Постанова № 25008656, 13.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2012 року 09:48 № 2а-6839/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

при секретарі судового засідання Деруга Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПредставництва «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києвапровизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

встановив:

Позивач, Представництво «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ»в жовтні 2011 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста' Києва з позовом до Відповідача, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 23.05.2011 року № 0000102203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2011 року позовну заяву Представництва «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ»повернуто позивачеві в зв'язку з відсутністю у позивача адміністративної процесуальної дієздатності.

Представником Представництва «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ», що діє на підставі рішення К 2760/2010 від 06.12.2010 року, була подана апеляційна скарга, яка Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року задоволена, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 21.05.2012 року відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого приймалось податкове повідомлення-рішення, суперечать чинному законодавству, а саме податкове повідомлення-рішення має бути визнане нечинним з тих підстав, що підставою для неправомірного донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій стало суб'єктивне припущення осіб, що проводили перевірку, щодо нібито отр|имання послуги, яка взагалі як послуга не існує.

Зроблені відповідачем висновки, щодо факту надання послуги, отримання послуги та вартості послуги не базуються на будь-яких документах чи підтверджених фактаках.

Відповідач позовні вимоги не визнав. В письмових запереченнях проти позовних вимог зазначив, що Позивачем порушені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому правомірно винесено податкове повідомлення-рішення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Представництва «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.10.1995 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 24.10.1995 року по 31.12.2010 року, про що було складено акт № 77/1-22-30-23699280 від 13.05.2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п 13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і не включено до складу валового доходу безоплатно отримані послуги всього на суму 123 456,00 грн., у тому числі по періодах: за 1 кв. 2009 року у сумі 12 960,00 грн., ІІ кв. 2009 року у сумі 12 960,00 грн., III кв. 2009 року у сумі 12 960,00 грн., IV кв. 2009 року у сумі 12 960,00 грн., І кв. 2010 року у сумі 17 904,00 грн., II кв. 2010 року у сумі 17 904,00 грн., III кв. 2010 року у сумі 17 904,00 грн., IV кв. 2010 року у сумі 17 940,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 30 864,00 грн., зокрема, встановлено, що представництвом на безоплатній основі отримано послуги: юридична адреса - м. Київ, вул. Саксаганського 36-Б, яка використовувалась позивачем на податкових звітах, листах та реєстраційних документах.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва за результатами проведеної перевірки та на підставі винесеного акту перевірки, направлено позивачу оскаржуване податкове повідомлення рішення від 23.05.2011 року № 0000102203 на суму 30 864,00 грн. податку на прибуток і 7 716,00 грн. штрафної санкції.

Згідно з п.1.17 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»постійне представництво нерезидента в Україні (далі -постійне представництво) - через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин.

Відповідно до п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Згідно з п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення слугував висновок податкового органу з приводу того, що представництвом на безоплатній основі отримано послуги, а саме представництво використовувало юридичну адресу м. Київ, вул. Саксаганського 36-Б у перерід з 1 кв. 2009 року по IV кв. 2010 року на податкових звітах, листах та реєстраційних документах.

З матеріалів справи, зокрема, з договору оренди № 3 від 28.12.2007 року вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Полідромс»та Представництвом «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ»було укладено договір оренди, предметом якого являлося приміщення площею 16 кв.м. нежилої площі частини приміщення №3 за адресою: м. Київ, вул Саксаганського 36 Д.

Строк оренди розпочав відраховуватись з 01.01.2008 року та мав діяти до 30.01.2009 року.

Пунктом 2.5 даного Договору оренди визначено, що Орендар має право на дострокове припинення цього Договору (до закінчення вищезазначеного строку оренди), за умови попереднього повідомлення про це Орендодавця в письмовому вигляді.

Матеріали справи містять лист вих. № 1/28-11/2008 від 28.11.2008 року з якого вбачається, що Представництво «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ», в особі голови представництва проінформувало товариство з обмеженою відповідальністю «Полідромс»відповідно до п.2.5 Договору оренди про припинення дії договору з 24.12.2008 року у зв'язку із орендою нових приміщень.

Аналізуючи положення п. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суд звертає увагу на те, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів, робіт, послуг, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Таким чином, отримання послуги можливе лише у випадку її надання, відповідачем в судовому засіданні не наведено жодних фактів, що підтверджували б надання такої послуги. Єдиним підтвердженням факту використання зазначеної адреси відповідач вказує те, що згідно з інформацією бази АІС ОР, на деклараціях з прибутку представництва «Бош-сіменс Хаусгерете ГмбХ» зазначена адреса м. Київ, вул. Саксаганського 36-Б, проте, суд не вважає таке твердження відповідача доцільним, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, інформацію до бази АІС ОР вносять співробітники податкової інспекції, а не суб'єкти господарської діяльності.

Більше того, матеріали справи містять копії звітів, в яких починаючи з 1-го кварталу 2009 року зазначалась адреса м. Київ, вул. Радищева 10/14, тобто адреса фактичного місцезнаходження представництва, що в свою чергу ще раз підтверджує не відповідність твердження відповідача дійсності.

Також, суд не залишив поза увагою те, що на запит податкового органу від 27.04.2011 року № 7193/10/22-312 товариство з обмеженою відповідальністю «Полідромс»своїм листом від 27.04.2011 року, повідомило податковий орган, що у період з 2009 - 2010 роки не надавало в оренду приміщення представництву «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ».

До того ж, перевіркою встановлено, що фактично представництво знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Радищева, буд. 10/14, на підставі договорів оренди від 31.12.2008 року № 61/08 з Ват «Інститут радіовимірювальної апратури».

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Зокрема, відповідачем не було доведено жодних обставин, за якими суду слід було б дійти висновку про те, що представництвом на безоплатній основі отримано послуги наданні товариством з обмеженою відповідальністю «Полідромс».

На розподілі судових витрат у відповідності з нормами ст. 94 КАС України Позивач не наполягав.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Представництва «БСХ Бош унд Хаусгерете ГмбХ»задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000102203 від 23.05.2011 року.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко