Рішення № 25017164, 20.06.2012, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-3492/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Бойко А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про виплату премії, доплати за суміщення професій, виплату надбавки за високу професійну майстерність, доплати за керівництво бригадою, зобов'язання відновити незаконно припинені нарахування, визнання факту виконання обов'язків бригадира, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконним та скасування протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 року, визнання незаконним та скасування положень пунктів 6,7 наказу №99-к від 05.10.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, уточнивши позовні вимоги (Том 1 арк.с.116-118), просив:

-зобов'язати відповідача виплатити йому премію за період з грудня 2007 року по грудень 2010 року у розмірі 38620 грн. 42 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум;

-зобов'язати відповідача виплатити йому доплату за суміщення професій за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 14744 грн. 67 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум;

-зобов'язати відповідача виплатити надбавку за високу професійну майстерність за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 1984 грн. 51 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум;

-зобов'язати відповідача виплатити доплату за керівництво бригадою за грудень 2010 року у розмірі 308 грн. 38 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум;

-зобов'язати відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату премії у розмірі 92% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду;

-зобов'язати відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату доплати за суміщення професій у розмірі 50% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду;

-зобов'язати відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату надбавки за високу професійну майстерність у розмірі 24% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду;

-зобов'язати відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату доплати за керівництво бригадою у розмірі 10% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду;

-визнати факт виконання ним трудових обов'язків бригадира комплексної ремонтної бригади Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства з 01 липня 1979 року;

-відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000 грн.;

-визнати причини пропуску строку на звернення до суду в частині оскарження Протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 р. про встановлення (відхилення пропозиції) надбавки за професійну майстерність за підсумками роботи з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. та пунктів 6,7 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року -поважними та поновити процесуальний строк звернення до суду в частині цих вимог (Том 1 арк.с.122-123);

-визнати незаконним та скасувати Протокол засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 р. про встановлення (відхилення пропозиції) надбавки за професійну майстерність за підсумками роботи з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р.;

-визнати незаконним та скасувати положення пунктів 6 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року;

-визнати незаконним та скасувати положення пункту 7 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року у частині, що скасовує доплату за керівництво бригадою ОСОБА_1;

-вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

В обґрунтування позовної заяви, позивач вказав на те, що згідно наказу №216 від 09.11.1977 року він був прийнятий на Дніпропетровське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство токарем 6 розряду в ремонтну службу, 01.07.2010 року -переведений слюсарем-ремонтником 6 розряду у ЕМО на підставі наказу №59-к від 01.07.2010 року. Протягом жовтня-листопада 2007 року йому виплачувалась премія в розмірі 92% тарифної ставки. В грудні цього ж року розмір премії був зменшений до 73,6 % тарифної ставки, а в січні 2009 року виплату премії було припинено, що підтверджується розрахунковими листками. На підставі наказу від 08.01.2008 року №02-к йому було призначено доплату за суміщення професій у розмірі 50% тарифної ставки 6-го розряду. Згідно з наказом від 20.01.2009 року №05-к розмір зазначеної доплати було зменшено до 25% тарифної ставки, що є зміною істотних умов праці. Наказом від 11.01.2010 року №2-к було змінено умови суміщення, а саме - встановлено оплату за фактично виконане завдання, що є порушенням положень колективного договору і пп.3 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»від 30 серпня 2002 року №1298, яка встановлює, що розмір доплати за суміщення професій становить до 50% тарифної ставки. Наказом №99-к від 05 жовтня 2010 року було скасовано надбавку за високу професійну майстерність, що була передбачена штатним розписом на 2010 рік у розмірі 24% тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду. Підставою для скасування надбавки за високу професійну майстерність у наказі №99-к від 05 жовтня 2010 року вказано протокол засідання кваліфікаційної комісії. Наказом №99-к від 05 жовтня 2010 року було скасовано доплату за керівництво бригадою, що виплачувалася йому на основі Положень про виробничу бригаду та бригадира Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, затверджених Наказом директора підприємства від 02.08.2010 року. Положення наказу № 99-к від 05 жовтня 2010 року не містять чіткого формулювання підстав скасування встановленої позивачу за керівництво бригадою доплати. Відповідно до зазначених Положень від 02 серпня 2010 року доплата за керівництво бригадою призначається за умови наявності у бригаді не менше п'яти робітників. Комплексна ремонтна бригада під його керівництвом налічує п'ять робітників різних професій Бригадиром ремонтної бригади ДКЕПОП він був призначений в 1979 році усним розпорядженням директора підприємства. Вищевказані порушення законодавства про працю призвели до безпідставного суттєвого зменшення заробітної плати, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації його життя, а також до немайнових втрат, пов'язаних з неповагою керівництва підприємства до нього, як працівника з багаторічним стажем роботи на цьому підприємстві, який протягом тридцяти чотирьох років вкладав у нього свою працю, чим заслужив визнання серед колег та заохочення за успіхи в роботі. Виходячи з цього, вважає за необхідне умовно визначити компенсацію моральної шкоди, завданої йому протиправними діями відповідача у сумі 10000 грн., у зв'язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач, його представник, кожний окремо, підтримали уточнені позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на те, що дійсно, позивач перебуває з відповідачем у трудових правовідносинах. Вимоги позивача щодо зменшення розміру премії, неузгодження з виборним органом первинної профспілкової організації на підприємстві розміру премії та припинення виплати премії є безпідставними і необґрунтованими, оскільки, відповідно до Положення про преміювання робітників за виконання виробничих планів та завдань Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства преміювання працівників за результатами їх праці є правом, а не обов'язком адміністрації й залежить від фінансового стану підприємства та інших факторів, що можуть впливати на сам факт і розмір преміювання. Преміювання робітників підприємства здійснюється на підставі наказу директора, яким установлюється розмір премії. Згідно Положення про преміювання робітників за виконання виробничих планів та завдань підприємства преміювання спрямоване на посилення матеріальної зацікавленості й підвищення відповідальності працівників у поліпшенні результатів роботи підприємства. Преміювання працівників підприємства здійснюється при наявності вільних коштів, які можуть бути витрачені на матеріальне стимулювання без шкоди для основної діяльності підприємства та в межах затвердженого фонду оплати праці. Крім того, відповідно до п.4.17 Колективного договору адміністрація підприємства має право призупиняти дію Положення про преміювання робітників за виконання виробничих планів та завдань підприємства. Отже, вимоги позивача щодо виплати премії з 2007 року по 2010 рік та відновлення виплати премії не є обґрунтованими. Також, позивач стверджує, що він постійно суміщає професію токаря 6 розряду, але відповідно до наказів №02-к від 08.01.2008 р., №05-к від 20.01.2009 р., №2-к від 11.01.2010 р. суміщення можливе лише за наявності вакансії, яка суміщається і оплачується у розмірах, передбачених у колективному договорі. Крім того, влітку 2010 року вакансію токаря 6 розряду було скорочено у зв'язку з відсутністю токарних робіт на підприємстві. Відповідно до ч.2 ст.105 КЗпП України доплата за суміщення професій нараховується згідно наказу директора підприємства на підставі заяв робітників на суміщення професій у розмірах, передбачених у колективному договорі. Додаткові роботи по суміщенню виконуються робітниками разом зі своєю основною роботою. Рішення на дозвіл суміщення професій приймається директором підприємства. При винесенні даного рішення директор підприємства керується зайнятістю працівника на основній роботі, та можливістю виконання роботи за суміщенням, щоб робота за суміщення професій не погіршувала показників на основній роботі. Згідно Акту перевірки №04-01-114/62 від 21.03.2011 р. Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області, зазначено що доплата за суміщення професій (посад) виплачується при наявності економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умовами дотримання нормативної чисельності працівників. Також, позивач посилається на те, що він до січня 2011 року суміщав професію зв'язківця, хоча жодної заяви на ім'я директора підприємства щодо суміщення професії зв'язківця позивачем не надано. Тому, вважає, що вимоги позивача щодо виплати за суміщення є необґрунтованими. Що стосується припинення виплати надбавки за високу професійну майстерність та визнання незаконним та скасування протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 01 жовтня 2010 року, визнання незаконним та скасування п.6 наказу №99-к від 05 жовтня 2010 року „Про затвердження змін до штатного розкладу підприємства з 01 січня 2010 року" зазначила, що відповідно до Положення про встановлення надбавки за високу професійну майстерність працівникам підприємства, надбавка за високу професійну майстерність встановлюється для стимулювання підвищення професійної майстерності та для підсилення їх матеріальної зацікавленості та відповідальності за виконання виробничих завдань. Системою оплати праці не передбачено встановлення даної надбавки всім працівникам. Дана надбавка встановлюється на підставі наказу директора підприємства за пред'явленням службової записки керівника структурного підрозділу та виплачується диференційовано в залежності від розряду працівника. Під час встановлення даної надбавки повинні враховуватися: стабільно якісне виконання робіт на протязі тривалого періоду часу, систематичне досягнення більш високих показників в праці в порівнянні з середніми показниками працівників тієї ж самої професії та інші показники. Скасування надбавки за високу професійну майстерність можливе при: порушенні трудової та виробничої дисципліни, у зв'язку з погіршенням показників в роботі, при переході на іншу роботу. Зміна розмірів надбавок чи їх скасування затверджуються наказом директора підприємства з узгодженням із профспілковим комітетом. Витрати на виплату надбавки за високу професійну майстерність відносяться на собівартість продукції, робіт та здійснюються в межах ліміту фонду заробітної плати. Протоколом засідання кваліфікаційної комісії від 01 жовтня 2010 року про встановлення (скасування) надбавки за високу професійну майстерність працівникам підприємства було розглянуто роботу працівників підприємства з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року та прийнято рішення про скасування даної надбавки не лише ОСОБА_1 та і іншим, у зв'язку з відсутністю стабільно якісного виконання робіт на протязі тривалого періоду часу, систематичне досягнення більш високих показників в праці в порівнянні з середніми показниками працівників тієї ж самої професії та переходом на іншу роботу. Скасування надбавки за високу професійну майстерність було відображено в наказі №99-к від 05 жовтня 2010 року „ Про затвердження змін до штатного розкладу підприємства з 01 січня 2010 року". Твердження позивача про те, що керівництво підприємства безпідставно припинило виплату доплати за керівництво бригадою та у зв'язку з чим, просив визнати незаконним та скасувати п.6 наказу №99-к від 05 жовтня 2010 року „ Про затвердження змін до штатного розкладу підприємства з 01 січня 2010 року", проте, відповідно до п.1.2 Положення про виробничу бригаду та бригадира Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства бригада є діючою за наявністю 5-ти і більше членів бригади та наказу по підприємству про створення бригади та призначення бригадира на підставі рішення протоколу засідання відповідного підрозділу. Позивач, в позовній заяві посилається на те, що у 1979 році він був призначений бригадиром ремонтної бригади і брав участь у нарадах керівництва підприємства як бригадир, проте відповідно до Акту перевірки №04-01-114/62 від 21.03.2011 р. Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області зазначено, що серед кадрової документації не має підтверджуючих документів щодо бригадирства ОСОБА_1 (протоколів зборів, наказів), тому не має можливості встановити факт роботи ОСОБА_1 бригадиром ремонтної бригади. Крім того, директору підприємства не були надані заяви про створення ремонтної бригади та протоколи зборів ремонтної бригади, тобто на підприємстві бригади не існує. Отже, зазначена вимога також є необґрунтованою. Стосовно вимоги позивача відшкодувати моральну шкоду, то заявленого позивачем „безпідставного суттєвого зменшення" заробітної плати не відбулося, не зазначено до яких саме немайнових витрат призвело „безпідставе суттєве зменшення" заробітної плати. Позивачем не зазначено, в чому проявлялась неповага керівництва підприємства до позивача, у зв'язку з чим, позивач вимагає відшкодування моральної шкоди. Також, просила застосувати до вимог позивача строк позовної давності, встановлений ст.233 КЗпП України (Том 2 арк.с.43-44) та повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, згідно наказу №216 від 09.11.1977 року був прийнятий на Дніпропетровське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство токарем 6 розряду в ремонтну службу (Том 1 арк.с.172-173), 01.07.2010 року був переведений слюсарем-ремонтником 6 розряду у ЕМО на підставі наказу №59-к від 01.07.2010 року (Том 1 арк.с.18,174).

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплатити йому премію за період з грудня 2007 року по грудень 2010 року у розмірі 38620 грн. 42 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум та зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату премії у розмірі 92% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Відповідно до Положення про преміювання робітників за виконання виробничих планів та завдань Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (Том 1 арк.с.153-154, 155-157, 158-160), преміювання працівників за результатами їх праці є правом, а не обов'язком адміністрації й залежить від фінансового стану підприємства та інших факторів, що можуть впливати на сам факт і розмір преміювання.

Преміювання робітників підприємства здійснюється на підставі наказу директора, яким установлюється розмір премії.

Згідно Положення про преміювання робітників за виконання виробничих планів та завдань Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства преміювання спрямоване на посилення матеріальної зацікавленості й підвищення відповідальності працівників у поліпшенні результатів роботи підприємства.

Преміювання працівників підприємства здійснюється при наявності вільних коштів, які можуть бути витрачені на матеріальне стимулювання без шкоди для основної діяльності підприємства та в межах затвердженого фонду оплати праці.

Розмір премій, які виплачувались працівникам Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства з 2007 по 2011 роки складають:

РікМісяцьРозмір преміїПідстава2007січень30,00%Наказ №8 від06.02.2007 лютий30%Наказ № 14 від05.03.2007 березень30%Наказ № 22 від05.04.2007 квітень30%Наказ № 27 від03.05.2007 травень30%Наказ № 32 від06.06.2007 червень30%Наказ № 42 від05.07.2007 липень30%Наказ № 54 від06.08.2007 серпень30%Наказ № 59 від06.09.2007 вересень30%Наказ № 66 від05.10.2007 жовтень50%Наказ № 75 від06.11.2007 листопад50% Наказ № 79 від06.12.2007 грудень40%Наказ № 4 від10.01.20082008січень30%Наказ № 16 від07.02.2008 січень+ 20%Наказ № 16 від07.02.2008 п. 7 робітникам ремонтної служби за участь в демонтажі віконних рам підприємства (в т.ч. ОСОБА_1.) підстава службова записка головного електоромеханіка ОСОБА_5 лютий30%Наказ № 24 від06.03.2008 березень30%Наказ № 31 від07.04.2008 квітень40%Наказ № 38 від07.05.2008 травень40% Наказ № 43 від05.06.2008 червень40%Наказ№ 52 від07.07.2008 липень40%Наказ № 56 від05.08.2008 серпень10%Наказ № 62 від02.09.2008 вересень20%Наказ № 64 від06.10.2008 жовтень20%Наказ № 74 від07.11.2008 листопад15%Наказ № 81 від08.12.2008 грудень10%Наказ№ 93 від30.12.20082009січень10%Наказ № 9 від06.02.2009 З початку року дію Положення про преміювання працівників підприємства призупинено через відсутність договорів на виконання Держзамовлення (виробництво продукції), а потім дробовим фінансуванням, згідно затвердженого графіка фінансування, де основна сума фінансування припадає на IY квартал року при значному зменшенні обсягів договорів. Для економії одержуваних грошей за вироблену продукцію підприємство переходить на 3-х денний режим роботи до вересня. жовтень5%Наказ № 70 від06.11.20092010З початку року дію Положення про преміювання працівників підприємства призупинено через відсутність договорів на виконання Держзамовлення (виробництво продукції), а потім дробовим фінансуванням, згідно затвердженого графіка фінансування, де основна сума фінансування припадає на IY квартал року при значному зменшенні обсягів договорів. Для економії одержуваних грошей за вироблену продукцію підприємство переходить на 3-х денний режим роботи до вересня. грудень10%Наказ № 6 від06.01.2011 2011Договори укладено в березні, доведені обсяги нижче попереднього року. З січня підприємства працює в 3-х денному режимі. Фінансування вистачає тільки на зарплату і обов'язкові платежі.

Крім того, відповідно до п.4.17 Колективного договору адміністрація підприємства має право призупиняти дію Положення про преміювання робітників за виконання виробничих планів та завдань Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (Том 2 арк.с.1-3).

Отже, достатніх доказів в обґрунтування своїх вимог щодо зобов'язання відповідача виплатити позивачу премію за період з грудня 2007 року по грудень 2010 року у розмірі 38620 грн. 42 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум та зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату премії у розмірі 92% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду позивачем суду не надано, зазначені вимоги є незаконними та необґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача виплатити позивачу премію за період з грудня 2007 року по грудень 2010 року у розмірі 38620 грн. 42 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум та зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату премії у розмірі 92% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду, пропущений позивачем без поважних причин, клопотання про поновлення строку на звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, позивачем заявлено не було.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплатити йому доплату за суміщення професій за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 14744 грн. 67 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум та зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату доплати за суміщення професій у розмірі 50% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Відповідно до наказів №02-к від 08.01.2008 р. (Том 1 арк.с.188-189), №05-к від 20.01.2009 р. (Том 1 арк.с.190-191), №2-к від 11.01.2010 р. (Том 1 арк.с.192-193) суміщення можливе лише за наявності вакансії, яка суміщається і оплачується у розмірах, передбачених у колективному договорі.

Крім того, влітку 2010 року вакансію токаря 6 розряду було скорочено у зв'язку з відсутністю токарних робіт на підприємстві.

Відповідно до ч.2 ст.105 КЗпП України доплата за суміщення професій нараховується згідно наказу директора підприємства на підставі заяв робітників на суміщення професій у розмірах, передбачених у колективному договорі. Додаткові роботи по суміщенню виконуються робітниками разом зі своєю основною роботою. Рішення на дозвіл суміщення професій приймається директором підприємства. При винесенні даного рішення директор підприємства керується зайнятістю працівника на основній роботі, та можливістю виконання роботи за суміщенням, щоб робота за суміщення професій не погіршувала показників на основній роботі.

Як вбачається з Акту перевірки №04-01-114/62 від 21.03.2011 р. Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області (Том 1 арк.с.181-187), доплата за суміщення професій (посад) виплачується при наявності економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умовами дотримання нормативної чисельності працівників.

Крім того, позивач стверджує, що він до січня 2011 року суміщав професію зв'язківця, хоча жодної заяви на ім'я директора підприємства щодо суміщення професії зв'язківця ОСОБА_1 не надав.

Зазначені обставини суміщення професій ОСОБА_1, не змогли підтвердити свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, допитані, кожний окремо, в судовому засіданні, тому, їх свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були ними повідомлені в судовому засіданні.

Отже, достатніх доказів в обґрунтування своїх вимог щодо зобов'язання відповідача виплатити йому доплату за суміщення професій за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 14744 грн. 67 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум та зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату доплати за суміщення професій у розмірі 50% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду позивачем суду не надано, зазначені вимоги є незаконними та необґрунтованими.

Також, суд вважає, що строк звернення до суду, передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України, з позовними вимогами про зобов'язання відповідача виплатити йому доплату за суміщення професій за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 14744 грн. 67 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум та зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату доплати за суміщення професій у розмірі 50% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду, пропущений позивачем без поважних причин, клопотання про поновлення строку на звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, позивачем заявлено не було.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплатити надбавку за високу професійну майстерність за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 1984 грн. 51 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум; зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату надбавки за високу професійну майстерність у розмірі 24% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду; визнати причини пропуску строку на звернення до суду в частині оскарження Протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 р. про встановлення (відхилення пропозиції) надбавки за професійну майстерність за підсумками роботи з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. та пункту 6 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року -поважними та поновити процесуальний строк звернення до суду в частині цих вимог; визнання незаконним та скасувати Протокол засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 р. про встановлення (відхилення пропозиції) надбавки за професійну майстерність за підсумками роботи з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р.; визнання незаконним та скасувати положення пункту 6 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Відповідно до Положення про встановлення надбавки за високу професійну майстерність працівникам Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (Том 1 арк.с.143-145), надбавка за високу професійну майстерність встановлюється для стимулювання підвищення професійної майстерності та для підсилення їх матеріальної зацікавленості та відповідальності за виконання виробничих завдань.

Системою оплати праці не передбачено встановлення даної надбавки всім працівникам. Дана надбавка встановлюється на підставі наказу директора підприємства за пред'явленням службової записки керівника структурного підрозділу та виплачується диференційовано в залежності від розряду працівника. Під час встановлення даної надбавки повинні враховуватися: стабільно якісне виконання робіт на протязі тривалого періоду часу, систематичне досягнення більш високих показників в праці в порівнянні з середніми показниками працівників тієї ж самої професії та інші показники. Скасування надбавки за високу професійну майстерність можливе при: порушенні трудової та виробничої дисципліни, у зв'язку з погіршенням показників в роботі, при переході на іншу роботу.

Зміна розмірів надбавок чи їх скасування затверджуються наказом директора підприємства з узгодженням із профспілковим комітетом. Витрати на виплату надбавки за високу професійну майстерність відносяться на собівартість продукції, робіт та здійснюються в межах ліміту фонду заробітної плати.

Протоколом засідання кваліфікаційної комісії від 01 жовтня 2010 року про встановлення (скасування) надбавки за високу професійну майстерність працівникам Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (Том 1 арк.с.178) було розглянуто роботу працівників підприємства з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року та прийнято рішення про скасування даної надбавки не тільки ОСОБА_1 та і іншим, у зв'язку з відсутністю стабільно якісного виконання робіт на протязі тривалого періоду часу, систематичне досягнення більш високих показників в праці в порівнянні з середніми показниками працівників тієї ж самої професії та переходом на іншу роботу.

Скасування надбавки за високу професійну майстерність було відображено в наказі №99-к від 05 жовтня 2010 року „ Про затвердження змін до штатного розкладу підприємства з 01 січня 2010 року" (Том 1 арк.с.175-177).

-Посилання позивача на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2011 року, якою директора Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства ОСОБА_11 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510 грн. 00 коп. щодо скасування нарахування та виплати надбавки за високу професійну майстерність (Том 1 арк.с.196), суд не приймає до уваги, оскільки постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2012 року постанова Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2011 року -скасована із закриттям провадження по справі через відсутність складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП (Том 2 арк.с.45), що відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України є підставою для звільнення від доказування.

Отже, достатніх доказів в обґрунтування своїх вимог щодо зобов'язання відповідача виплатити надбавку за високу професійну майстерність за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 1984 грн. 51 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум; зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату надбавки за високу професійну майстерність у розмірі 24% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду; визнання незаконним та скасувати Протокол засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 р. про встановлення (відхилення пропозиції) надбавки за професійну майстерність за підсумками роботи з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р.; визнання незаконним та скасувати положення пункту 6 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року позивачем суду не надано, зазначені вимоги є незаконними та необґрунтованими.

Вимоги позивача щодо визнання причин пропуску строку на звернення до суду в частині оскарження Протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 р. про встановлення (відхилення пропозиції) надбавки за професійну майстерність за підсумками роботи з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. та пункту 6 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року -поважними та поновити процесуальний строк звернення до суду в частині цих вимог, не підлягають задоволенню, оскільки суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив, передбачений ст.233 КЗпП України строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права в частині оскарження Протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 р. про встановлення (відхилення пропозиції) надбавки за професійну майстерність за підсумками роботи з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. та пункту 6 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування пропуску строку, не є поважними, будь-яких доказів того, що ці строки пропущені з поважних причин, суду не надано.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплатити доплату за керівництво бригадою за грудень 2010 року у розмірі 308 грн. 38 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум та зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату доплати за керівництво бригадою у розмірі 10% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду; визнання факту виконання ним трудових обов'язків бригадира комплексної ремонтної бригади Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства з 01 липня 1979 року; визнання причин пропуску строку на звернення до суду в частині оскарження пункту 7 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року -поважними та поновити процесуальний строк звернення до суду в частині цих вимог; визнати незаконним та скасувати положення пункту 7 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року у частині, що скасовує доплату за керівництво бригадою ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.1.2 Положення про виробничу бригаду та бригадира Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (Том 1 арк.с.146-152) бригада є діючою за наявністю 5-ти і більше членів бригади та наказу по підприємству про створення бригади та призначення бригадира на підставі рішення протоколу засідання відповідного підрозділу.

Позивач посилається на те, що у 1979 році він був призначений бригадиром ремонтної бригади і брав участь у нарадах керівництва підприємства як бригадир, проте, з акту перевірки №04-01-114/62 від 21.03.2011 р. Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області (Том 1 арк.с.181-187) вбачається, що серед кадрової документації не має підтверджуючих документів щодо бригадирства ОСОБА_1 (протоколів зборів, наказів), тому не має можливості встановити факт роботи ОСОБА_1 бригадиром ремонтної бригади.

Крім того, директору підприємства не були надані заяви про створення ремонтної бригади та протоколи зборів ремонтної бригади, тому, на підприємстві бригади не існує.

Зазначені обставини виконання ОСОБА_1 трудових обов'язків бригадира комплексної ремонтної бригади Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства з 01 липня 1979 року, не змогли підтвердити свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, допитані, кожний окремо, в судовому засіданні, тому, їх свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були ними повідомлені в судовому засіданні.

Отже, достатніх доказів в обґрунтування своїх вимог щодо зобов'язання відповідача виплатити доплату за керівництво бригадою за грудень 2010 року у розмірі 308 грн. 38 коп. відповідно до розрахунків невиплачених сум та зобов'язання відповідача відновити незаконно припинене нарахування та виплату доплати за керівництво бригадою у розмірі 10% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду; визнання факту виконання ним трудових обов'язків бригадира комплексної ремонтної бригади Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства з 01 липня 1979 року; визнання незаконним та скасувати положення пункту 7 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року у частині, що скасовує доплату за керівництво бригадою ОСОБА_1 позивачем суду не надано, зазначені вимоги є незаконними та необґрунтованими.

Вимоги позивача щодо визнання причин пропуску строку на звернення до суду в частині оскарження пункту 7 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.» від 05 жовтня 2010 року -поважними та поновити процесуальний строк звернення до суду в частині цих вимог, не підлягають задоволенню, оскільки суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив, передбачений ст.233 КЗпП України строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права в частині оскарження пункту 7 Наказу №99-к «Про затвердження змін до штатного розпису підприємства з 01.10.2010 р.»від 05 жовтня 2010 року, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування пропуску строку, не є поважними, будь-яких доказів того, що ці строки пропущені з поважних причин, суду не надано.

Отже, позивач, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини незаконно припиненого нарахування та виплати премії у розмірі 92% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду; незаконно припиненого нарахування та виплати доплати за суміщення професій у розмірі 50% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду; незаконно припиненого нарахування та виплати надбавки за високу професійну майстерність у розмірі 24% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду; незаконно припиненого нарахування та виплати доплати за керівництво бригадою у розмірі 10% погодинної тарифної ставки слюсаря-ремонтника 6-го розряду; існування факту виконання ним трудових обов'язків бригадира комплексної ремонтної бригади Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства з 01 липня 1979 року; визнання незаконним протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 року, визнання незаконним пунктів 6,7 наказу №99-к від 05.10.2010 року, таких доказів він не надав суду.

Інші посилання позивача та його представника правового значення для вирішення зазначеного матеріально-правового спору, з урахуванням його характеру та юридично значимих фактів, не мають, вимоги позивача є безпідставними, спростовуються наведеними обставинами, а докази, на які посилаються останні, не ґрунтуються на законі.

Вимога позивача про стягнення з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди суми у розмірі 10000 грн., не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя.

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»є роз'яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналіз наявних та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, підтверджує відсутність протиправної поведінки з боку відповідача, їхньої вини у вчиненому, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками.

Оскільки в судовому засіданні не встановлена наявність шкоди з боку відповідача, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 10000 грн., задоволенню не підлягає.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки останньому в позові відмовлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.233, ст.234 КЗпП України, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про виплату премії, доплати за суміщення професій, виплату надбавки за високу професійну майстерність, доплати за керівництво бригадою, зобов'язання відновити незаконно припинені нарахування, визнання факту виконання обов'язків бригадира, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконним та скасування протоколу засідання кваліфікаційної комісії від 01.10.2010 року, визнання незаконним та скасування положень пунктів 6,7 наказу №99-к від 05.10.2010 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Ю. Ткаченко