Постанова № 25006706, 26.06.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.06.2012

Справа № 815/8442

2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26»червня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.

при секретарі - Головацькій Т.В.

за участю прокурора - Дедер Ю.О.

представника заявника -адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 07 травня 2012 року по кримінальній справі № 531210,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2012 року до Мелітопольського міськрайонного суду надійшла скарга на постанову старшого слідчого СВ Мелітопольської ОДПІ Довгаль О.С. від 07 травня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Гидростандарт»ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст. 15 ч.2, ст. 191 ч.4 КК України, за тими підставами, що обставини справи були досліджені однобічно, неповно та упереджено, що призвело до незаконного порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 Зазначивши, що по перше з оскаржуваної постанови, приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання Мелітопольської ОДПІ ознак злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.191 ч.4 КК України, що знайшло своє відображення у рапорті, який зареєстрований в Книзі обліку злочинів та пригод ВПМ Мелітопольської ОДПІ 03.01.2012 року № 1 та передбачено п.5 ч.1 ст. 94 КПК України. Так як рапорт був зареєстрований як заява про скоєний злочин, то на нього розповсюджуються вимоги ст. 97 КПК України про порядок розгляду заяв та повідомлень про скоєння злочинів. Згідно до ст.97 КПК України по заяві чи повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання чи суд зобов'язані не пізніше трьохденного строку прийняти одне із рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву чи повідомлення за належністю. Якщо необхідно перевірити заяву чи повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка проводиться прокурором, слідчим чи органом дізнання в строк не більше 10 днів шляхом відібрання від окремих громадян чи посадових осіб чи витребування необхідних документів.

12.01.2012 р. (вих. № 661-26/34) ПП «Гидростандарт»отримало повідомлення підписане Начальником ВПМ Мелітопольської ОДПІ Устиновим Е.В.. З тексту повідомлення випливає, що керуючись ст.99, 99-1 КПК України по матеріалам перевірки Мелітопольської ОДПІ, акт перевірки № 3147/33470962 від 29.12.2011 р., КОЗП № 1 від 03.01.2012 р. у відношенні ОСОБА_2, в порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 191 КК України відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України. Тобто при перевірці вказаного КОЗП № 1 від 03.01.2012 р. було прийняте рішення згідно до вимог ст. 97 КПК України. Тобто при порушенні вказаної кримінальної справи приводу для її порушення не було, так як по ньому вже прийняте рішення в порядку встановленому процесуальним законодавством і посилання на нього в постанові про порушення кримінальної справи № 531210 є незаконним. Так як не дотриманий порядок порушення кримінальної справи передбачений чинним процесуальним законодавством, а саме без підстав вказаних в ст.94 КПК України та с порушенням ст. 98 КПК України, то всі матеріалі дослідної перевірки які зібрані з порушенням вказаного порядку не можуть бути підставою для порушення даної кримінальної справи.

Реєстраційні документи на підприємства ПП «Гидростандарт», ТОВ ВКБ «Моноліт»та ПП «Канкорс»підтверджують тільки наявність зареєстрованих підприємств в ЕДРПОУ. Щодо економічного дослідження від 25.04.2012 р., експертного почеркознавчого дослідження б/н від 03.04.2012 р., поясненнь: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - всі ці документи та пояснення отримані з порушенням кримінально-процесуального порядку (п.1 даної скарги), а тому не можуть розглядатися як підстави для порушення даної кримінальної справи. Щодо акту №3147/2333470962 позапланової виїзної перевірки ПП «Гидростандарт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008р., липень-грудень 2009 р., січень-березень 2010 р., липень-грудень 2010 р., вересень 2011 р., під час якої було встановлено відсутність даних по придбанню послуг та ТМЦ, у зв'язку з чим підприємство не отримало заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок.

Як вказано в оскаржуваній постанові підставою для порушення кримінальної справи є акт № 3147/2333470962 від 29.12.2011 р., який став результатом позапланової виїзної перевірки. Але в дійсності проводилася позапланова невиїзна перевірка, в результаті якої був складений акт №3147/2333470962 від 29.12.2011. Дані обставини мають суттєве значення, так як відповідно до Податкового кодексу України для різних видів перевірок передбачений різний порядок їх проведення, а саме: при виїзній перевірці інспектору надаються всі документи, які є на підприємстві за вказаний період, а при невиїзній - тільки ті, які витребує інспектор. Так як при проведені невиїзної перевірки у підприємства не були затребувані документі по вказаним підприємствам тому вони і не надавалися інспектору для перевірки. Із вищевказаного виходить, що підставою для порушення кримінальної справи став акт № 3147/2333470962 позапланової виїзної перевірки ПП «Гидростандарт», якого ні фактично ні юридично не існує.

Крім того, у акті перевірки № 3147/2333470962 від 29.12.2011 р. є посилання на акт виїзної перевірки достовірності заявленою суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень - серпень 2009 року № 1249/23-5/33470962 від 13.10.2009 року. Вказаним актом у 2009 році всі суми правочинів між підприємством ПП «Гидростандарт»та ТОВ ВКБ «Моноліт»підтверджені. При цьому співробітник державної податкової служби вивчав документи ПП «Гидростандарт»на місці, тобто обґрунтовано посилався на умови договорів. В акті перевірки 2011 року є посилання на договори з вказаними контрагентами, але вони відсутні у переліку документів, що використовувались у перевірці у 2011 році.

Крім того, як зазначено у акті перевірки № 3147/2333470962 від 29.12.2011 р. підставою для визнання господарських операцій з ПП «Канкорс»є відсутність у органу державної податкової служби ТТН та відсутність вказаного підприємства за місцем знаходження відповідно до бази даних податкової служби. Це не може бути доказом фіктивності правочину з цим підприємством. Таким доказом може бути тільки факт умисного укладення договору без мети досягнення результату важливого для господарської діяльності. ПП «Гидростандарт»отримало товари, що ПП «Канкорс»повинний був поставити, та використало їх у власній господарської діяльності. Документи, що свідчать про це, органом державної податкової служби у грудні 2012 року не перевірялись та не витребувались, тому висновок про фіктивність господарських операцій у акті перевірки є протиправним. Але раніше при проведенні позапланової виїзної перевірки (довідка № 1402/23/33470962 від 29.11.2010 р.) при перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 р. та вересень 2010 р. не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів, тобто суми бюджетного відшкодування за ці періоди достовірні, (липень 2010 р. на сумі 57 005,03 грн., вересень 2010 р. у сумі 918,44 грн.) за які обвинувачують в скоєні злочину ОСОБА_2 оскаржуваною постановою. Щодо бюджетного відшкодування за лютий 2012 р. у сумі 19 505,39 грн., як встановлено актом № 3147/2333470962 від 29.12.2011 р. (ст. 78) перевірка не проводилася, про що був складений акт від 11.05.2010 р. № 547/23-5. Якщо врахувати, що при цій перевірці, яка проводилася фактично як невиїзна перевірка документи також до податкової не надавалися в зв'язку з тим, що вони не були витребувані тому не зрозуміло яким чином було встановлено недостовірне нарахування сум бюджетного відшкодування за лютий 2010 р.

На підставі акту № 3147/2333470962 від 29.12.2011 року були видані чотири податкових повідомлення-рішення про до рахування суми податку на додану вартість і штрафних санкцій, які у встановленому порядку були оскаржені до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області. У задоволенні скарги було відмовлено. ПП «Гидростандарт»звернулося з повторною скаргою до Державної податкової служби України. Крім того, ПП «Гидростандарт»звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду для визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту №3147/2333470962 позапланової невиїзної перевірки.

Тобто на дату порушення кримінальної справи податкові-повідомлення рішення є неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили. Крім того, згідно до п. 56.22 Податкового кодексу якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом.

Заявник та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги викладені в скарзі у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заперечує проти скасування постанови про порушення кримінальної справи, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Заслухавши доводи заявника та його представника, які вважають постанову від 07 травня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Гидростандарт»ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 191 КК України незаконною та просять скасувати її, думку прокурора, який заперечував проти скасування постанови про порушення кримінальної справи, та вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесеною за результатами ретельної перевірки, дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи відносно посадових осіб ПП «Гидростандарт»ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_13 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України, підставою для порушення кримінальної справи був рапорт старшого оперуповноваженого ВПМ Мелітопопольської ОДПІ Сапа А.А. про те, що ним виявлені порушення податкового законодавства посадовими особами ПП «Гидростандарт», а саме директором ОСОБА_2. Також був в матеріалах справи у наявності акт № 3147/23/33470962 від 29.12.2011 року позаплановою невиїзної перевірки ПП «Гидростандарт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2008 р., липень-грудень 2009 р., січень-березень 2010 р., липень-грудень 2010 р., вересень 2011 р.. В подальшому постановою старшого слідчого СВ Мелітопольської ОДПІ від 07 червня 2012 року були внесені уточнення в постанову про порушення кримінальної справи в частині виправлення назви перевірки з виїзної в невиїзну (згідно з актом № 3147/23/33470962 від 29.12.2011 року).

Відповідно до ст.ст. 94, 101 КПК України та Законів України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про оперативно-розшукову діяльність», суд вважає вищезазначені документи, а саме рапорт та акт перевірки, такими, в яких містяться відомості про ознаки злочину у діях посадових осіб ПП «Гидростандарт», а саме директора ОСОБА_2, які були підставою для порушення кримінальної справи.

Крім того, скаржник ОСОБА_2, однією з підстав задоволення скарги зазначає те, що акт № 3147/23/33470962 від 29.12.2011 року позаплановою невиїзної перевірки ПП «Гидростандарт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2008 р., липень-грудень 2009 р., січень-березень 2010 р., липень-грудень 2010 р., вересень 2011 р., оскаржені до Запорізького окружного адміністративного суду і остаточне рішення по скарзі адміністративним судом на теперішній час не прийнято. Разом з тим, згідно зі ст. 56 Податкового кодексу України у разі оскарження платником податків рішення податкового органу в суді, звинувачення в ухиленні від сплати податків не може базуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного рішення справи в суді. Про те, це правило не поширюється, на випадки, коли звинувачення базується не лише на рішенні контролюючого органу, а і доведено на підставі додатково зібраних доказів, зібраних згідно вимог КПК України. У наданих органом досудового слідства та досліджених у судовому засіданні матеріалах, що послужили підставою для порушення кримінальної справи, зібрані такі додаткові докази, а саме: протокол № 1 від 06.04.2005 року загальних зборів власників ПП «Гидростандарт»про призначення на посаду директора ОСОБА_2; уставні та реєстраційні документи ПП «Гидростандарт; податковою звітністю за 2009-2010 р.р., наданою до Мелітопольської ОДПІ ПП «Гидростандарт»по ПДВ, за підписом ОСОБА_2 з заявленими завищеними показниками бюджетного відшкодування, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок підприємства; економічним дослідженням від 25.04.2012 р., експертне почеркознавче дослідження б/н від 03.04.2012 р., поясненнями: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, реєстраційні та податкові документи ТОВ ВБК «Моноліт»та ПП «Конкорс»; медичні довідки та виписки на ім?я ОСОБА_16 та інші матеріали.

Крім того, скаржник ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 однією з підстав для скасування постанови слідчого щодо порушення кримінальної справи, вважають порушення строків проведення додаткової перевірки, які тягнуть за собою порушення норм КПК України.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 04 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Судам слід мати на увазі, що у частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Що стосується заяв і повідомлень про злочин, то вони повинні бути викладені письмово або усно і доведені до відома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК.

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

У зв?язку з вищенаведеним, суд вважає, що проведення додаткової перевірки з порушенням процесуальних норм не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, а лише слугувати підставою для притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 щодо скасування постанови про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 191 КК України не має, тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 130, 236-7, 236-8 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 07 травня 2012 року по кримінальній справі № 531210 залишити без задоволення.

На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд впродовж семи діб.

Суддя: