Постанова № 25007090, 17.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 р. № 2а-3409/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засідань Макар Г.В.

представників:

від позивача -Завалишин Ю.О.,

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання (надалі ДТГО) «Львівська залізниця»до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі Ужгородськлї МДПІ) Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ДТГО «Львівська залізниця»звернулася в суд з позовом до Ужгородськлї МДПІ Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 року за №41/17-2/01071290. Позивач в позовній заяві вважає, що Відокремлений підрозділ «Станція Чоп»ДТГО «Львівська залізниця»у періоді, що перевірявся відповідачем, належав до категорії відокремлених підрозділів, які уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб, та відповідно до положень Податкового та Бюджетного кодексів України сплачував (перераховував) цей податок за своїм місцезнаходженням, тобто до бюджету м.Чоп, що підтверджується самим актом перевірки. Орган державної податкової служби, продовжує позивач, помилково прирівнюэ окремі дільниці (обертові депо, околотки, чергові пункти, енергодиспетчерські пункти, тощо), які входять до складу відокремлених підрозділів, до самих відокремлених підрозділів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, а тому в задоволенні позову про визнання їх ничинними та скасування слід відмовити. Окрім того, просить справу розглядати без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами документальної виїзної позапланової перевірки Відокремленого підрозділу «Станція «Чоп»ДТГО «Львівська залізниця»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2010 року по 14.11.2011 року складено акт від 25.11.2011 року за №1474/17-2/01071290 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 року за №41/17-2/01071290, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб-найманих працівників в розмірі 183141 грн. 35 коп., в тому числі основний платіж -146513 грн. 08 коп. та штрафні (фінансові) санкції -36628 грн. 27 коп.

За наслідками процедури адміністративного оскарження органом державної податкової служби вищенаведене податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог ст.168 ПК України по відокремленому підрозділу «Станція Чоп»виявлено кредиторську заборгованість з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 146513 грн. 08 коп., в тому числі с.Тисаашвань - 146513 грн. 08 коп.

Так, перевіряючими встановлено, що Відокремлений підрозділ «Станція Чоп»в порушення вимог підп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, податок на доходи фізичних осіб, отриманий із зарплати працівників посту ЕЦ-1, стрілочного посту, контори передач в сортувальному парку, оператора приладу башмакоукладовича, башмачників до гірничого посту, пункту комерційного огляду, гірничого посту ЕЦ-3, сортувального парку МВ-7, які проводять свою діяльність на території Тисаашванської с/р, перерахувало за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління та бухгалтерії, а не за місцем знаходженням структурного підрозділу, який входить до складу Відокремленого підрозділу «Станція Чоп»ДТГО «Львівська залізниця».

Платниками податків, згідно з п.15.1 ст.15 ПК України, визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим агентом, як передбачено п.18.1 ст18 ПК України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п.14.1.180 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Як передбачено підп.168.4.3 п.168.4 ст.168 ПК України, суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно з вимог підп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Як вбачається з п.3.1 Положення про станцію Чоп Львівської Державної залізниці, затвердженої начальником Львівської державної залізниці 10.07.2002 року, станція є відособленим структурним підрозділом Львівської державної залізниці без права юридичної особи.

Відокремлений підрозділ «Станція Чоп»Львівської залізниці ДТГО «Львівська залізниця»взятий на облік Ужгородською МДПІ 10.11.1993 року за №134, що підтверджується довідкою відповідача від 07.02.2011 року за №31/29-00.

Судом встановлено, що вищезгаданим відокремленим підрозділом, який, у відповідності до підп.168.4.3 п.168.4. ст.168 ПК України, уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, було перераховано до місцевого бюджету за його місцезнаходженням суми податку з доходів фізичних осіб за вересень-жовтень 2011 року, що підтверджується довідкою Окремого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень»від 24.04.2012 року за №222 та відповідними платіжними дорученнями.

При цьому, суд вважає хибним висновок органу державної податкової служби про порушення Відокремленим підрозділом «Станція Чоп» Львівської залізниці ДТГО «Львівська залізниця»підп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, оскільки окремі дільниці, які входять до його складу не являються самостійними відокремленими підрозділами, а тому платник податку не зобов'язаний перераховувати суми податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету за місцезнаходженням даних дільниць.

Відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не представив суду належних і достатніх доказів в спростування вищенаведених обставин, а тому позивачу неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підставність та рбгрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати, прийняте Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області Державної податкової служби, податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 року за №41/17-2/01071290.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатсьій області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(код ЄДРПОУ 01059900), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Гоголя, 1, 1831 грн. 41 коп. сплаченого судового збору.

4. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 травня 2012 року.

Суддя В.Я.Мартинюк