ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
02.07.12
Справа № 5009/2426/12
м. Запоріжжя
Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши матеріали
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольський пивоварний завод” (72316, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Дзержинського, буд. 289)
До Приватного підприємства „Оркан Д” (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, кімн. 14; 72300, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Дзержинського, буд. 289)
Приватного підприємства „Абсолют-Портал № 1” (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 36, к. 2)
Приватного підприємства ПП „Укрін-Експерт” (69063, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 60, к. 11)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –
Відкрите акціонерне товариство „Кредитпромбанк” м. Київ, в особі Запорізької філії відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5, прим. 106)
Про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 289; та на нерухоме майно, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, буд. 57.
В С Т А Н О В И В:
Позовна заява вих. без зазначення номеру та дати, за вх. № 2553/09-05 від 27.06.2012 року, підлягає поверненню відповідно до п. п. 3 та 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) у зв’язку з тим, що у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також порушено правило об’єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, …, законодавство, на підставі якого подається позов …
Позивач направив суду позовну заяву на 4 аркушах. При цьому, перший аркуш позовної заяви /друга сторінка позову/ закінчується словами „передбачено в разі…” і далі текст цього речення не має закінчення. Другий аркуш позову /п’ята сторінка/ починається із зазначення дати „18.08.2009р., яка також набрала законної сили.” і далі по тексту. У даному випадку закінчення тексті на попередній сторінці не знаходить продовження на наступній.
З вищевикладеного та з тексту другого аркушу і також нумерації аркушів вбачається, що скоріше за все позивач не надав суду другий аркуш позовної заяви (сторінки 3 та 4), а лише перший, третій, четвертий та п’ятий аркуші позовної заяви.
Відсутність другого аркушу позовної заяви не дає можливості суду встановити обставини позовної заяви, вказані позивачем на цьому аркуші, з’ясувати та оцінити докази, та лишає суд можливості належним чином призначити позовну заяву до розгляду по суті.
У першому абзаці позовної заяви позивач зазначає, що він є власником комплексу будівель та спору за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 289, на підставі договору купівлі –продажу державного майна, посвідчено нотаріусом 22.02.1995р. за реєстровим номером № 1-757; а також позивач є власником нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, буд. 57, що належить йому на підставі договору купівлі –продажу від 24.10.2006р. за реєстровим № 3467.
Отже, позивач є власником двох різних приміщень за двома різними адресами та на підставі окремих самостійних договорів купівлі –продажу.
При цьому, позивач просить визнати право власності на об’єкти нерухомості на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Згідно положень ЦК України, з позовом про визнання права власності, згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, може звернутися до суду особа, яка вважає, що це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведеного вище слідує, що право власності за рішенням суду, на підставі статті 392 ЦК України, визнається тільки у випадку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, або у випадку втрати документу, що підтверджує право власності.
В позовній заяві не вказано, яким чином кожний з відповідачів за позовом, оспорює або не визнає право власності позивача, або чи мала місце втрата документу, який підтверджує право власності позивача.
При цьому, відповідачем по справі про визнання права власності, на підставі статті 392 ЦК України, може бути лише особа, яка вважає, що саме вона являється власником спірного майна, а не будь яка особа взагалі.
У позовній заяві не вказані докази, які підтверджують, що кожний з трьох відповідачів на день подачі позову вважає саме себе власником приміщення як за адресою у м. Запоріжжі, так і за адресою у м. Мелітополь Запорізької області одночасно.
В позові не вказані підстави заявлення вимоги про визнання права власності на об’єкти, що знаходяться в м. Запоріжжі до кожного з відповідачів, та не вказані підстави заявлення вимоги про визнання права власності на об’єкти, які знаходиться у м. Мелітополі Запорізької області до кожного з відповідачів.
Відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, подання позовної заяви, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви, є підставою для повернення позовної заяви.
Вказана правова позиція викладена в п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення, наприклад одним договором, одним рішенням та ін.
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою, яка не пов’язана підставою виникнення та доказами, оскільки, яка вказує само позивач в першому абзаці позову, він є власником комплексу будівель та спору за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 289, на підставі договору купівлі –продажу державного майна, посвідчено нотаріусом 22.02.1995р. за реєстровим номером № 1-757; а власником нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, буд. 57, позивач є власником на підставі договору купівлі –продажу від 24.10.2006р. за реєстровим № 3467.
Отже, заявлені позивачем вимоги не пов’язані між собою ні підставами виникнення, ні доказами.
Сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін, а також суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при розгляді спору про стягнення певної суми суд повинен дослідити та надати оцінку кожному договору окремо та дослідити хто фактично є власником кожного спірного приміщення на день розгляду спору, та хто фактично має бути відповідачем щодо кожного спірного приміщення.
Слід звернути увагу позивача на те, що з в позовній заяві не вказані докази, які підтверджують вартість спірного майна, а відтак, визначають розмір судового збору, що підлягає оплаті.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Вказана правова позиція викладена в п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.
Повернення позовної заяви на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
У випадку повторного звернення до суду вам необхідно врахувати викладені вище обставини, надати текст позовної заяви у повному обсязі, представити докази на підтвердження вартості спірного майна та правильності сплати судового збору за позовом, відповідно.
Керуючись п. п. 3 та 5 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В:
Позовну заяву повернути позивачу.
Додаток: позовні матеріали на 50 (п’ятдесяти) аркушах, у т.ч. оригінали: позовної заяви вих. без зазначення номеру та дати, за вх. № 2553/09-05 від 27.06.2012 року на чотирьох аркушах, нефіскальні чеки № 7074, 7073, 7071, 7072 від 26.06.2012 року, чотирьох описів вкладення у цінний лист віл 26.06.2012 року, квитанції № 170820003 від 08.05.2012 року на суму 64 380 грн. (судовий збір).
Суддя Л.С. Місюра
Судове рішення № 25039690, Господарський суд Запорізької області було прийнято 02.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5009/2426/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: