02.07.2012
Справа № 1403/495/12
1/1403/63/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2012 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Гапоненко Н.О.,
при секретарі - Потриваєвій М.А.,
з участю прокурорів - Левицького Д.І., Лук'янової Г.О.,
потерпілого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта неповна середня, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працює, працездатного, утриманців не має, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
в с т а н о в и в :
24 січня 2012 року в період часу з 17:00 год. до 18:00 год., точний час органами досудового слідства не встановлено, під час бійки з ОСОБА_1, яка відбувалась на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків на під»їздній асфальтованій дорозі до будинку АДРЕСА_1, у ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний умисел на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1
На виконання вказаного злочинного умислу ОСОБА_3 пішов до своєї квартири, де з серванту для посуду взяв кухонного ножа та через 1,5 хв. вийшов на вулицю, де правою рукою умисно наніс удар ножем потерпілому ОСОБА_1 в область грудної клітини зліва в область серця. Від нанесеного ОСОБА_3 удару ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітини зліва з пошкодженням перикарда і лівостороннього гемоторакса, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні зазначеного злочину визнав повністю. Пояснив суду, що 24.01.2012 року він разом з вітчимом ОСОБА_4, потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вживав алкогольні напої, у процесі чого почалась сварка, в ході якої вони вийшли на вулицю, ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_5, той впав, потім ОСОБА_1 вдарив кулаком підсудного у груди, і він почав захищатись. Потерпілий був дуже агресивний, кричав, висловлювався нецензурно, фізично значно сильніший за підсудного та ОСОБА_5, і ОСОБА_3, розлютившись на дії ОСОБА_1, пішов у свою квартиру та взяв перше, що потрапило до рук - ніж, - щоб розборонити ОСОБА_5 і ОСОБА_1 Убивати ОСОБА_1 у підсудного не було наміру, він, не цілячись, наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар в лівий бік, від чого потерпілий впав, ніж одразу ж забрала мати підсудного ОСОБА_6
Підтвердив свої показання, надані на досудовому слідстві при допиті як обвинуваченого (а.с.254), з яких вбачається, що між ним та потерпілим на під»їздній асфальтованій дорозі до будинку продовжувалась сварка, в ході якої вони штовхали один одного у груди, до них підійшов ОСОБА_5, щоб їх заспокоїти, і потерпілий вдарив ОСОБА_5 головою у обличчя, від чого ОСОБА_5 впав, а підсудний, розлютившись, побіг додому, де з серванту на кухні взяв кухонного ножа, яким і вдарив на вулиці ОСОБА_1, наміру вбивати його не мав.
Крім визнання вини підсудним, його вина підтверджується показаннями потерпілого, свідків, письмовими доказами по справі.
Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_5 та підсудним вживали спиртні напої, в ході чого потерпілий посварив з ОСОБА_3, між ними почалась штовханина, їх обох вигнали надвір, де вони почали битися, нанісши один одному по декілька ударів, потім ОСОБА_3 побіг мовчки до квартири, прибіг звідти і вдарив потерпілого ножем під ребро. В ході бійки були присутні ОСОБА_5 та ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що підсудний з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 випивали, потім у коридорі будинку між підсудним та потерпілим почалась штовханина, потім вони вибігли надвір. Підтримала свої показання, надані на досудовому слідстві (а.с.228-229), у яких зазначено, що свідок, вийшовши на вулицю, побачила, що ОСОБА_5 лежить на асфальті, а ОСОБА_1 перебуває навпроти ОСОБА_3, після чого почула крик ОСОБА_7 про те, що її син підрізав ОСОБА_1, та побачила у правій руці сина домашній кухонний ніж, який свідок забрала у ОСОБА_3 та вкинула в приміщенні кухні. ОСОБА_3 у цей час стояв зляканий, дочекався приїзду швидкої та міліції.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що приблизно 23-24 січня 2012 року він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 випили багато горілки, у процесі вживання спиртних напоїв між підсудним та потерпілим виникла сварка, в ході якої вони почали штовхатися в квартирі, свідок попросив, щоб вони припинили, після чого ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вийшли в коридор, потім вибігли на вулицю. Свідок вийшов на вулицю, де побачив ОСОБА_5, який сидів на причіпках, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Після цього, в ході розмови з ОСОБА_6, яка прийшла його забрати, він почув від ОСОБА_7, що підсудний вдарив ОСОБА_9 ножем. ОСОБА_6 побігла туди, свідок побачив, що ОСОБА_9 лежав на землі, після чого повернувся до кімнати. Потім приїхала швидка та міліція.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що його малолітній син повідомив йому, що ОСОБА_1 свариться. Свідок вийшов на вулицю і побачив, що ОСОБА_1 вдарив головою ОСОБА_5, після чого той сів, потім потерпілий вдарив кулаком в область грудної клітини ОСОБА_3, який їх розбороняв, після чого підсудний побіг у квартиру. Всі були п'яні, крім самого ОСОБА_7, потерпілий обізвав підсудного та ОСОБА_5 Жінка ОСОБА_5 прийшла і забрала його. Потім ОСОБА_3 повернувся і, підбігши до ОСОБА_1, махнув рукою, ОСОБА_1 упав, сказав, що його ОСОБА_3 підрізав, і свідок викликав міліцію.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вживав спиртні напої, коли підсудний з потерпілим посварилися. ОСОБА_1 обізвав всю сім'ю, на що ОСОБА_5 зробив останньому зауваження. ОСОБА_1 вдарив його головою в голову, від чого ОСОБА_5 втратив свідомість і прийшов до тями вже в квартирі.
Свідок ОСОБА_10 підтвердив, що він бачив біля будинку плями, схожі на кров; на кухні ОСОБА_3 у присутності свідка, як понятого, було вилучено ножа з плямами крові.
З показань свідка ОСОБА_11 (а.с.65-66), досліджених у судовому засіданні, вбачається, що свідок був понятим при вилученні з кухні ОСОБА_3 ножа з плямами бурого кольору, та при огляді плям бурого кольору біля входу до будинку.
Протоколами огляду місця події від 24 січня 2012 року, план-схемами до них та фототаблицею підтверджено місце вчинення злочину (а.с. 7-14).
З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.81-89), проведеного за участі ОСОБА_3, вбачаються обставини нанесення ОСОБА_3 удару ножем у лівий бік грудної клітини потерпілого.
З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.255-268), проведеного за участі потерпілого, вбачаються обставини нанесення підсудним удару в область грудної клітини потерпілого.
Згідно з висновком експерта № 125 від 14.02.2012 року, ніж, вилучений в ході проведення огляду в домоволодінні ОСОБА_3 АДРЕСА_1 до холодної зброї не відноситься, є ножем господарсько-побутового призначення, виготовленим промисловим способом (а.с.111-113).
Згідно з висновком експерта № 208 від 06.02.2012 року, у ОСОБА_1 наявне тілесне ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітини зліва з пошкодженням перикарда і лівостороннім гемотораксом, яке могло виникнути незадовго до моменту звернення за медичною допомогою у результаті однократного впливу колюче-ріжучого предмета, не виключено клинка ножа при проникненні у тіло людини, зазначене тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя (а.с.119-120).
Згідно з висновком експерта № 37\ц (а.с.161-162), походження слідів крові на марлевому тампоні-змиві з місця події не виключається від потерпілого та від обвинуваченого.
Згідно з висновком експерта № 123 (а.с.179-181), походження слідів крові на джинсових брюках ОСОБА_3 не виключається від ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 16.03.2012 року, підсудний на час вчинення злочину перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, що не позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.200-202).
З врахуванням доказів по справі суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Злочин вчинений з прямим умислом і є закінченим.
Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_12 (а.с.76-78), надані на досудовому слідстві, оскільки у судовому засіданні свідок відмовилась від них, пояснивши, що не бачила, як було вчинено злочин, а показання підписала, не читаючи. Крім того, з показань підсудного, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, наданих у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_12 прийшла на місце події після вчинення злочину; не заявляли зазначені особи про її наявність на місці події і при допитах на досудовому слідстві; її відсутність на місці події підтвердив і потерпілий при допиті у судовому засіданні; крім того, з показань свідка ОСОБА_7, наданих у судовому засіданні, вбачається, що подія злочину обговорювалась ним зі свідком ОСОБА_12 безпосередньо під час допиту у приміщенні слідчого відділу.
Показання потерпілого ОСОБА_1 у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с.220) щодо нанесення йому підсудним також попереднього удару ножем по лобі, та такі ж показання ОСОБА_3, надані на досудовому слідстві при допиті як обвинуваченого (а.с.254 на звороті), і свідка ОСОБА_7 (а.с.58, 234) та протокол відтворення обстановки та обставин події (а.с.255-268), проведеного за участі потерпілого, з якого вбачається, що підсудний наніс потерпілому, крім удару в область грудної клітини, ще й удар в області лоба, судом до уваги не беруться, оскільки не підтверджені належними доказами та не узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 208 (а.с.119-120) щодо наявності у потерпілого лише однієї рани, заявою потерпілого про вчинення злочину (а.с.5), у якій потерпілий зазначав, що ОСОБА_3 спричинив йому тяжке тілесне ушкодження у виді ножового поранення в грудну клітину з лівої сторони в області серця, довідками лікувального закладу (а.с.30-31), з яких вбачається, що потерпілий знаходився на лікуванні з приводу проникаючого ножового поранення грудної клітини зліва, показаннями підсудного, наданими у судовому засіданні, щодо нанесення ним потерпілому лише одного удару, після якого той впав, та показаннями свідка ОСОБА_7, наданими у судовому засіданні, про те, що він не бачив ножа у руці підсудного та моменту поранення потерпілого, а також протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.81-89), проведеного за участі ОСОБА_3, при якому підсудний зазначав про нанесення ним лише удару ножем у лівий бік грудної клітини потерпілого.
Виходячи з викладеного, підлягає виключенню з обвинувачення посилання органу досудового слідства на нанесення підсудним одного удару кухонним ножем ОСОБА_1 в область лоба, чим спричинено поріз шкіри над лівою бровою.
Посилання органу досудового слідства на те, що бійка між підсудним та потерпілим на вулиці біля будинку № 30 по вул.Енгельса в с.Красне виникла з вини підсудного, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшло, тому підлягає виключенню з обвинувачення.
Суд не бере до уваги показання потерпілого ОСОБА_1, надані у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с.220), щодо того, що він не пам»ятає нанесення удару головою ОСОБА_5, вважаючи їх наміром уникнути відповідальності за власні дії. Окрім того, зазначені показання спростовані показаннями підсудного, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 щодо нанесення потерпілим удару головою у голову ОСОБА_5
Показання потерпілого ОСОБА_1 у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с.220-221) та показання свідка ОСОБА_7, надані на досудовому слідстві (а.с.58, 234) про те, що ОСОБА_7 намагався забрати у підсудного ножа, спростовані показаннями свідка ОСОБА_7, наданими у судовому засіданні, про те, що під час того, як ОСОБА_3 вибігав з будинку, свідок намагався його зупинити за руку, ножа при цьому не бачив, лише щось блиснуло. Крім того, суд зважає на те, що у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 відмовився від зазначених показань, наданих на досудовому слідстві, мотивуючи тим, що ножа у руках ОСОБА_3 він не бачив, зазначені показання були записані слідчим, коли свідок обговорював подію із своєю дружиною ОСОБА_12 та сказав, що бачив ножа, зробивши цей висновок на підставі подальших подій, оскільки чув крик потерпілого, що його підрізали, та бачив на його тулубі різану рану.
З цих же підстав суд не бере до уваги протокол відтворення обстановки та обставин події від 25 січня 2012 року зі свідком ОСОБА_7 (а.с. 90-95).
Суд не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_3, надані на досудовому слідстві та досліджені у судовому засіданні (а.с.254 на звороті), про те, що підсудний відштовхнув ОСОБА_7, який намагався забрати у нього ножа, після чого побачив, що ОСОБА_1 стояв разом з ОСОБА_5, як такі, що протирічать дослідженим у судовому засіданні доказам, зокрема, показанням свідка ОСОБА_7 про те, що він лише намагався зупинити підсудного, схопивши його за руку, а ножа не бачив, і ОСОБА_5 на той час вже забрали з місця злочину, свідка ОСОБА_5 про те, що після удару ОСОБА_1, який був нанесений до того, як підсудний побіг за ножем, свідок втратив свідомість, після чого прийшов до тями вже вдома, та показанням підсудного, наданим у судовому засіданні.
На підставі ст.62 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп\2011 суд не бере до уваги докази, одержані незаконним шляхом, а саме : протокол огляду речей потерпілого, складений 24.01.2012 року з 21.00 год. по 21.20 год. (а.с.15-18), оскільки зазначена слідча дія проведена слідчим ОСОБА_13., яка не входила до складу слідчо-оперативної групи, створеної наказом начальника Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області № 46 від 24.01.2012 року, без відповідного доручення, та, відповідно, висновок експерта № 112 (а.с.169-172) з приводу наявності на вказаних речах слідів крові і висновок експерта № 51 (а.с.193-195) з приводу пошкоджень вказаних речей.
Призначаючи підсудному покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує, що підсудним вчинено тяжкий злочин, особу підсудного, його негативну характеристику у зв'язку із зловживанням спиртними напоями, стан його здоров»я, оскільки підсудний страждає на легку розумову відсталість, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався; обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої потерпілому шкоди, що підтверджене розпискою потерпілого, неправомірна поведінка потерпілого; обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості злочину, його наслідки, особу підсудного, обставини справи, думку прокурора про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, прохання потерпілого не позбавляти засудженого волі, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ст.92 КПК України підлягають стягненню з засудженого судові витрати на проведення експертизи холодної зброї в сумі 337,68 грн. та проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 450,24 грн.
На підставі ст.93-1 КПК України підлягають стягненню з засудженого витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Прокурором Березанського району Миколаївської області заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 вказаних витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 на користь державного лікувального закладу -Березанської центральної районної лікарні - в сумі 2179,48 грн., з розрахунку вартості 1 ліжко\дня в січні 2012 року 219,56 грн., всього за вісім днів 1756,48 грн., у лютому -211,50 грн., всього за два дні 423 грн.
Підсудний та його захисник цивільний позов прокурора визнали у повному обсязі.
Виходячи з викладеного вище, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, слід відмовити у зв»язку з фактичним відшкодуванням, про що свідчить розписка потерпілого.
На підставі ст.ст.330, п.п.2,3 ч.1 ст.81 КПК України речові докази по справі підлягають знищенню.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
з а с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Строк відбування покарання засудженому обчислювати з моменту затримання, зарахувати у строк відбування покарання строк затримання та перебування під вартою з 24 січня 2012 року по 02 липня 2012 року.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід -утримання під вартою - до набрання вироком законної сили змінити на підписку про невиїзд, звільнити засудженого з-під варти в залі суду.
Речові докази по справі: футболку-теніску сірого кольору, джинси синього кольору, куртку чорно-синього кольору, куртку синтепонову з капюшоном, кросівки чорно-білого кольору, футболку світло-сірого кольору, сорочку чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, нижню білизну, чоловічі шкарпетки, залишки змиву з рук ОСОБА_3, залишки нігтьових зрізів ОСОБА_3, змиви бурої речовини з асфальту, кухонний ніж з рукояткою, обмотаною прозорим скетчем, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області, після вироку в законну силу знищити.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, відмовити.
Цивільний позов прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь Березанської районної центральної лікарні (розрахунковий рахунок 35421008001560 в ГУДКУ Миколаївської області, МФО 826013, код 01998360) вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 2179 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять) гривень 48 копійок.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області 787 (сімсот вісімдесят сім) гривень 92 копійки за проведення судових експертиз № 125 від 14.02.2012 та № 123 від 03.02.2012 року на р/р 31251272210005 ГУДК в Миколаївській області, код ОКПО 25574110, МФО 826013.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_3 постановою слідчого від 20 березня2012 року, зняти.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через місцевий суд.
Суддя:
Судове рішення № 25028186, Березанський районний суд Миколаївської області було прийнято 02.07.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1403/495/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: