Рішення № 25039859, 11.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/5351-2012 11.06.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія", м. Київ

про стягнення 628 022,03 грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 93/2012/02/13-29 від 13.02.2012 р.від відповідача :ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 100 від 07.06.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 628 022,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 340232 від 15.06.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" утворилась заборгованість в сумі 628 022,03 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 604 845,76 грн., інфляційну складову боргу в сумі 13 256,84 грн., 3% річних в сумі 9 919,43 грн. за період з 26.12.2010 р. по 20.04.2012 р., а всього -628 022,03 грн.

У судовому засіданні 11.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

01.06.1999 р. між АЕК "Київенерго" (яка згідно статуту змінила назву на ПАТ "Київенерго" у відповідності з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства"), як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Колективним житлово-комунальним підприємством "Агропромбудіндустрія", як абонентом, було укладено договір № 340232 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно п 1.1 договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Умовами договору № 340232 від 15.06.1999 р. сторони погодили, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (п.2.2.1), абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3.1).

Також сторонами договору № 340232 від 15.06.1999 р. було погоджено :

- обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);

- тарифи на теплову енергію (додаток № 3);

- порядок розрахунків за теплову енергію (додаток № 4), відповідно до якого сторонами визначено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

- умови припинення подачі теплової енергії (додаток №7);

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 2 317 550,38 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію у гарячій воді згідно договору № 340232 від 15.06.1999 р.

З поданого позивачем розрахунку суми боргу вбачається, що відповідачем сплачено 1 712 704,62 грн. вартості теплової енергії, чого не заперечував відповідач.

Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. становить 604 845,76 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач після подачі позову частково сплатив заборгованість у розмірі 56 740,26 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію КЖКП "Агропромбудіндустрія".

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 56 740,26 грн., відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" наявна заборгованість по сплаті за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 536 711,11 грн., яка підлягає стягненню.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 340232 від 15.06.1999 р. за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати суду не надано, а наявність заборгованості відповідача підтверджується обліковими картками, табуляграмами та довідками про надходження коштів, позовні вимоги в частині стягнення 536 711,11 грн. основного боргу за договором № 340232 від 15.06.1999 р. за період з 01.11.2010 р. по 01.04.2012 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 13 256,84 грн. та 3% річних в сумі 9 919,43 грн. за період з 26.12.2010 р. по 20.04.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 13 256,84 грн. та 3% річних в сумі 9 919,43 грн. за період з 26.12.2010 р. по 20.04.2012 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 628 022,03 грн. в частині стягнення з Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" заборгованості в сумі 56 740,26 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 628 022,03 грн. в частині стягнення з Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 536 711,11 грн., інфляційної складову боргу в розмірі 13 256,84 грн. 84 та 3% річних в сумі 9 919,43 грн. задовольнити.

Стягнути з Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" (01034, м. Київ, вул. Михайлівська, 20-б, ідентифікаційний код 22949319) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 536 711 (п'ятсот тридцять шість тисяч сімсот одинадцять) грн. 11 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 13 256 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 84 коп. та 3% річних в сумі 9 919 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 43 коп.

Стягнути з Колективного житлово-комунального підприємства "Агропромбудіндустрія" (01034, м. Київ, вул. Михайлівська, 20-б, ідентифікаційний код 22949319) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 560 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 44 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 11 червня 2012 р.

Повний текст рішення підписано 18 червня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна