Постанова № 25007709, 27.06.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/5108/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Козир І.С.,

представник позивача- Бондарь А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах (далі позивач, УПФУ в м.Сумах) звернувся до суду з позовом про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції (далі відповідач, ДВС) про зупинення виконавчого провадження від 24.05.2012р. ВП №32706708.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постанова ДВС про зупинення виконавчого провадження винесена ДВС з підстав порушення справи про банкрутство боржника - ВАТ «Сумихімпром» та у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. Натомість, позивач просить суд врахувати, що сума заборгованості 2568561,99 грн., яка визначена у рішенні УПФУ в м.Сумах про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків від 09.06.2009р. №450 не включена до реєстру кредиторських вимог, а є поточною заборгованістю. Отже, на думку позивача, на дану заборгованість не поширюється норма ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду відповідачем було надіслано письмове заперечення на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що вимоги позивача не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позову УПФУ в м.Сумах, а також просить розглядати справу за відсутності представника ДВС.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

14.05.2012р. УПФУ в м.Сумах було передано до відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області для примусового виконання рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків від 09.06.2009р. №450 (а.с.9) на загальну суму 2 568 561 грн. 99 коп. про стягнення з ВАТ «Сумихімпром» заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені.

16.05.2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області Івашиною В.В. було винесено постанову серії ВП №32706708 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення. (а.с.7).

Відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано семиденний строк для добровільної сплати боргу.

При цьому, слід зазначити, що на виконанні у ДВС перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ПАТ «Сумихімпром».

24.05.2012р. державним виконавцем , у відповідності до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про приєднання відповідного виконавчого провадження, що було відкрито згідно постанови ДВС від 16.05.2012р., до зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до постанови ДВС від 24.05.2012р. (а.с.6) зазначене виконавче провадження по виконанню рішення УПФУ в м.Сумах від 09.06.2009р. №450 було зупинено. Як свідчить з тексту постанови ДВС, підставою для зупинення виконавчого провадження була ухвала господарського суду Сумської області по справі №5021/2509/2011 від 24.10.2011р. про порушення справи про банкрутство боржника - ПАТ «Сумихімпром».

Позивач вважає зазначену постанову ДВС протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки виконавче провадження підлягає зупиненню лише у тих випадках, коли йдеться про кредиторські вимоги, тоді як , на думку позивача, він звернувся до ДВС з заявою та з рішенням УПФУ в якому йдеться про стягнення саме поточної заборгованості з боржника. Отже, дія мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів , який введено згідно ухвали господарського суду Сумської області по справі №5021/2509/2011 від 24.10.2011р., не може поширюватись на вимоги УПФУ щодо стягнення боргу за рішенням про застосування штрафних санкцій та пені №450 від 09.06.2009р. При цьому, позивач просив суд врахувати, що у період з червня 2009 року по травень 2012р. даний виконавчий документ не пред'являвся позивачем до виконання до ДВС, оскільки рішення УПФУ оскаржувалося ПАТ «Сумихімпром» в судовому порядку і лише 21.02.2012р., відповідно до ухвали ВАСУ (а.с.18-19) касаційну скаргу ПАТ «Сумихімпром» було залишено без задоволення, а постанови першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено ПАТ «Сумихімпром» у задоволенні позову щодо скасування рішення УПФУ в м.Сумах №450 від 09.06.2009р. - були залишені без змін.

Однак, суд не погоджується з позицією позивача та не вбачає підстав для скасування постанови ДВС про зупинення виконавчого провадження від 24.05.2012р. ВП №32706708, виходячи з наступного:

Згідно із ст.1. Закону України «Про виконавче провадження» 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1,2 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч.5 ст.25 цього Закону, копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, відповідачем, на підставі ст.ст.17,19, 25Закону №606-ХІУ прийнято постанову про відкриття провадження від 16.05.2012р. ВП №32706708 та наданий боржнику строк для добровільного виконання рішення. Рішення боржником у встановлений строк виконано не було.

При цьому, після відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем було встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області по справі №5021/2509/2011 від 24.10.2011р. було порушено справу про банкрутство боржника - ПАТ «Сумихімпром» та, відповідно, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У зв'язку з вищевказаним, керуючись п.8 ч.1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 24.05.2012р.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 37 цього Закону, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню зокрема у разі, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно із ч.4 ст. 12 Закону № №2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зокрема забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Із наданих до суду позивачем матеріалів з'ясовано, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011р. по справі №5021/2509/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже, дія мораторію поширюється на всі вимоги, що виникли до 24.10.2011р.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що заборгованість ПАТ «Сумихімпром» по фінансовим санкціям та пені, які нараховані за рішенням УПФУ від 09.06.2009р. №450 є поточною заборгованістю, оскільки фактично дане рішення позивача набуло чинності лише після ухвали ВАСУ від 21.02.2012р., а тому дані вимоги не могли бути включені до реєстру кредиторських вимог.

Так, як свідчить з матеріалів справи, відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2010р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ «Сумихімпром» щодо скасування рішення УПФУ від 09.06.2009р. №450. Відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2010р. рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2010р. було залишено без змін. Отже, саме 08.02.2010р. набрало законної сили рішення суду, яке підтвердило законність прийнятого УПФУ в м.Сумах рішення про застосування штрафних санкцій та пені до ПАТ «Сумихімпром».

Відповідно до ч.14 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення органу пенсійного Фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом. У разі, якщо страхувальник не сплатив зазначених в рішенні сум фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржив це рішення, орган Пенсійного фонду передає відповідне рішення для виконання виконавчій службі.

В даному випадку, страхувальник скористався своїм правом на оскарження рішення ПФУ, але як вже зазначалося вище, судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ «Сумихімпром» і, з урахуванням того, що рішення суду набрало законної сили 08.02.2010р., саме з цього моменту позивач - УПФУ в м.Сумах, мав право на звернення з відповідним виконавчим документом - рішенням №450 від 09.06.2009р. до виконавчої служби для примусового виконання, тобто ще до порушення справи про банкрутство відносно ПАТ «Сумихімпром» (до 24.10.2011р.). Однак, цих заходів позивачем вжито не було. Отже, твердження УПФУ про те, що вимоги до ПАТ «Сумихімпром» про стягнення штрафу та пені в сумі 2568561,99 грн. є поточними лише тому, що вони не могли бути пред'явленими позивачем до виконання до здійснення перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції касаційною інстанцією, є помилковим та безпідставним. Дія мораторію на дані вимоги поширюється, оскільки термін виконання грошових зобов'язань боржником настав ще до порушення справи про банкрутство.

Відповідно до приписів ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови - відмовити в повному обсязі. .

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець