Дата документу 28.05.2012
Справа № 815/8911/2012
2012 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Калугіної І.О.,
при секретарі: Горбань Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наступними підставами.
В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у зв'язку з тим, що вона не виконує обов'язки по поверненню кредиту, згідно з договором № б/н від 15.05.2008 року в разі чого станом на 31.09.2011 року виникла заборгованість в сумі 2449,18 доларів США., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 1222,27 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 950,53 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом -100,00 доларів США, а також штрафи відповідно до пункту 8,6 Умов та правил надання банківських послуг, штраф (фіксована частина) - 62,74 доларів США, штраф (процента ставка) 113,64 доларів США. За умовами кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк»надав ОСОБА_1 кредит в сумі 1400 доларів США у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У порушення вказаних вимог договору кредиту, відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала. У зв'язку з чим у банка виникло право стягнення заборгованості. Зміна розміру процентної ставки за кредитним договором №б/н від 15.05.2008 р. є правомірною і вчиненою відповідно до положень п.5.3 кредитного договору. Як слідує із розрахунку за договором від 15.05.2008 року банк двічі змінював розмір процентної ставки: 10.06.2008 року - з 19,2% до 20.4% річних та 15.10.2008 року з 20.4 до 21.6% річних. Відповідач знімала суму кредиту після підвищення процентної ставки, сплачувала за новою процентною ставкою, заяв про незгоду із зміною плати за користування кредитом банку не подавала.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості за договором №б/н від 15.05.2008 року заборгованість у розмірі 2449,18 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/384 від 06 жовтня 2011 року складає 19 519,93 грн., судовий збір в розмірі 195,20 грн..
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву в повному обсязі, посилаючись зокрема на додаткові пояснення до позовної заяви.
Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що по-перше, відповідачку не було ознайомлено із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), Тарифами, так як примірники цих документів їй не надавалися. По-друге, відповідачка не згодна з тим, що неустойка нарахована в доларах США, по-третє не згодна з розрахунком ціни позову вважаючи його неналежним доказом, беручи під сумнів достовірність використаних для нього відомостей, по-четверте її не повідомляли про зміну розмір відсоткової ставки, по-п'яте вважає, за умов безстроковості дії пластикових карт, відсутнє прострочення відповідача із повернення кредиту у повному обсязі, що в цілому свідчить про відсутність у позивача порушення права, та необґрунтованість позову.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом в встановлено, що 15.05.2008 року між сторонами дійсно був укладений договір кредиту № б/н, який складається із заяви позичальника (а.с.5) та умов надання банківських послуг (а.с.6-7) та відповідно до якого ОСОБА_1 15.05.2008 року отримала кошти у розмірі 1400 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на пластикову картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,2% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Даний кредитний договір є з мішаного типу.
Згідно п. 6.5 умов укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку -відповідач зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, за перевищення платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
З матеріалів справи випливає, що у порушення вказаних вимог договору кредиту, відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 31.09.2011 року виникла заборгованість в сумі 2449,318 доларів США., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 1222,27 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 950,53 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом -100,00 доларів США, а також штрафи відповідно до пункту 8,6 Умов та правил надання банківських послуг, штраф (фіксована частина) - 62,74 доларів США, штраф (процента ставка) 113,64 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 2-3).
Посилання представника відповідача на те, що відповідачка не була ознайомлена із умовами та правилами надання банківських послуг, суд не бере уваги, оскільки це посилання спростовується тим, що в заяві позичальника своїм підписом відповідачка засвідчила те, що вона ознайомлена та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), Тарифами, які надавалися їй в письмовому вигляді.
Пунктом 5.3 кредитного договору № б/н від 15.05.2008 року передбачено, що позивач має право в односторонньому порядку змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунку проінформувавши клієнта про це за 7 днів до введення нових умов в дію. Інформування провадиться через надання витягу. У разі незгоди клієнта на зміну умов договору, відповідно до положень 6.4 Умов і правил надання банківських послуг, він має надати банку письмову заяву про розірвання договору й сплати заборгованості, що виникла у нього перед банком. Право банка на зміну умов договору кореспондується обов'язком клієнта щодо надання заяв про незгоду із зміною договору (п. 6.4 Умов та правил) та обов'язком клієнта отримувати витяги про стан карткового рахунку та о проведених операціях по картрахунку (п. 6.3 Умов та правил). Згідно положень п. 8.1 Умов та правил неотримання витягу за рахунком або несвоєчасне отримання витягу не звільняє клієнта від обов'язків за договором.
Як слідує із розрахунку за договором від 15.05.2008 року банк двічі змінював розмір процентної ставки: 10.06.2008 року -з 19,2% до 20.4% річних та 15.10.2008 року з 20.4 % до 21.6% річних. Відповідач знімала суму кредиту після підвищення процентної ставки, сплачувала за новою процентною ставкою, заяв про незгоду із зміною плати за користування кредитом банку не подавала, що підтверджується витягом за картковим рахунком відповідачки (а.с.30), тому пропозицію про підвищення процентної ставки слід вважати прийнятою і правочин вчиненим, у відповідності з вимогами ч.ч.2, 3 ст. 205, ч.2 ст. 642 ЦК України, навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника, оскільки фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.
Стосовно посилань представника відповідача про те, що вищевказаний розрахунок є неналежним доказом, так як в нього є сумніви з приводу достовірності використаних відомостей, суд не приймає до уваги, так як власного детального розрахунку представником відповідача суду не надано, а тільки частково вказано деякі дати та суми оплати виконання зобов'язань відповідачкою.
Зміни до кредитного договору № б\н від 15.05.2008 р. щодо підвищення відсоткової ставки здійсненні банком до 10.01.2009 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
Таким чином, до 10.01.2009 р. банк, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 5.3 кредитного договору № б/н від 15.05.2008 р., мав право у односторонньому порядку збільшувати розмір плати за користування кредитом.
Щодо послань представника відповідача на те, що за умов безстроковості дії пластикових карт, відсутнє прострочення відповідача із повернення кредиту у повному обсязі, суд ставиться критично, оскільки підставою для позову є факт порушення відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме починаючи з січня 2009 року відповідачка належним чином не виконує зобов'язання за договором, що підтверджується витягом за картковим рахунком (а.с.30) та розрахунком заборгованості (а.с.2-3).
Згідно зі ст.ст. 1050,1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі та на умовах встановлених договором.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Відповідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що у судовому засіданні було встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язання за договором кредиту № б/н від 15.05.2008 року,
Разом з тим, вимоги позивача про стягнення з боржника штрафу у розмірі 500 грн. (в перерахунку за курсом 7,97 доларів США до службового розпорядження НБУ №205/384 складає 62,74 доларів США) + 5% від суми позову, що складає 113,64 доларів США, як це передбачено п.8.6 Правил, не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 62,74 доларів США фіксованого штрафу та 113,64 доларів США штрафу, нарахованого у відповідності з п.8.6 Правил (5% від ціни позову) переконливо свідчать про безпідставне намагання застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 549 ЦК пеня і штраф як різновид неустойки обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.
Таким чином умова кредитного договору про подвійну відповідальність боржника, викладена у п.п. 8.6 Правил, відповідно до ст.215 ч.2 ЦК України являється нікчемною і не може застосовуватися до боржника.
За таких обставин сума боргу підлягає зменшенню на 113,64 доларів США в суму процентної складової штрафу з вищевикладених підстав, та становитиме 2335,54 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/384 від 06 жовтня 2011 року складає 18 614 грн. 25 копійки та підлягає стягненню з відповідачки.
Крім того, оскільки відповідачем зобов'язання за вказаним договором кредиту у добровільному порядку виконані не були, позивач був змушений звернутися з позовом до суду, через що ним були понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Компенсація судових витрат відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню пропорційно розміру задоволеного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 549, 611, 625, 633,634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, яка народилася в м. Макіївка Донецької області, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б\н від 15.05.2008 року у розмірі 2335,54 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/384 від 06 жовтня 2011 року складає 18 614 грн. /вісімнадцять тисяч шістсот чотирнадцять / 25 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1, яка народилася в м. Макіївка Донецької області, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 ( код ЄДРПОУ 14360570 р/р 64993919400001 МФО 305299) витрати на сплату судового збору в розмірі 186 /сто вісімдесят шість/ грн.14 коп.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С У Д Д Я :
Судове рішення № 25007027, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 28.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-4718/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: