передати у власність ВАТ „Дніпропетровський Втормет" (Покупця) електромагніт вантажопідйомний круглий типу М-42 в зборі з блоком керування в кількості 1 штуки і грейфер електрогідравлічний багаточелюстний в кількості 1 штуки (далі - Товар), а Покупець прийняти та оплатити його на умовах 100% передплати. Позивач свої зобов'язання виконав вчасно та в повному обсязі, відповідач же, в порушення умов договору, не поставив Товар Покупцю.

При цьому, до позовної заяви позивачем надана заява про забезпечення позову, відповідно до якої, позивач просить накласти арешт на грошові кошти та майно, що належить ТОВ „Абріс-Н" з метою забезпечення позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву позивача про накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача для забезпечення фактичного стягнення ціни позову та судових витрат, суд дійшов до переконання в тому, що підстав для її задоволення не вбачає: заявником не обґрунтовано причини звернення із такою заявою, не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, не доведено, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/1409/2012, розгляд справи призначено на 01.06.2012 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2012 р. - розгляд справи відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України - у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 18.06.2012р., в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, здійснено заміну відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський Втормет" на його правонаступника -публічне акціонерне товариство „Інтерпайп Дніпропетровський Втормет".

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, наявний в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи "за зазначеною адресою не проживає", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.06.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

24 жовтня 2011р. між ВАТ "Дніпропетровський Втормет" (Покупцем) та ТОВ "Абріс-Н" (Продавцем) укладено договір №768 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця електромагніт вантажопідйомний круглий типу М-42 в зборі з блоком керування в кількості 1 штуки і грейфер електрогідравлічний багаточелюстний в кількості 1 штуки (далі - Товар), а Покупець прийняти та оплатити його.

Розділом 2 Договору сторони узгодили, що ціна електромагніта вантажопідйомного круглого типу М-42 в зборі з блоком керування складає 57 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, ціна грейфера електрогідравлічного багаточелюстного складає 220 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Загальна сума Договору складає 277 000.00грн., в т.ч. ПДВ (п. 2.1 Договору).

Покупець перераховує 100% передплату вартості Товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку (п. 2.2 Договору).

Розділом 4 Договору встановлено права та обов`язки сторін, згідно яких:

- Продавець зобов`язаний передати Покупцю Товар та документи на нього протягом трьох календарних днів з моменту отримання передплати від Покупця (п. п. 4.1.1 Договору).

- Покупець зобов`язаний: прийняти товар по кількості та якості в порядку та строки, встановлені даним Договором, сплатити за товар в розмірах, встановлених даним Договором (п. п. 4.2.1 та п. п. 4.2.2 Договору).

П. 5.1 Договору передбачено, що приймання товару, який постачається Продавцем, здійснюється Покупцем та супроводжується оформленням накладних.

Поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок Продавця на склад Покупця

за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського,31 (ІНКОТЕРМС в редакції 2010р.)

Умовами п. 6.2 Договору сторони встановили, що за порушення п. п. 4.1.1 Договору Продавець зобов'язаний сплатити Покупцю штраф в розмірі 5% від загальної вартості непоставленого Товару.

Згідно п 6.4 Договору у випадку порушення зобов'язань, передбачених п.п. 4.1.1 Договору, Продавець зобов'язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів, з моменту порушення відповідного зобов`язання, повернути Покупцю передплату в розмірі вартості Товару. За недотримання строку повернення передлати Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,2% від суми неповернутої передплати за кожен день прострочення зобов'язання.

26.10.2011р. відповідачем виписано позивачу рахунок № 34 на сплату 277 000грн. за електромагніт вантажопідйомний круглий типу М-42 в зборі з блоком постачання в кількості 1 штуки (57 000грн.) і грейфер електрогідравлічний багаточелюстний в кількості 1 штуки (220 000грн.)

На виконання п. 2.2 Договору позивач 28.10.2011 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 277 000грн. згідно рахунку № 34 від 26.10.2011р., що підтверджується платіжним дорученням № 9524 від 28.10.2011 року., але в строк, передбачений п. п. 4.1.1 Договору Товар не отримав.

Враховуючи те, що поставка Товару не відбулась, позивач 04 січня 2012 року звернувся до відповідача з Вимогою про сплату грошових коштів, відповідно до якої просив повернути на протязі 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги передплату в сумі 277 000грн, одержану за договором № 768 від 24.10.2011р., сплатити за несвоєчасне виконання зобов`язання за Договором: пеню в розмірі 3 176,01грн. та штраф в розмірі 13 850грн.

На зазначену вимогу ТОВ „Абріс-Н" не відповіло, передплату за Договором не повернуло, пеню та штраф не сплатило.

Всі перелічені обставини і стали підставою для звернення ВАТ "Дніпропетровський Втормет" до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Абріс-Н", в якому окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 277 000грн., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 21 215,72грн., штраф в розмірі 13 850грн., 3 % річних в сумі 4 143,62грн. та інфляційні в розмірі 1 385грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина друга ст. 693 Цивільного кодексу України визначає, що якщо продавець, який

одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на зазначені норми законодавства, господарський суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 277 000грн. -передплати, сплаченої за договором № 768 від 24.10.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У ч.2, 3 ст.549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 6.2 укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку прострочення передачі товару -відповідно до п. 4.1.1 Договору - до відповідача застосовується штраф в розмірі 5 % від загальної вартості непоставленого товару.

Також, п. 6.4 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення зобов'язань, передбачених п.п. 4.1.1 Договору, Продавець зобов'язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів, з моменту порушення відповідного зобов`язання, повернути Покупцю передплату в розмірі вартості Товару. За недотримання строку повернення передлати Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,2% від суми неповернутої передплати за кожен день прострочення зобов'язання.

На підставі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на передплату Товару позивачем 28.10.2011р., кінцевий строк поставки товару -31.10.2011р. (п. 4.1.1 Договору), початок перебігу строку для нарахування пені -06.11.2011р. (п. 6.4 Договору).

Розрахунок пені за період з 09.11.2011р. по 08.05.2012р., який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 21 215,72 грн., а також розрахунок штрафу - в сумі 13 850 грн., перевірено господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних з 09.11.2011р. по 08.05.2012р. становить 1 385грн., а також розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних з 09.11.2011р. по 08.05.2012р. становить 4 143,62грн., перевірено господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, що є підставою для їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору

покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Абріс-Н" (67511, Одеська область, Комінтернівський район, с. Новомиколаївка, вул. 8 -березня, 26-А, код ЄДРПОУ 35473510) на користь публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Липова, 1, код ЄДРПОУ 00191454) основний борг в сумі 277 000 (двохсот сімдесят семи тисяч) грн., пеню в сумі 21 215 (двадцяти одної тисячи двохсот п'ятнадцяти) грн. 72 коп., штраф в сумі - 13 850 (тринадцяти тисяч вісімсот п'ятдесяти) грн., 3% річних в сумі 4 143 (чотирьох тисяч ста сорока трьох) грн. 62 коп., інфляційні нарахування в сумі 1 385 (одної тисячі трьохсот вісімдесят п'яти) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6 351 (шести тисяч трьохсот п'ятдесят одної) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2012 року.

Суддя Мостепаненко Ю.І.