Постанова № 25034885, 13.06.2012, Болградський районний суд Одеської області

13.06.1012

Справа № 2-а- 3427/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого -судді Кравцової А.В.,

при секретарях Ушаковій О.А., Вачевій Т.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1, його представника -ОСОБА_2.

представника відповідача Велікової О.П.,

свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про визнання нечинним рішення комісії УПФ №50 від 17.12.2010р. та зобов'язання відповідача вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області з позовними вимогами, які пізніше уточнив, в яких просить визнати нечинним рішення комісії УПФ №50 від 17.12.2010р. про стягнення з нього 1867,65 грн. переплати пенсії за період з 01.07 по 30.11.2010р., зобов'язати відповідача повернути утримані суми пенсії, та поновити нарахування та виплату йому пенсії, обчисленої відповідно до наданої виробничим кооперативом "Енергитчанул-2" довідки №3 від 23.06.2010р., поклавши сплату судового збору на відповідача.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він є пенсіонером і перебуває на обліку в УПФ в Болградському районі Одеської області, йому виплачується пенсія за віком, призначена на пільгових умовах по Списку №2. З 01.07.2010р. йому була встановлена пенсія в розмірі 1274,42грн. на місяць на підставі довідки №3 від 23.06.2010р. кооперативу «Енергитчанул». Відповідно до рішення №50 від 17.12.2010 р. комісії по спірним питанням УПФУ в Болградському районі, була встановлена сума переплати пенсії позивача в розмірі 1867,65 грн., яка утворилася за період з 01.07.2010 р. по 30.11.2010 р. та яка підлягає поверненню позивачем в розмірі 20% від пенсії щомісячно згідно цього рішення на підставі ч.1ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з наданням недостовірних даних про заробітну плату. Згідно зазначеного рішення та листа УПФУ в Болградському районі від 14.09.2011р. №4056/К-3 сума переплати пенсії встановлена на підставі акту перевірки від 02.09.2010р., проведеної Територіальною Касою соціального страхування сектору Буюкань муніципії Кишинеу Республіки Молдова. Метою зазначеної перевірки було встановлення достовірності довідки про заробітну плату 33 від 23.06.2010 р., наданої позивачу виробничим кооперативом "Енергетичанул-2", оскільки довідка про заробітну плату не відповідає записам у книзі обліку заробітної плати та особових рахунків.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у запереченнях на позов позовних вимог не визнав, а представник Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, стверджуючи, що для нарахування пенсії пенсіонерам береться найбільш вигідний для цього період, який визначає комп'ютер, після чого перевіряється нарахування пенсії вручну інспектором, а вразі виникнення питань -ще й начальником. Позивачу той період, який позивач просить взяти за основу для нарахування пенсії, є таким, коли громадяни колишнього СРСР отримували мільйони, і для визначення розміру заробітку, відповідно до існуючого коефіцієнту для перерахунку на теперішній розмір заробітної плати, той період позивачу невигідний, а законом заборонено брати за основу невигідний для пенсіонера період. Крім того, стверджував представник відповідача, пенсія позивачу була нарахована згідно наданих ним довідок, але після перевірки з'ясувалося, що довідки не відповідають дійсності і тому пенсія була перерахована відповідно з реальною інформацією про заробітну плату позивача ОСОБА_1, а надлишок виплачених сум з нього було стягнуто.

Позивач ОСОБА_1 стверджував, що він на свої очі бачив первинні документи про його заробітну плату, яка вигідно відрізняється від відомостей, які врахував пенсійний фонд для нарахування йому пенсії. Крім того, позивач та його представник пояснили, що ОСОБА_1 працював на високовольтних лініях тривалий час, і не його вина, що кооператив, в якому він працював - "Енергитчанул" - знаходився у МСРС - тепер Придністров'я. З приватних розмов зі своїми колишніми співробітниками, з якими він працював у тому ж кооперативі і виконував таку ж роботу, ОСОБА_1 дізнався, що вони одержують пенсію більшу, ніж він, і тому він вирішив також поїхати за довідками про заробітну плату. Про те, що відомості до Молдовських архівів не дійшли і десь зберігаються, він не знає. Він сам знайшов у Придністров'ї колишнього бухгалтера "Енергитчанула", оскільки первинні документи не зберігаються в архівах, а знаходяться на руках у колишніх працівників кооперативу - бухгалтера, керівника, інших працівників, які беруть їх один в одного для виписки довідок для оформлення пенсій, і він власноруч брав ці довідки у бухгалтера, яка видала йому їх на бланках, які в неї були, на підставі записів у книгах -первинни документах; він не помітив, що один бланк був російською мовою, а другий - молдавською і за підписами різних керівників, вважав, що йому надали правильні довідки, тобто такі, що відповідають необхідним вимогам і, оскільки він юридично необізнана людина, надав їх до пенсійного фонду для перерахунку пенсії. Тому відомості, які не підтвердила Молдовська соціальна каса, насправді відповідають дійсності і їх потрібно визнати дійсними, оскільки офіційні установи Р.Молдова не зможуть підтвердити ці відомості до того часу, коли первинні документи нарешті потраплять до архівів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони та свідків, встановивши факти та відповідні правовідносини, прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині безпідставно стягнутих з нього переплачених сум пенсій є обґрунтованими, тому позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка одержує пенсію. Комісією УПФ №50 від 17.12.2010р. було вирішено стягнути з нього 1867,65 грн. переплати пенсії, та зобов'язати повернути утримані суми пенсії на підставі того, що ОСОБА_1 надав для перерахування йому пенсії довідки, які містили неправдиву інформацію.

У судовому засіданні позивач стверджував, що довідки відображають реальну інформацію і є правдивими. Він так вважав при їх наданні і тепер так вважає.

Відповідач не надав суду доказів того, що ОСОБА_1 мав намір ввести в оману УПФ і надав недостовірні відомості про отримувану ним заробітну плату навмисно, тобто, відповідач не довів, що відомості, які він визнав неправдивими, були надані з вини саме позивача.

Відповідно до ч.1ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р., на який послалася комісія при УПФ при стягуванні переплаченої суми з ОСОБА_1, «суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку».

Крім того, ч.1ст.103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», також передбачено, що суми пенсій, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішення органу, що призначав пенсію.

Статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991р. регламентується, що «підприємства та організації також несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її». Тобто, існує відповідний обов'язок та відповідальність підприємств, установ чи організацій, де працювала особа, щодо надання територіальним органам Пенсійного фонду та безоплатно застрахованій особі відомостей про заробітну плату (дохід), сум сплачених страхових внесків та інших відомостей, що стосуються застрахованої особи.

У цьому контексті та з урахуванням посилання відповідача на обов'язок саме пенсіонера відшкодовувати переплачену згідно недостовірної довідки про заробітну плату пенсії, суд вважає, що у справі не отримано жодного доказу того, що суми пенсій були виплачені надміру внаслідок зловживань саме з боку пенсіонера. Отже, не можна поставити пенсіонеру за вину те, що йому було видано довідку, яка містить недостовірні відомості, тим більш, в даному випадку, не встановлено, що відомості недостовірні, - лише не підтверджені уповноваженими органами Республіки Молдова з-за того, що відомості про заробітну плату працівників кооперативу «Енергитчанул-2»не зберігаються в архівах, оскільки не були туди здані первинні документи відповідальними особами -керівником або бухгалтером підприємства.

Враховуючи зміст статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р., якою встановлено, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, зокрема обов'язку щодо надання відомостей про заробітну плату (дохід) застрахованої особи, страхувальник зобов'язаний надавати достовірні дані про заробітну плату застрахованої особи і повинен нести відповідальність за неналежне виконання цього обов'язку. Про факт порушення обов'язку надати достовірні дані про заробітну плату застрахованої особи відповідач дізнався не під час призначення на підставі недостовірної довідки пенсії за віком, а вже під час проведення відповідної перевірки правомірності нарахування пенсії і зробив хибний висновок, що неправдиві (суд вважає непідтверджені) відомості надані з вини ОСОБА_1

Як зазначено вище, згідно статі 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р., суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Але Закон, зазначаючи, що пенсіонер може добровільно повернути виплачені надміру кошти, не регламентує, з кого саме ці самі надмірно виплачені суми стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Тому, виходячи з того, що вина ОСОБА_1 у наданні недостовірних відомостей не встановлена у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що суми, надмірно виплачені відповідачем позивачу мали стягуватися з винного -того хто такі відомості надав позивачу -з страхувальника, тобто, колишнього роботодавця позивача, який зобов'язаний надавати достовірні дані про заробітну плату застрахованої особи і повинен нести відповідальність за неналежне виконання цього обов'язку, проте відповідач пішов по шляху найменшого опору і стягнув суми з пенсіонера.

Відповідно до п.1ч.1ст.1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї -пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смер тю, аліменти, та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Коментована стаття встановлює перелік майна, яке, незважаючи на виявлення відсутності під став для його набуття, не підлягає поверненню особі, що його втратила. Пункт 1 цієї статті містить досить об'ємний перелік конкретних видів такого «безпо воротно втраченого»майна. Це -заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкоджен ням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування.

Умовами, за яких перелічене вище майно не підлягає поверненню, є: 1) виплата вказаних сум заробітної плати, пенсії, допомоги тощо була проведена фізич ною або юридичною особою добровільно; 2) така виплата не є наслідком рахункової помилки з боку фізичної або юридичної осо би, яка виплатила ці суми набувачу; 3) виплата таких сум була проведена за відсутності недобросовісності з боку набувача; 4) грошові суми надані фізичній особі як засіб до існування.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що відповідач не довів своє право на стягнення саме з позивача 1867,65 грн. надміру виплаченої пенсії, оскільки не доведено, що довідки, які відповідачем були визнані недостовірними, були написані, виправлені, тощо, саме позивачем, тобто, що він, позивач, зловживав своїм правом і обов`язком надати правдиві відомості УПФ.

Також у судовому засіданні не встановлено, оскільки суду не надано доказів тому, що суми пенсій, які, на думку комісії УПФУ №50 від 7.12.2010р. були надмірно виплачені ОСОБА_1 внаслідок рахункової помилки чи недобросовісності набувача, або грошові суми надані не як засіб до існування, оскільки насправді -пенсія є засобом для існування для пенсіонера.

Що стосується строку звернення до суду за захистом прав, то суд не вважає, що позивач його пропустив, оскільки ОСОБА_1 стверджував, що тільки-но дізнався про порушення своїх прав, відразу звернувся за їх захистом до суду, крім того, суд вважає необхідним в даному випадку застосувати положення ст.46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких на дані спірні правовідносини не може поширюватися строк позовної давності, оскільки, як вбачається з тексту вказаної статті, "суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком", а вданому випадку надміру нараховані суми пенсії, що були позивачем отримані, а потім стягнуті з нього, є фактично неотриманими.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги не в повному обсязі, суд вважає необхідним розподілити судовий збір порівну між позивачем та відповідачем, оскільки, відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, лише у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 17-18, 41, 71, 86, 94, 99, 100, 102, 158, 159-163 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про визнання нечинним рішення комісії УПФ №50 від 17.12.2010р. та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -задовольнити частково. Визнати неправомірними дії відповідача -Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області в частині постановлення рішення №50 від 17.12.2010р. про стягнення з позивача ОСОБА_1 1867,65грн., виплачених йому в якості частини пенсії у період з 01.07 по 30.11.2010р.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області повернути ОСОБА_1 безпідставно утримані з нього 1867(одну тисячу вісімсот шістдесят сім)грн.65коп., виплачених йому в якості частини пенсії за період з 01.07 по 30.11.2010р.

Судові витрати розподілити порівну між сторонами і стягнути з кожної сторони по 53(п'ятдесят три)грн.65коп. судового збору на р/р отримувача (№31210206700155, МФО 828011, банк отримувача ГУ ДКУ в Одеській області, код ЄРПОУ 23215022, отримувач коштів УДК у Болградському районі, код класифікації доходів бюджету22030001, призначення платежу -судовий збір, Болградський районний суд Одеської області).

В решті позовних вимог -відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення.

Суддя: