ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.06.12р. Справа № 31/302-10
За позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №135 "Ландиш", м. Дніпропетровськ
до Відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
Відповідача-2: Виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
Відповідача-3: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
Суддя Чередко А.Є.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: ОСОБА_2, прот. від 19.03.2010р.
Від відповідача-1: не з'явився.
Від відповідача-2: не з'явився.
Від відповідача-3: ОСОБА_3, дор. № 144/10/10-042 від 19.03.12р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача-1 та просив суд визнати за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В подальшому позивачем неодноразово змінювалися та уточнювалися позовні вимоги та згідно з останньою заявою про уточнення позовних вимог, поданої до суду 23.04.2012р., позивач просить суд визнати право власності Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" на квартиру АДРЕСА_1; виключити квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеного 14.09.2004р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Отже, судом розглядаються позовні вимоги позивача в редакції заяви, поданої 23.04.2012р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2012р. залучено до участі у справі інших відповідачів - Виконавчий комітет Ленінської районної ради м. Дніпропетровська та Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач є законним власником будинку АДРЕСА_1, який будувався за кошти членів "Житлово-будівельного кооперативи № 135 "Ландиш", а відтак і власником спірної квартири, яка не була викуплена членом кооперативу ОСОБА_4, яка померла у 2003р. Натомість відповідачем-3 спірну квартиру взято на облік як безхазяйну та накладено арешт на квартиру, чим порушені права позивача на належну йому спірну квартиру, передбачені чинним законодавством.
Відповідач-1 надіслав до суду відзив на позов де проти позову заперечує, посилаючись при цьому на відсутність між ним та позивачем спору щодо спірної квартири.
Відповідач-2 у відзиві на позов зазначає, що ним не оспорюється право власності позивача на спірну квартиру та просить суд вирішити спір у відповідності з чинним законодавством.
Відповідач-3 позов не визнає з тих підстав, що спірна квартира відповідає ознакам безхазяйного майна, тому відповідачем-3 було обґрунтовано взято її на облік як безхазяйну. На даний же час позивачем не надано доказів, які б були підставою для зняття спірної квартири з обліку як безхазяйної.
Відповідачі-1,2 не забезпечили явку представників до судового засідання. Враховуючи належне повідомлення судом відповідачів про час та місце судового засідання у справі, достатність матеріалів справи для прийняття рішення по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів-1,2.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 568 від 22.08.1967р. було дозволено будівництво 100 квартирного житлового будинку ЖСК № 135 „Ландиш" на ж/м „Западний". За кошти членів житлово-будівельного кооперативу будинок було побудовано та заселено у 1968р., з наданням в подальшому поштової адреси: АДРЕСА_1.
Рішенням загальних зборів ЖСК № 135 „Ландиш" у 1968р. кв. № 90 загальною площею 31,7кв.м. у житловому будинку по АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_4, якою у виконкомі Дніпропетровської міської ради було одержано відповідний ордер від 08.10.1968р.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент вселення ОСОБА_4 у спірну квартиру її вартість складала 2670,11крб. та сарай 114,42крб., всього 2784,54крб. ОСОБА_4 було внесено пайовий внесок за квартиру у розмірі 1215крб. Не виплачений залишок внеску (позики) за квартиру складав 1569,53крб.
Так, 30.03.1969р. між ЖСК № 135 „Ландиш" та ОСОБА_4 було оформлено письмове зобов'язання про погашення останньою наданої кооперативом позики у розмірі 1569,53крб. на протязі 13 років, з якого вбачається, що погашення пайового внеску ОСОБА_4 за спірну квартиру було здійснено саме ЖСК № 135 „Ландиш".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.03.2003р. Доказів сплати ОСОБА_4, на момент смерті, свого пайового внеску за квартиру у повному обсягу (погашення позики) до матеріалів справи не надано.
Згідно з довідкою позивача від 20.09.2010р. заборгованість ОСОБА_4 по сплаті вартості спірної квартири складає 2650,00грн.
Факт не виплати ОСОБА_4 свого пайового внеску за спірну квартиру підтверджується, також тим, що ОСОБА_4 не було викуплено спірну квартиру та не оформлено право власності на неї.
Так, відповідно до листа-відповіді № 4629 від 05.04.2012р. КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" на запити суду, реєстрація права власності на кв. АДРЕСА_1 не проводилась.
Натомість будинок АДРЕСА_1 є власністю Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш", що підтверджується випискою з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку від 05.05.2008р. КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" та технічним паспортом житлового будинку № 65 по вул.. Будьонного, складеним 24.03.2008р.
Згідно з ст. 384 ЦК України, блудинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.
Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.
У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Аналогічне за змістом положення передбачено п. 19 Статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш", нова редакція якого зареєстрована державним реєстратором 27.05.2005р.
Таким чином, до викупу членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу займаної ним квартири у будинку кооперативу, власником такої квартири є сам кооператив, що також не суперечить нормам Закону України „Про кооперацію".
Як вже було вище зазначено, спірна квартира не була викуплена ОСОБА_4, яка не мала сім'ї та одна мешкала у квартирі. Відсутні у ОСОБА_4 і спадкоємці, що зокрема встановлено рішеннями Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.02.2008р. та 29.09.2009р., якими були скасовані відповідні рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за позовами ОСОБА_5 про прийняття спадщини та визнання права власності на спірну квартиру.
Також, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2012р., яка набрала чинності 18.01.12р., у справі №2-2884/2011р. на підставі відповідної заяви позивача була залишена без розгляду позовна заява Прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Виконкому Ленінського району у місті Дніпропетровську Ради до ОСОБА_5, Треті особи: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська, Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та передачу вказаного безхазяйного майна у комунальну власність.
Враховуючи усе вищевикладене, квартира АДРЕСА_1 є власністю Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" та не є безхазяйною в розумінні ст. 335 ЦК України.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2003р. до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулася громадянка ОСОБА_6 з проханням визнати спірну квартиру безхазяйним майном та надати можливість викупити цю квартиру.
На підставі цього звернення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було взято спірну квартиру на облік як безхазяйну, про що повідомлено КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Таким чином, саме дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська перешкоджають позивачеві у реалізації права власності на спірну квартиру, передбачені ст.ст. 316, 317, 319, 321, 325 ЦК України.
В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України.
Стаття 16 ЦК України при цьому визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права.
Враховуючи, що позивач є законним власником спірної квартири, що фактично оспорюється ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, яка і є належним відповідачем у справі, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання права власності Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" на квартиру АДРЕСА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню по відношенню до відповідача-3. В позові ж до відповідачів-1,2 слід відмовити, оскільки з матеріалів справи не вбачається вчинення останніми дій, які б свідчили про оспорювання права власності позивача на спірну квартиру.
Не вбачає суд і достатніх підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині виключення квартири АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеного 14.09.2004р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Так, у справі відсутні докази, які б підтверджували накладення відповідачем-3 саме арешту на спірну квартиру. У будь-якому випадку спір між позивачем та відповідачем-3 щодо зняття арешту на спірну квартиру має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є спором про право та стосується вчинення відповідачем-3, покладених на нього функцій, як суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита у сумі 112,21грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., сплачені позивачем за розгляд справи слід віднести на відповідача-3.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" (49102, м. Дніпропетровськ, вул.. Будьонного, 65, ЄДРПОУ 23068070) право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В решті позову -відмовити.
В позові до відповідачів-1,2 -відмовити.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, вул.. Шаумяна, 5, ЄДРПОУ 20288842) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" (49102, м. Дніпропетровськ, вул.. Будьонного, 65, ЄДРПОУ 23068070) судові витрати по сплаті держмита у сумі 112,21грн. та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.
Суддя А.Є. Чередко
Рішення підписано 02.07.2012р.
Судове рішення № 25039238, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 04.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 31/302-10 . Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: