Постанова № 25037574, 25.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-10013/10/10/0170

25.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Виробничого кооперативу "СКІФ-88"- Барков Яков Йосипович, директор, згідно наказу,

представник відповідача, Верховної Ради АР Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи ,

представник третьої особи, Орендного підприємства виробничо-технічного комбінату об'єднання "Кримсервіс"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Фонду майна АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "СКІФ-88" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 13.12.10 у справі № 2а-10013/10/10/0170

за позовом Виробничого кооперативу "СКІФ-88" (вул. Павленко, буд. 44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

до Верховної Ради АР Крим (вул. Карла Маркса, буд. 18, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" (вул. Ж. Дерюгіной, буд. 15, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

Фонд майна АР Крим (вул. Севастопольська, буд. 17, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання незаконним та скасування пункту постанови

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 13.12.10р. у задоволенні позовних вимог Виробничого кооперативу «СКІФ-88»до Верховної Ради АРК про визнання протиправним і скасування п.10 Постанови від 17.02.2010р. № 1583-5\10 в частині приватизації будівель і споруд колишнього ДППО «Битсервіс»по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м.Сімферополі ОП ВТК «Кримсервіс»відмовлено.

Постанова суду мотивована відсутністю підстав для часткового скасування п.10 вказаної постанови, оскільки Верховна Рада АРК діяла у межах своїх повноважень щодо розпорядження майном, яке належить АРК по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м.Сімферополі.

Окрім того, суд виходив з того, що відповідно до рішення Арбітражного суду Кримської області від 15.01.1991р. у справі № 42\17-3 було зобов`язано Кримське обласне управління побутового обслуговування населення укласти договір оренди з Організацією орендарів «Виробничо-техничний комбінат «Кримсервіс», уклавши його в строки до 30.01.91р, та зазначено, що у разі не укладення договору, договір вступає в дію у редакції орендаря.

Суд, дійшов до висновку, що відповідно довідки Республіканського комітету з торгівлі та захисту прав споживачив, наказом Кримського обласного управління № 19 від 27.01.1989р. на базі розформованного Сімферопольського РСУ обласного побутового управління утворено Державне-кооперативне об`єднання «Битсервіс», яке в свою чергу ліквідоване наказом № 111 від 08.06.1990р. і утворено «Виробничо-технічний комбінат»обласного побутового управління, який є правонаступником ДППО «Битсервіс». В свою чергу «Виробничо-технічний комбінат»реорганізовано рішенням виконавчого комітету № 210\1 від 14.05.91р. у Орендне підприємство «Виробничо-технічний комбінат»«Кримсервіс», який став правонаступником орендаря майна по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м.Сімферополі, відповідно до рішення Державного арбітражу від 15.01.91р.

Суд 1-ої інстанції прийшов до висновку, що на підставі цих обставин відповідач прийняв постанову, що є предметом спору.

Суд також встановив, що ця постанова не стосується прав і обов`язків позивача, який реалізував своє право на приватизацію майна за вказаною адресою на підставі постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2008р. у справі № 2-13\9558 а будівлі і споруди, яких стосується постанова відповідача, не мають відношення до будівель і споруд, які приватизовані позивачем, т.я. відповідно до інвентарної справи БРТІ, за вказаною адресою є інші будівлі і спорудження, які не увійшли у перелік майна, що приватизоване позивачем.

Суд прийшов до висновку про відсутність у справі належних доказів незаконністі результатів прийнятої постанови і що після прийняття оскаржуваної постанови почався процесс, пов`язаний із приватизацією нерухомого майна, що підтверджено наказом Фонду майна АРК № 144 від 31.03.2010р. «Про прийняття рішення з приватизації майна, що належить АРК -будівель і споруд колишнього ДППО «Побутсервіс», що знаходяться в оренді у ОП ВТК «Кримсервіс»та змінами до нього наказом № 189 від 30.04.2010р.

Не погодившись з вказаною постановою суду, Виробничий кооператив «СКІФ-88»звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду АРК по даній справі та позов ВК «СКІФ-88»до Верховної Ради АРК задовольнити, визнати протиправним і скасувати п.10 Постанови Верховної Ради АРК від 17.02.2010р. № 1583-5\10 в частині приватизації будівель і споруд колишнього ДППО «Битсервіс»по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м. Сімферополі ОП ВТК «Кримсервіс».

На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, прийняв докази, які не були досліджені у судовому засіданні, а також втратили чинність на дату прийняття судового рішення, не дав оцінку доказам справи у їх сукупністі і не взяв до уваги обставини, які встановлені судовими рішеннями у господарських судах, що набрали законної сили, при розгляді інших справ, у яких брали участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини, тобто на думку апелянта суд порушив ст.ст.9,70,71, 72, 86, 140 КАСУ.

Порушення судом матеріального права апелянт обґрунтовує тим, що суд не врахував положення ст.146 ГК України, ч.9 ст.17 ЗУ «Про приватизацію державного майна», ст.11 ЗУ «Про приватизацію невеликих підприємств», ст.135 Конституції України, щодо відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради АРК Констітуції і законам України. Суд не дав належну правову оцінку порушенням відповідача при прийнятті постанови про приватизацію майна відносно особи, яка таких прав не набула.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2011р. відкрите апеляційне провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2011р. справа призначена до апеляційного розгляду.

Відповідач і 3-ї сторони з боку відповідача надали заперечення до скарги, в яких просили залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, як таке, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 року провадження по справі № 2а-10013/10/10/0170 зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 2-18/3819-2009.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 року провадження по справі № 2а-10013/10/10/0170 поновлено з 20.07.2011 року та призначено справу для розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову на 20.07.11 о 09:00 год.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2011 року провадження по справі № 2а-10013/10/10/0170 зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 2-18/3819-2009.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012 року провадження по справі № 2а-10013/10/10/0170 поновлено та призначено справу до апеляційного розгляду на 25.04.12 о 09:30 год.

На підставі та за правилами ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Верховної Ради АРК про визнання незаконим та скасуванню п.10 Постанови від 17.02.2010р. № 1583-5\10 у частині приватизації будівель і споруд колишнього ДППО «Битсервіс»по вул.Ж.Дерюгіной,15 в м.Сімферополі ОП ВТК «Кримсервіс», мотивуючи позов тим, що усе майно, яке належало Верховній Раді за вказаною адресою вже приватизоване ВК «СКІФ-88»по договору купівлі-продажу від 25.11.2008р. і що ОП ВТК «Кримсервіс»не є орендарем майна за вказаною адресою, а тому не має права на викуп будівель, які належали колишньому ДППО «Битсервіс». Позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем із перевищенням повноважень і порушенням закону.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі -адміністративна справа) -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

П.1 ч.2 ст.17 КАС України визначена компетенція адміністративних судів щодо розгляду адміністративних спорів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Враховуючи суб`єктний склад та зміст виниклих між сторонами правовідносин, спір за цією справою підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.135 Конституції України, нормативно-правові акти Верховної Ради АРК не можуть суперечити Констітуції і законам України та приймаються відповідно до Конституції, законів, актів Президента і Кабінета Міністрів України і на їх виконання.

Таким чином, акти Верховної Ради АРК, які стосуються приватизації майна, яке належить АРК, не повинні суперечить законам, що регулюють питання приватизації.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добровісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судова колегія, перевіряючи та оцінюючи, в порядку ч.3 ст.2 КАС України, правомірність рішення відповідача, вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставами для визнання акта незаконим є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.138 Конституції України до відання АРК належить управлінння майном, що належить АРК.

Відповідно до ст.136 Конституції України представницьким органом АРК є Верховна Рада АРК.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.26 Конституції АРК від 23.12.1998р., до компетенції Верховної Ради АРК віднесено визначення переліку майна АРК, яке підлягає і яке не підлягає приватизації.

Відповідно до п.1 Положення про порядок управління майном, що належить АРК, затвердженого постановою Верховної Ради АРК № 459-2\99 від 21.04.1999р., суб`єктом права власності АРК є Верховна Рада АРК.

Відповідно до п.5 п\п 5.2 цього Положення Верховна Рада АРК встановлює перелік майна Автономної Республіки Крим, яке підлягає і яке не підлягає приватизації.

Проаналізувавши вищенаведені норми права, судова колегія доходить висновку про те, що Верховна Рада АРК має право приймати рішення щодо управління і приватизації майна , яке належить саме Автономної Республіці Крим у особі її представницького органа Верховної Ради АРК.

Верховною Радою АРК 17.02.2010р. прийнята постанова № 1583-5\10 «Про питання управління майном, що належить АР Крим», у п.10 якої затверджений перелік майна, яке належить АРК і підлягає приватизації, у т.ч. будівлі і споруди колишнього ДППО «Побутсервіс», які знаходяться у оренді орендного підприємства ВТК «Кримсервіс»по вул.Ж.Дерюгіной,15 в м. Сімферополі.

Спосіб приватизації визначено: конкурс, викуп.

У постанові відсутній перелік об`єктів які підлягають приватизації.

У матеріалах справи також відсутній перелік об`єктів, які знаходяться у оренді ОП ВТК «Кримсервіс».

Суд 1-ої інстанції не звернув увагу на відсутність діючого договору оренди на майно по вул.Ж.Дерюгіної,15 у м.Сімферополі, з ОП ВТК «Кримсервіс», а тому необґрунтовано відхилив довід позивача про відсутність підстав для приватизації майна за вказаною адресою ОП ВТК «Кримсервіс».

Суд не дав оцінку постановам Верховної Ради АРК від 18.09.2002р. № 231-3\0 і від 19.11.2003р. «Про питання управління майном, що належить Автономної Республіці Крим»і наказу Фонду майна АРК від 13.06.2007р. № 349, відповідно до яких будівлі і споруди колишнього ДППО «Побутвервіс», які передані у користування за договором оренди ВК «СКІФ-88» по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м.Сімферополі, були продані, шляхом викупу, ВК «СКІФ-88»- позивачу у справі.

Вказані постанови і наказ Фонду майна АРК не скасовані і не визнані незаконними.

Матеріалами справи підтверджено, що на дату викупу майна ВК «СКІФ-88»за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради АРК, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.10.2008р. № 20547953, були зареєстровані на правах власності нежитлові будівлі по вул.Ж.Дерюгіної,15 у м.Сімферополі на підставі свідотства про право власності від 19.03.2007р. серія ЯЯЯ № 935823 площею 2135,6м2 літ. «А», «Б», «М», «И»у цілому і ці об`єкти повністю викуплені ВК «СКІФ-88», що підтверджено витягом з реєстру прав власності від 24.03.2009р. № 22262005.

Відповідно до п.1 і п.2 Постанови Верховної Ради АРК від 17.02.2010р. № 1583-5\10 встановлений перелік об`єктів, які додатково включені до складу майна, які належить АРК. Серед цих об`єктів відсутні інші будівлі і споруди, які не увійшли у перелік майна, що приватизоване ВК «СКІФ-88», а тому висновок суду про існування таких об`єктів і про те що оспорюваний позивачем п.10 Постанови Верховної Ради АРК від 17.02.2010р. № 1583-5\10 не стосується того майна, яке вже приватизоване позивачем, є передчасним.

Відповідно до ст.182 ЦКУ, права власності на нерухомість, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державної реєстрації.

Ця норма набула дії з 01.01.2004р., з дня набуття чинності Цивільним Кодексом України у редакції 2003р.

Таким чином, з 01.01.2004р. єдиною ознакою прав власності на нерухоме майно є державна реєстрація цього права.

У справі відсутні докази про реєстрацію за вказаною адресою за АРК в особі Верховної Ради АРК інших будівель і споруд, окрім тих які вже приватизовані.

Відповідно до ст.70 КАСУ, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і на доводах сторони у справі, які не підтверджені доказами.

Таким чином, якщо право власності на нерухомість, відповідно до закону, потребує державної реєстрації, то це право не може бути підтверджено іншими засобами доказування, окрім як підтвердженням його державної реєстрації.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.138 Конституції України до відання Автономної Республіки Крим належить управління майном, що належить АРК.

В зв`язку з відсутністю доказів зареєстрованого права власності АРК в особі Верховної Ради АРК на будівлі і споруди по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м.Сімферополі, окрім тих, які вже приватизовані ВК «СКІФ-88», колегія суддів прийшла до висновку про перевищення Верховною Радою АРК повноважень, передбачених п.3 ч.1 ст.138 Конституції України, при прийнятті п.10 Постанови від 17.02.2010р. № 1583-5\10 в частині включення до приватизації об`єктів, на які на дату цієї постанови не було зареєстроване право власності АРК.

Судова колегія не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про надання відповідачем доказів, які підтверджують обґрунтованість та правомірність дій Верховної Ради АРК при прийнятті п.10 постанови.

Суд у постанові не послався на такі докази.

Судова колегія встановила, що відповідач не довів, що він мав право включати у перелік майна до приватизації майно, яке не включено до складу майна АРК у встановленому законом порядку.

Висновки суду про те що відповідно до цього пункту постанови почався процес приватизації, відповідно до наказів Фонда майна АРК від 31.03.2010р. № 144 і від 30.04.2010р. № 189, спростовується протестом прокурора АРК від 19.11.10р. на наказ № 144 від 31.03.2010р. і наказом Фонда майна АРК від 25.11.2010р. № 370 про скасування наказу № 144 від 31.03.2010р.

Підставою протесту прокурора, з яким погодився Фонд майна АРК, є відсутність договору оренди майна, в зв`язку з чим приватизація способом викупу визнана незаконною.

Таким чином, п.10 постанови відповідача, де однім із способів приватизації вказано викуп, також є незаконним.

У справі відсутні належні докази находження у оренді ОП ВТК «Кримсервіс»майна по вул.Ж.Дерюгіной,15, відносно якого прийнятий оскаржуваний п.10 постанови.

Судова колегія не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про те, що доказом орендних відносин ОП ВТК «Кримсервіс»є рішення Державного арбітражу Кримської області від 15.01.91р. у справі № 42\17-3, яким було зобов`язано Кримське обласне управління побутового обслуговування населення укласти договір оренди з Організацією орендарів «Виробничо-технічний комбінат».

З вказаного рішення суду, і з договору оренди не вбачається, що в оренду за цим рішенням суду передане майно колишнього ДППО «Битсервіс»по вул.Ж.Дерюгіной,15, т.я. перелік і місце знаходження майна відсутні у цьому договорі.

У матеріалах справи є постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2008р. у справі № 2-13\9558-2007 і Постанова Арбітражного суду АРК від 01.10.1993р. у справі № 374-10\93, які набрали законної сили, і якими встановлено, що ОП ВТК «Кримсервіс»не є правонаступником ДППО «Битсервіс»і орендарем майна по вул.Ж.Дерюгіной,15 в м. Сімферополі по договору оренди, який набув сили за рішеннями Арбітражного суду від 15.01.91р. у справі № 42\17-3.

Судовим рішенням від 25.03.2008р. відмовлено ОП ВТК «Кримсервіс»в приватизації майна по вул.Ж.Дерюгіної,15 на тій підставі що відсутні докази орендних відносин, а договір оренди між Облпобутуправлінням і організацією орендарів від 24.10.1990р. до нього не має відношення і втратив дію 31.01.2000р.(п.4 договору).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАСУ, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки 3-ою особою у справі без самостійних вимог є ОП ВТК «Кримсервіс», яке залучено за клопотанням відповідача і відносно якого встановлені вищезазначені обставини, суд 1-ої інстанції помилково не врахував обставини встановлені вказаними судовими рішеннями.

Судова колегія вважає, що суд 1-ої інстанції помилково послався на рішення виконавчого комітету № 210\1- від 14.05.91р. про реєстрацію ОП ВТК «Кримсервіс», як на доказ правонаступництва від Державно-кооперативного об`єднання «Битсервіс», т.я. статутом ОП ВТК «Кримсервіс», який зареєстровано вказаним рішенням виконкому, таке правонаступництво не підтверджено.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних доказів орендних відносин ОП ВТК «Кримсервіс»на будівлі і споруди колишнього ДППО «Битсервіс»по вул.Ж.Дерюгіной,15, а тому судова колегія вважає, що відповідач перевищив повноваження, тим що у переліку майна, яке п.10 Постанови від 17.02.2010р. підлягає приватизації, зазначив його орендарем цього майна при відсутності діючого договору оренди.

Сам факт реєстрації ОП ВТК «Кримсервіс», як орендного підприємства по вул.Ж.Дерюгіної,15 не є доказом наявності орендних відносин без укладення відповідного договору оренди і не є підставою для приватизації майна АРК.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у справі № 2-3\5633-2009, яка залишена без змін у касаційному порядку, встановлено що строк договору оренди від 24.10.1990р., на який посилався суд 1-ої інстанції, сплив 31.12.1999р. (п.7 договору) і що ОП ВТК «Кримсервіс»не є орендатором майна по вул.Ж.Дерюгіної,15 у м.Сімферополі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. у справі № 2-3\1210-2010, яка також залишена без змін за результатами касаційного оскарження, відмовлено ОП ВТК «Кримсервіс»в позові про спонукання Фонд майна АРК до приватизації майна по вул.Ж.Дерюгіної,15 на користь ОП ВТК «Кримсервіс», в зв`язку з тим що ОП ВТК «Кримсервіс»не набув права на приватизацію цього майна, в зв`язку із відсутністю орендних відносин.

При відмові ОП ВТК «Кримсервіс»у позові про приватизацію суд, зокрема посилався на наступне.

Статтею 11 Закону України «Про приватизацію державного майна»встановлено порядок проведення приватизації як певної процедури, що включає в себе, зокрема, етапи щодо визначення власником переліку об`єктів, що підлягають приватизації, доведення відповідної інформації до відома зацікавлених осіб, затвердження плану приватизації.

За частиною 1 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»(про малу приватизацію) Фонд державного майна України, Верховна рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності та підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Включення об`єктів приватизації до відповідних переліків здійснюється за ініціативою відповідних органів приватизації чи покупців; реалізуючи надану їм ініціативу, покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного з вказаних вище переліків. Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов`язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об`єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»(про малу приватизацію) та іншими законами. Положення частини п`ятою статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»(про малу приватизацію) слід розуміти так, що органи приватизації зобов`язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації; пропозиція покупця щодо способу приватизації не є обов`язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об`єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»та іншими законами.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2000р. у справі № 1-16\2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»(малу приватизацію), положення частини першої, третьої статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»(про малу приватизацію) щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об`єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.

Рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на території України та підлягають виконанню у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»; судове рішення не може носити декларативний характер, не забезпечуючи захист чи відновлення порушених або оспорюваних прав, охоронюваних законом інтересів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження належності майна відповідачу, оренди майна ОП ВТК «Кримсервіс»і про наявність підстав для здійснення приватизації цього майна у визначений відповідачем спосіб шляхом викупу, а тому судова колегія прийшла до висновку, що п.10 Постанови Верховної Ради АРК від 17.02.2010р. № 1583-5\10 у частині включення до переліку майна по вул.Ж.Дерюгіної,15 у м.Сімферополі прийнятий з перевищенням повноважень Верховної Ради АРК і не відповідає вимогам закону.

В силу ст.159 КАСУ судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Відповідно до ст.205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду 1-ої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "СКІФ-88" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.10 у справі № 2а-10013/10/10/0170 скасувати.

3. Прийняти нову постанову по справі, якою позовні вимоги задовольнити.

4. Визнати протиправним та скасувати п. 10 Постанови Верховної Ради АР Крим від 17.02.2010 року № 1583-5/10 в частині включення в перелік приватизації будівель та споруд колишнього ДППО "Битсервіс" по вул. Ж. Дерюгіної, 15 у м. Сімферополі ОП ВТК "Кримсервіс"

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко