Рішення № 25018469, 03.07.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-5551/11

Справа №2/422/2400/2012р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Моторного (транспортного)страхового бюро України до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою стразового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Позивач) звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою стразового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 18.06.2008року у м. Дніпропетровську з вини ОСОБА_1 (далі -Відповідач), який керував автомобілем «ГАЗ», була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті вище зазначеної дорожньо -транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Опель», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2. Вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.08.2008року (справа № 3-10294/2008р.). Розмір завданих збитків ОСОБА_2 за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до висновку спеціаліста експертного авто товарознавчого дослідження від 13.10.2008року складає 10 947( дев'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 59коп. Відповідач на дату скоєння дорожньо -транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників транспортних засобів. 05.11.2008року ОСОБА_2 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подав відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1. Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив. У зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач здійснив виплату відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 9 122( дев'ять тисяч сто двадцять дві) грн. 99коп. без врахування податку на додану вартість (10 947, 59грн. -1824грн.(20%ПДВ)). Моторне (транспортне) страхове бюро України також понесло витрати на аварійного комісара в розмірі 590(п'ятсот дев'яносто)грн., а всього 9 712( дев'ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 99коп. (9 122 грн.99коп. + 590грн.). 11.11.2008року листом за вих. №14443/3-2-05 та 02.02.2009року листом за вих. №1487/3-2-05 позивач звертався до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки. Зазначені листи ОСОБА_1 були залишені без відповіді. Таким чином, моторне (транспортне) страхове бюро України відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо -транспорту пригоду і не мав договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з чим, Позивач просить суд стягнути на їх користь грошові кошти у розмірі понесених витрат у сумі 9 712( дев'ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 99коп., та витрати по сплаті судових витрат, а саме: судового збору у розмірі 97(дев'яносто сім) грн. 13коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120(сто двадцять) грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 1 500(одна тисяча п'ятсот)грн.

14 червня 2012 року до суду надійшла письмова заява від представника Позивача, в якій він просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення у друкованому засобі масової інформації газету «Вісті Придніпров'я»№ 37 (1326) від 15 травня 2012року (арк.8), причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочну форму розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

Так, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18 червня 2008 року мала місце дорожньо-транспортна пригода на вул. Передовій у м. Дніпропетровську, з участю автомобіля «ГАЗ 3302», д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля «Опель», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2. Вказана дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини ОСОБА_1, що підтверджується постановою Ленніського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2008 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців (а.с. 6).

Таким чином, відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України, вина ОСОБА_1 встановлена та не підлягає доказуванню.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Опель», д/н НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність, якої була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/1028038, укладеного із страховою компанією ЗАТ «УСК «Княжа»(а.с.31).

05 листопада 2008 року ОСОБА_2 скориставшись своїм правом передбаченим законом України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подав відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1 (а.с. 7). ОСОБА_1 на дату вчинення Ддорожньо -транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до звіту №234 від 13.10.2008 року складеного експертом ЗАТ «Експрес-Сервіс»вартість матеріального збитку завданого автомобілю ОСОБА_2, становить 10 947( десять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн.59коп.

Відповідно ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

У зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України згідно наказу №2754 від 09 грудня 2008 року здійснило виплату ОСОБА_2 у розмірі 9 122 грн. 99коп. без врахування податку на додану вартість (а.с.9).

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон), Моторне (транспортне) страхове бюро України , за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Як визначено п. 38.2 ст. 38 Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, зважаючи на всі обставини, що встановлені судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу є такими, що підлягають до задоволення.

Також судом встановлено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України також понесло витрати на аварійного комісара у розмірі 590грн. що підтверджується рахунком №17/10 від 27.10.2008року (а.с.38), а всього 9 712грн. 99коп. (9 122 грн.99коп. + 590грн.).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Оскільки, позивачем надано достатні докази на підтвердження оплати фахівця в галузі права, а саме: контракт про надання правової допомоги від 25 лютого 2009року № 29 (а.с.55-56) та додаткової угоди № 24 до контракту про надання правової допомоги № 29 від 25.02.2009 року (а.с.57), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 687 (а.с.59), платіжне доручення № 4302 від 07 жовтня 2011 року (а.с.58), то з відповідача на користь позивач слід стягнути витрати на правову допомогу, у розмірі 1 500грн., розмір яких не суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.2006року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування за Договором, в межах сплаченої суми в розмірі 9 71 2грн. 99 коп. перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 1187, 1188, ЦК України, мав до відповідача.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України слід стягнути суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 712 ( дев'ять тисяч сто дванадцять)грн. 99коп.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, оскільки позивачем при пред'явленні позову були понесені та документально підтверджені витрати, по сплаті судового збору у розмірі 97 (дев'яносто сім) грн. 13 коп., та його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача зазначені витрати.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, то суд жоходить висновку, про необхідність часткового стягнення таких витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.84 ЦПК України передбачається граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок) компенсації за рахунок держави», в редакції, яка діяла на час надання такої правової допомоги) передбачалось: якщо компенсація сплачується іншою стороною граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Враховуючи вказані вимоги нормативних актів, наданий позивачем договір про надання правової допомоги та додаткову угоду до нього, розрахунок до нього, платіжний документ, що підтверджує оплату таких витрат (а.с. 55-59), обсяг наданої допомоги, тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе частково стягнути понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 500 гривень.

Суд також позбавлений можливості стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку із тим, що статті 81,83 ЦПК України виключені на підставі Закону України «Про судовий збір»№ 3674-VI (3674-17) від 08.07.2011року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 7 Закону України «Про страхування», ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993,1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.10, 11,15, 57060, 66, 80, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Моторного (транспортного)страхового бюро України до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою стразового відшкодування -задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 712 ( дев'ять тисяч сто дванадцять) грн. 99коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) документально підтверджені та понесені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 97 (дев'яносто сім) грн. 13 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Д. В. Мовчан