Постанова № 25006298, 31.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року 15:07 Справа № 0870/3669/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

представників позивача Бурі О.Є., Вініченка С.В., Прошиної С.В.

представників відповідача 1 Шавло Р.О., Ратієва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби

до Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач, ПАТ "ЗФЗ") до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач 1, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя), Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області (далі відповідач 2), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка виразилася у ненаданні до органу казначейства висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість по декларації за грудень 2003 року, стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «ЗФЗ» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за грудень 2003 року у розмірі 2350136 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та надали пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача 1 у судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмові заперечення, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи що Постановою КМУ від 12.05.2010 № 368 було затверджено Порядок випуску, обігу, погашення внутрішньої державної позики із строком п'ять років. Зазначеною постановою було чітко визначено спосіб бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, що задекларовані до 1 травня 2010 року. Порядком визначені правила оформлення відшкодування сум податку на додану вартість, що задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» облігаціями внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, випущених для відшкодування податку на додану вартість. ПАТ «ЗФЗ» було відомо про зазначений порядок і спосіб відшкодування податку на додану вартість за грудень 2003 року, однак підприємство не звернулось до податкового органу із заявою про оформлення відшкодування податку на додану вартість. Таким чином ПАТ «ЗФЗ» не було використано право на отримання бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2003 року у спосіб встановлений законодавством для відшкодування податку на додану вартість за періоди до 1 травня 2010 року. Просять в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заперечень на позов не надали.

Крім того, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області заявлено клопотання про проведення процесуального правонаступництва у зв'язку із припиненням державної реєстрації, замінивши його на Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ПАТ "ЗФЗ" є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 100335740 та зареєстроване в якості платника податків у СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя.

20.01.2004 ПАТ "ЗФЗ" як платник податку на додану вартість подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя декларацію з ПДВ за грудень 2003 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку у розмірі 2350136 грн.

В період з 30.06.2004 по 20.07.2004 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було проведено позапланову перевірку ВАТ «ЗФЗ» з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податкового кредиту з ПДВ за періоди листопад-грудень 2003 року, березень-травень 2004 року, результати якої було оформлено Актом перевірки № 11/32-6-00186542 від 20.07.2004, врезультаті чого зроблено висновок про завищення від'ємного значення чистої суми зобов'язань з ПДВ за листопад-грудень 2003 року на 14941218 грн. та заниження чистої суми зобов'язань з ПДВ за вказаний період 2003 року на 47349944 грн., а також заниження від'ємного значення чистої суми зобов'язань за ПДВ за березень-травень 2004 року на загальну суму 1784952 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000223206/0 від 20.07.2004, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції на загальну суму 94699888 грн. та № 0000233206/0 від 20.07.2004, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2003 року на 12591082 грн., грудень 2003 року - в розмірі 2350136 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення було оскаржені до суду. Постановою Господарського суду Запорізької області по справі № 6/232-4/409/07-АП позов було задоволено, податкові повідомлення-рішення № 0000223206/0 від 20.07.2004 та № 0000233206/0 від 20.07.2004 скасовані.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було задоволено, постанову Господарського суду Запорізької області від 19.10.2007 скасовано, у задоволенні позову ПАТ «ЗФЗ» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.102011 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 було скасовано, постанову Господарського суду Запорізької області від 19.10.2007 залишено в силі, позов ПАТ «ЗФЗ» задоволено.

ПАТ «ЗФЗ» 11.04.2012 на адресу податкового органу було направлено листа з проханням направити висновок про відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації з ПДВ за грудень 2003 року в сумі 2350136 грн., а також повідомити про направлення чи відмову направляти вказаний висновок до органу казначейства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виникнення обставин з якими законодавство пов'язує обов'язок відповідача 1 подати відповідачу 2 висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із визначенням, наведеним в пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відтак, здійснення бюджетного відшкодування можливо лише після проведення перевірки платника податку за наслідками якої підтверджена правомірність суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 200.7-200.13 ст. 200 ПКУ передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, як орган владних повноважень при здійсненні покладених на нього функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, має діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги ПКУ, відповідач 1 повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто утримуючись від надання висновку, відповідач 1 порушив вимоги ПКУ щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ, неправомірно не надав до органу Державного казначейства України висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість, а тому в частині визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби у ненаданні до органу казначейства висновку про відшкодування публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за грудень 2003 року адміністративний позов підлягає задоволенню.

Суд не бере до уваги посилання відповідачів у своїх запереченнях на Постанову КМУ від 12.05.2010 № 368 було затверджено Порядок випуску, обігу, погашення внутрішньої державної позики із строком п'ять років, оскільки на той момент тривала процедура апеляційного та касаційного оскарження, яка закінчилася з моменту винесення ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.10.2011 і з того моменту у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

В частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «ЗФЗ» суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за грудень 2003 року у розмірі 2350136 грн. адміністративний позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПКУ у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із п. 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 17.01.2011 № 39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 9 вищезгаданої Постанови КМУ передбачено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається з наведених законодавчих приписів визначальною і єдиною ознакою та підставою для відшкодування сум надмірно сплачених податків з бюджету є наявність висновку податкового органу про підтвердженість або необґрунтованість заявлених сум, в даному випадку по декларації за грудень 2003 року в розмірі 2350136 грн.

Враховуючи той факт, що такий висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість податковим органом не було надано, у відповідача 2 відсутні підстави для повернення з Державного бюджету на користь ПАТ «ЗФЗ» суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню по декларації з податку на додану вартість за грудень 2003 року в розмірі 2350136 грн., а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Згідно із приписами ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуюче вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 159-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби у ненаданні до органу казначейства висновку про відшкодування публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за грудень 2003 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» судовий збір в розмірі 1089 (одну тисячу вісімдесят дев'ять) гривень 10 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака