Рішення № 25040126, 25.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/4492-2012 25.06.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Макрохім»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ»Простягнення 476 340,54 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 12-Д від 22.11.11р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Макрохім»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ»про стягнення 476 340,54грн.

Ухвалою від 09.04.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.05.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.05.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

11.05.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 28.05.2012 р.

В судове засідання 28.05.2012 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 28.05.2012 р. повторно не з'явився, проте телеграмою просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю його представника бути присутнім у даному судовому засіданні.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 28.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2012 року.

В судовому засіданні 06.06.2012 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.2012 року не з'явився, проте надіслав на адресу господарського суду м.Києва телеграму, в якій просив суд розгляд справи відкласти на більш пізній термін.

Крім того, в судовому засіданні 06.06.2012 року представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/4492-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 06.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 25.06.2012 року.

25.06.2012 року представник позивача подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2012 року не з'явився, проте надіслав до канцелярії суду телеграму, в якій містилось клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та відхилено, у зв'язку із закінченням строку розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.06.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Макрохім»(далі -постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ»(далі -покупець, відповідач) був укладений договір поставки № ПЄ0060-2011(далі -договір), пунктами 1.1 та 1.2 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити Поліетилен ВД, Поліетилен НД, Поліпропілен, Полістирол, пігмент(далі-продукція) в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Під додатками до цього договору розуміються рахунки та витратні накладні, що видаються постачальником.

Відповідно до пункту 3.5 договору, датою поставки є дата передачі продукції покупцю, зазначена в товарно-супровідних документах на продукцію.

Згідно з пунктом 5.1. договору, ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях(з врахуванням додатку на додатку на додану вартість) та вказується в додатках до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Пунктом 6.1. договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленої продукції в строк, що не перевищує 21 (двадцять один) календарних днів з дати поставки продукції.

Відповідно до пунктів 6.2. та 6.3. договору, оплата поставленої продукції здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Валютою платежів є національна валюта України -гривня.

Згідно до пункту 6.4. договору, датою оплати продукції вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених покупцем за поставлену партію продукції, на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 13.1. договору сторони узгодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та дає до 31 грудня 2012 р.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 467 650,00 грн., що засвідчується видатковими накладними № МХ033634 від 16 листопада 2011 року на суму 66 618,75 грн., № МХ033871 від 18 листопада 2011 року на суму 66 618,75 грн., № МХ034052 від 21 листопада 2011 року на суму 66 412,50 грн., № МХ034141 від 22 листопада 2011 року на суму 66 412,50 грн, № МХ034679 від 25 листопада 2011 року на суму 31 800,00 грн.,№ МХ034835 від 28 листопада 2011 року на суму 65 587,50 грн., № МХ036253 від 09 грудня 2011 року на суму 44 600,00 грн.,№ МХ036710 від 15 грудня 2011 року на суму 59 600,00 грн. та довіреностями № 180 від 16.11.2011 року, № 183 від 18.11.2011 року, № 185 від 21.11.2011 року, № 193 від 25.11.2011 року, № 194 від 28.1.2011 року, № 209 від 09.12.2011 року, № 216 від 15.12.2011 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 447 700,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 447 700,00 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 447 700,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 10.3 договору, у випадку порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 10.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 16 301,19 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, дати виникнення прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 16 067, 05 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 10% річних -10 548,55 грн. та інфляційні втрати -1 790,80 грн.

Здійснивши перерахунок 10 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дат здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення 10% річних підлягають задоволенню частково, в сумі 10 425,89 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація УБТ»(місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський р -н, вул. Катерини Білокур, буд. 8, кв. 11, код ЄДРПОУ 32310078) на користь Приватного акціонерного товариства «Макрохім»(місцезнаходження: 02002, м. Київ, Дніпровський р -н, вул. Луначарського, буд. 4, поверх 7, код ЄДРПОУ 24720905) 447 700 (чотириста сорок сім тисяч сімсот) грн. 00 коп. -основного боргу, 16 067 (шістнадцять тисяч шістдесят сім) грн. 05 коп. -пені, 1 790(одну тисячу сімсот дев'яносто) грн. 80 коп. -інфляційних втрат, 10 425(десять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 89 коп. -10% річних та 9 524(дев'ять тисяч п'ятсот двадцять чотири тисячі) грн. 36 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

02.07.2012 року

Суддя Спичак О.М.