Рішення № 25039255, 04.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12 Справа № 36/5005/4067/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Національної металургійної академії України, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 409 322, 58 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Тесля М.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 25 юр від 16.01.2012

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.10.2007

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» (надалі -Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Національної металургійної академії України (надалі -Відповідач) про стягнення 1 812 581,77 грн. за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення закупівлі за державні кошти №1159/21/128813 від 09.02.2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

21.05.2012 Позивач подав Заяву вих. №17юр-157 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 2 350 935,96 грн. в зв'язку з наявністю заборгованості за спожитий природний газ в квітні 2012 року.

22.06.2012 Позивач подав Заяву вих. №231/17/1-02 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшенні до 2 393 104,89 грн. в зв'язку з перерахунком розмір пені.

26.06.2012 Позивач подав Заяву вих. №251/17/102 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 2 409 322,58 грн. в зв'язку з наявністю заборгованості за спожитий природний газ в травні 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення строків оплати за послуги з постачання газу у березні, квітні, травні 2012 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення закупівлі за державні кошти №1159/21/128813 від 09.02.2012, додаток №2 до нього, Додаткову угоду б/д до Договору з додатком №2, акт приймання-передачі газу №1159/21/128813/163523 від 31.03.2012, акти виконаних робіт №1159/21/390983 від 31.03.2012, №1159/21/391589 від 23.04.2012, №1159/21/395127 за травень 2012 року.

03.07.2012 Позивач надав додаткові пояснення вих. №272/17/1-02 від 02.07.2012.

Позивач керуючись п.п. 4.1., 4.6., 6.2.2. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, з урахуванням уточнень, заборгованість спожитий природний газ та послуги з постачання газу в сумі 2 321 233,78 грн., три проценти річних у сумі 14 652,91 грн., пеню в сумі 73 435,89 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву вих. №14/06-12 від 14.06.2012, відзив на позов вих. №03/07-2012 від 03.07.2012. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на неможливість здійснення оплати поставленого газу в обсягах, більших ніж встановлено у Договорі, оскільки це буде суперечити Бюджетному кодексу України та Закону України «Про здійснення державних закупівель». Відповідач вважає, що Позивач здійснив поставку газу зі значним перевищенням договірних обсягів, які вийшли за рамки Договору, додаткові поставки газу не оформлювались поміж сторонами додатковими угодами, а отже у Відповідача не виникло додаткових зобов'язань по розрахункам за поставлений газ у березні, квітні та травні 2012 року. Крім того, Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90% на підставі ст.83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Національна металургійна академія України є бюджетною неприбутковою установою.

Розгляд справи 22.053.2012 відкладався до 31.05.2012 в зв'язку з неявкою Відповідача та подання ним відповідного клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України. В судових засіданнях 31.05.2012, 14.06.2012, 25.06.2012, 02.07.2012 оголошувалась перерва відповідно до 14.06.2012, 25.06.2012, 02.07.2012, 03.07.2012 в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2012 Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз»(Позивач, Постачальник) та Національна металургійна академія України (Відповідач, Споживач) уклали Договір №1159/21/128813 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався постачати природний газ Відповідачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Відповідача, а Відповідач зобов'язався оплачувати Позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору).

Пунктами 4.2., 4.5., 4.6., 5.3.3. Договору встановлений обов'язок Відповідача сплатити вартість послуг з постачання газу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача плановими платежами із розрахунку договірної ціни обсягу постачання газу протягом періоду оплати, при цьому остаточний розрахунок встановлений не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за ціною:

- ціна на газ у розмірі 3 509,00 грн./1000 м. куб. без ПДВ;

- тариф на послуги транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі 188,04 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- тариф на постачання газу за регульованим тарифом у розмірі 27,00 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ що складає 84,2160 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- тариф на послуги транспортування газу розподільними трубопроводами в розмірі 178,68 грн./1000 м. куб. з ПДВ.

Загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладення даного Договору склала 4 688,7360 грн., в тому числі ПДВ -20%, що складає 781,4560 грн.

На виконання умов Договору Позивач здійснив на адресу Відповідача в березні -травні 2012 року постачання природного газу у обсязі 495 066,00 м.куб. загальною вартістю 2 321 233,78 грн. з ПДВ, що підтверджується актами виконаних робіт №1159/21/390983 від 31.03.2012, №1159/21/391589 від 23.04.2012, №1159/21/395127 за травень 2012 року та не заперечується сторонами.

Проте Відповідач оплату за поставлений природний газ за період з березня 2012 року по травень 2012 року не здійснив. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 2 321 233,78 грн.

Виходячи з п. 6.2.2. Договору, у разі порушення Відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Відповідача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В своїй позовній заяві, з урахуванням уточнень, Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованість за спожитий, але не оплачений природний газ та надані послуги в сумі 2 321 233,78 грн., три проценти річних -14 652,91 грн. (за період прострочення з 04.04.2012 по 20.06.2012), пеню -73 435,89 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення з 04.04.2012 по 20.06.2012).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 2 409 322,58 грн. за договором №1159/21/128813 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти від 09.02.2012 слід задовольнити частково.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем договір №1159/21/128813 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти від 09.02.2012 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п.4.6. Договору умови оплати -перерахування грошових коштів на рахунок Позивача плановими платежами із розрахунку договірної ціни обсягу постачання газу протягом періоду оплати, при цьому остаточний розрахунок встановлений не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач в березні -травні 2012 року здійснив на адресу Відповідача постачання природного газу у обсязі 495 066,00 м.куб. загальною вартістю 2 321 233,78 грн. з ПДВ, що підтверджується актами виконаних робіт №1159/21/390983 від 31.03.2012, №1159/21/391589 від 23.04.2012, №1159/21/395127 за травень 2012 року.

Проте Відповідач оплату за поставлений природний газ не здійснив. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 2 321 233,78 грн., а отже вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений природний газ та надані послуги в сумі 2 321 233,78 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання Відповідача на той факт, що Позивач здійснив поставку газу зі значним перевищенням договірних обсягів, які вийшли за рамки Договору, додаткові поставки газу не оформлювались поміж сторонами додатковими угодами (не договірна поставка), а отже у Відповідача не виникло додаткових зобов'язань по розрахункам за поставлений газ у березні, квітні та травні 2012 року, є необґрунтованим, оскільки в актах виконаних робіт №1159/21/390983 від 31.03.2012, №1159/21/391589 від 23.04.2012, №1159/21/395127 за травень 2012 року, які підписані сторонами та скріплені печатками, є посилання на Договір. До того ж, як вбачається з положень ч.3 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до Договору. Таким чином, прийнявши поставлений газ та надані послуги в обсягах, що перевищують договірні, що підтверджується зазначеними вище актами виконаних робіт, Відповідач зобов'язаний оплатити спожитий газ та надані послуги за ціною та на умовах, встановлених Договором.

Здійснений Позивачем розрахунок 3% річних відповідає обставинам справи, а тому вимоги Позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 14 652,91 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені 73 435,89 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми (2 321 233,78 грн.) за кожний день прострочення з 04.04.2012 по 20.06.2012, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок, судом встановлено, що вимоги про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 73 235,23 грн.

Як вбачається з наданих Відповідачем Довідки про взяття на облік платника податків №324 від 10.04.2003, Плану використання бюджетних коштів, Національна металургійна академія України є неприбутковою організацією, яка утримується за рахунок бюджетних коштів; видатки на оплату природного газу в 2012 року встановлені в розмірі 6 000 000,00 грн., які станом на 01.03.2012 були вже використані Відповідачем на оплату спожитого природного газу за попередній період.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені ст.ст. 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 ГК України встановлює виняток із загального правила ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь - яких обставин.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання Відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з Позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 10% від належної до стягнення, що буде становити суму 7 323,52 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Національної металургійної академії України (49600, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 4, код ЄДРПОУ 02070766, п/р 35229031000610 в банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) 2 321 233,78 грн. (два мільйони триста двадцять одна тисяча двісті тридцять три гривні 78 копійок) основного боргу; 7 323,52 грн. (сім тисяч триста двадцять три гривні 52 копійки) пені, 14 652,91 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 91 копійка) 3% річних; 48 182,44 грн. (сорок вісім тисяч сто вісімдесят дві гривні 44 копійок) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Є. Соловйова

Повне рішення складено 04.07.2012