Постанова № 25005933, 13.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р. Справа № 2а-11329/10/0570

приміщення суду за адресою м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

суддів Голубової Л.Б. Михайлик А.С.,

при секретарі,- Попов А.М.,

за участю

представника позивача,- Віткова І.Л., Федотова О.В.,

представника відповідача 1

Жовтневої МДПІ м.Маріуполя Донецької області ДПС Гришакова Н.Є.,

представника відповідача 2

ДПС України,- не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АВТОРАДІАТОР» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 02.06.2010 року № 0001172342/4 в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Авторадіатор", звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання недійним рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги від 16.04.2010 року №3692/6/25-0515 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 362581,00 грн. та, пропорційно, в частині нарахування штрафних санкцій 181 282,00 грн. та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя від 15.02.2010 року № 0001172342/3 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 362581,00 грн. та, пропорційно, в частині нарахування штрафних санкцій 181 282,00 грн.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Роздільської Т.В. від 07.05.2010 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року у справі залучено другого відповідача Державну податкову адміністрацію України.

20.03.2012 року, після проведення повторного автоматичного розподілу справи між суддями, справа № 2-а-11329/10/05701 передана на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Христофорову А.Б. для розгляду по суті.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Христофорова А.Б. від 20.03.2012 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2012 року у справі замінено: відповідача 1, Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м.Маріуполя на його правонаступника Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби; відповідача 2 Державну податкову адміністрацію України, на його правонаступника Державну податкову службу України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року у справі замінено: позивача, Відкрите акціонерне товариство "Авторадіатор" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Авторадіатор".

Позивач, в обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем за наслідками проведеної планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Авторадіатор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, встановлені порушення та складено акт № 1969/23-2/00232093.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001172342/0 від 28.08.2009 року.

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем остаточно було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001172342/4 від 02.06.2010 року, що оскаржується в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень.

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням - рішенням, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що для формування висновку податкового органу про допущене позивачем порушення у вигляді перевищення суми валових витрат у 4 кварталі 2007 року та 4 кварталі 2008 року, використані відомості, що не відповідають відомостям, відображеним у звітних документах, що є в наявності у підприємства і які були надані під час перевірки.

Тому вважає, що податковий орган з надуманих підстав дійшов висновку про порушення з боку позивача.

Просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги, про що надав суду відповідну заяву, згідно якої просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 02.06.2010 року № 0001172342/4 в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень.

Представник відповідача 1, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив, що доводи адміністративного позову не спростовують встановлених порушень з боку позивача.

Зазначила, що висновки акту перевірки є документально обґрунтованими і такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення, таким, що прийнято правомірно. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2, у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, причини неявки суду не повідомив.

З огляду на зазначені обставини суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника відповідача 2.

Суд, заслухавши представників сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач, - Публічне акціонерне товариство «АВТОРАДІАТОР» (Далі - ПАТ «АВТОРАДІАТОР»), - є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач 1, - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, є суб'єктом владних повноважень, правонаступником прав та обов'язків Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач 2, - Державна податкова служба України є суб'єктом владних повноважень, правонаступником прав та обов'язків Державної податкової адміністрації України, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

За наслідками проведеної планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Авторадіатор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, встановлені порушення та складено акт № 1969/23-2/00232093 від 02.06.2010 року (Далі за текстом,- акт перевірки).

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001172342/0 від 28.08.2009 року.

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем остаточно було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001172342/4 від 02.06.2010 року, що оскаржується в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень (Далі за текстом,- спірне рішення).

Спірним рішенням ВАТ «АВТОРАДІАТОР» за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 548185,00 гривень, з якої 365450,00 гривень основний платіж, 182725,00 гривень штрафна (фінансова) санкція.

Правовою підставою прийняття спірного рішення зазначено п.п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст.4, п.п. 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно висновків акта перевірки з боку ВАТ «АВТОРАДІАТОР», зокрема встановлені порушення : п.п. 4.1.6 п.4.1. ст.4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження податку на прибуток у періоді з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року всього у сумі 365450, у т.ч. за 4 квартал 2007 року у суму 335125,00 гривень, за 4 квартал 2008 року в сумі 30325,00 гривень.

Податковим органом в обгрунтування висновків акту перевірки, зокрема покладено обставини встановлені перевіркою відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року.

За даними вибіркової перевірки відображеного показника за 4 квартал 2007 року 1-4 квартал 2008 року встановлено завищення задекларованого суб'єктом господарювання показника у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11» на суму 1451353 гривень, з якої за 4 квартал 2007 року 1339473 гривень, за 4 квартал 2008 року 110851 гривень.

Висновку про завищення задекларованого суб'єктом господарювання показника у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11» за 4 квартал 2007 року, податковий орган дійшов за наслідками дослідження договорів, контрактів, додаткових угод, прибуткових накладних, актів прийому - передачі матеріалів, актів прийому - передачі послуг, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, платіжних доручень, рахунків бухгалтерського обліку, оборотно - сальдової відомості по рахунку: ВР «Валові доходи/ «Валові витрати», картка рахунку: ВР «Валовідоходи/ «Валові витрати»: «Продаж (придбання) товарів (робіт/послуг)», які сформовані в автоматизованій системі бухгалтерського обліку «1С», що використовується на підприємстві.

Так за даними регістру податкового обліку витрати на придбання товарів (робіт/послуг) склали 3193429 гривень.

Згідно даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2007 рік з урахуванням даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року підприємством за 4 квартал 2007 року задекларовано суму 4532902 гривень, таким чином завищення складає 1339473 гривень.

До перевірки не надано первинних документів за 4 квартал 2007 року на суму 1339473 гривень, витрати по яким включено до рядка 04.1 декларації № 76809 від 11.02.2008 року.

Станом на дату початку перевірки до податкового органу уточнюючий розрахунок до декларації про прибуток за 9 місяців 2007 року не надавався.

Крім того, за період з 01.04.2006 року по 30.09.2007 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проводилася виїзна планова перевірка ВАТ "Авторадіатор" за результатами якої складно акт № 710/23-2/00232093 від 24.03.2008 року. Згідно акту № 710/23-2/00232093 від 24.03.2008 року перевірений показник декларації на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року (№ 56048 від 09.11.2007 року) по рядку 04.1 складає 7394290 гривень в частині визначення правильності нарахування та сплати податку на прибуток, акт підписаний директором ВАТ "Авторадіатор" ОСОБА_7 та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_8, без заперечень.

Таким чином показник рядка 04.1 декларації по податку на прибуток є самостійно обчислений та узгоджений з дня подання податкових декларацій, а саме декларації на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року (№ 56048 від 09.11.2007 року) та декларації про прибуток підприємства за 2007 рік (№ 76809 від 11.02.2008). Декларації підписані директором ВАТ "Авторадіатор" ОСОБА_7 та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_8 та скріплені печаткою.

У періоді вчинення порушення відповідальними посадовими особами ВАТ "Авторадіатор" були директор ОСОБА_7 (звільнений 03.12.2008) та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_8 (звільнена 01.12.2008).

Суд погоджується із висновками акту перевірки щодо заниження податку на прибуток за 4 квартал 2007 року на суму 335125,00 гривень, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВАТ «Авторадіатор» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя подано декларацію по податку на прибуток за 2007 рік № 76809 від 11.02.2008 року (том 1, а.с. 55-58).

Згідно даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2007 рік з урахуванням даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року № 56048 від 09.11.2007 року (том 4 а.с. 122-125) підприємством за 4 квартал 2007 року задекларовано суму 4532902 гривень.

При цьому податковим органом за результатами дослідження договорів, контрактів, додаткових угод, прибуткових накладних, актів прийому - передачі матеріалів, актів прийому - передачі послуг, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, платіжних доручень рахунків бухгалтерського обліку, оборотно - сальдової відомості по рахунку: ВР «Валові доходи/ «Валові витрати», картка рахунку: ВР «Валовідоходи/ «Валові витрати»: «Продаж (придбання) товарів (робіт/послуг)», які сформовані в автоматизованій системі бухгалтерського обліку «1С», що використовується на підприємстві, встановлено, що за даними регістру податкового обліку витрати на придбання товарів (робіт/послуг) склали - 3193429 гривень.

Згідно даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2007 рік з урахуванням даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємством за 4 квартал 2007 року задекларовано суму 4532902 гривень, таким чином завищення складає 1339473 гривень = (4532902грн. - 3193429 грн.).

При цьому суд не приймає до уваги декларацію по податку на прибуток за 3 квартали 2007 року, що знаходиться на підприємстві із показником в рядку 04.1 у розмірі 8817160 гривень, оскільки актом № 710/23-2/00232093 від 24.03.2008 року, складеним Жовтневою МДПІ м. Маріуполя за результатами проведеної виїзної планової перевірки ВАТ "Авторадіатор", перевірений показник декларації на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року (№ 56048 від 09.11.2007 року) по рядку 04.1 в частині визначення правильності нарахування та сплати податку на прибуток складає 7394290 гривень, акт підписаний директором ВАТ "Авторадіатор" ОСОБА_7 та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_8 без заперечень.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Таким чином показник рядка 04.1 декларації по податку на прибуток є самостійно обчислений та узгоджений з дня подання податкових декларацій, а саме декларації на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року (№ 56048 від 09.11.2007 року) та декларації про прибуток підприємства за 2007 рік (№ 76809 від 11.02.2008). Декларації підписані директором ВАТ "Авторадіатор" ОСОБА_7 та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_8 та скріплені печаткою.

У періоді вчинення порушення відповідальними посадовими особами ВАТ "Авторадіатор" були директор ОСОБА_7 (звільнений 03.12.2008) та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_8 (звільнена 01.12.2008).

Згідно п.п. 1.5 п.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства (Далі Порядок № 143), затверджений Наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»,- 1.5. Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Згідно п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Далі за текстом,- ЗУ № 334/94-ВР),- податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Рядок 04.1 декларації про прибуток підприємства Валові витрати, у тому числі: витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11, згідно п. 3 Порядку № 143 заповнюється платником податків відповідно вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.5.1 ст.5 ЗУ № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1. ст. п. 5.2 ст.5 ЗУ № 334/94-ВР,- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ № 334/94-ВР, - датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 (Далі Положення № 88),- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2.4. Положення № 88,- первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 334/94-ВР,- не включаються до складу валових витрат, зокрема витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Ухвалою суду від 05.08.2010 року у справі було призначено судово-економічну експертизу.

На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:

- чи підтверджується документально висновок акту Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 1969/23-2/00232093 від 02.06.2010 року в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень.

Згідно висновку судово-економічної експертизи документально не підтверджується висновок акту перевірки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 1969/23-2/00232093 від 02.06.2010 року в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень (том 4 а.с.162).

Проте суд не погоджується із висновками експертизи з наступних підстав.

Згідно п.п. 4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п. 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Судом встановлено, що під час перевірки позивачем не надано податковому органу відповідних первинних документів на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 1339473 гривень.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми закону, а також ті обставини, що податкові зобов'язання є узгодженими, та до початку проведення перевірки позивачем не надавались уточнюючі розрахунки з цього приводу, суд погоджується із висновками акту перевірки в частині завищення ВАТ «Авторадіатор» валових витрат на суму 1339473 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2007 року на суму 335125,00 гривень.

Суд не погоджується із висновками акту перевірки в частині заниження податку на прибуток у за 4 квартал 2008 року в сумі 30325,00 гривень, з наступних підстав.

В обгрунтування висновків акта перевірки щодо завищення задекларованого суб'єктом господарювання показника у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11» за 4 квартал 2008 року на суму 110851 гривень, податковим органом покладено обставини неправомірності включення ВАТ "Авторадіатор" до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року суми у розмірі 110851 гривень без ПДВ сплаченої за придбання кольорових металів на виконання договору купівлі-продажу № 1149 Си, укладеного 08.11.2006 року з ХК «АвтоКрАЗ», у зв'язку із відсутностю відповідних первинних документів, що підтверджують факт отримання ТМЦ.

Станом на 13.08.2009 року до перевірки крім податкової накладної № 6872 від 11.12.2008 року не надано інших документів, підтверджуючих факт реального проведення господарської операції (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, шляховий лист, акт про приймання матеріалів за формою М-7) не надано.

При цьому, згідно табелю обліку робочого часу, у відрядженні 11.12.2008 року працівники підприємства не перебували.

У прибутковому ордері № 426 від 11.12.2008 року вказано, що товар отримано через Нестеренко (в.о. директора по комерції) без зазначення номеру та дати довіреності.

На запит працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 03.08.2009 року щодо надання пояснень факту включення до складу валових витрат у 4 кв. 2008 року суми 110850,5 гривень, було отримано відповідь від 10.08.2009 року та завірена копія акту приймання-передачі від 11.12.2008 року № 73463, згідно якого ТМЦ оприбутковані на підприємстві, оригінал даного акту до перевірки не надавався.

Наданий до перевірки документ не відповідає вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме складені в порушення норм п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, наказу Мінстатистики України № 193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів обліку сировини та матеріалів», оскільки не затверджений підписом директора ОСОБА_7, крім того ОСОБА_7 звільнено 03.12.2008 року.

На повторний запит працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 11.08.2009 року щодо надання пояснень стосовно встановленого порушення та їх документального підтвердження ВАТ «Авторадіатор» до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя (листом вх. № 664/11 від 14.08.2009 року) надано «нову» заврену копію акту приймання-передачі від 11.12.2008 року № 73463, згідно якого ТМЦ за договором оприбутковані на підприємстві.

При цьому зазначений акт відрізняється від попереднього наступним чином .

У акті наданому податковому органу на запит від 03.08.2009 року зазначено наступне.

Акт від 11.12.2008 року № 73463 приймання-передачі продукції згідно договору № 1449 Си від 08.11.2006 року. Продавець : ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ в ос. заст. комерційного директора ОСОБА_10, діючого на підставі довіреності № 12 від 05.01.2009 року. Покупець ВАТ «Авторадіатор» в особі директора ОСОБА_7, прийняв згідно договору № 1449 Си від 08.11.2006 року наступну продукцію. Сдав : ОСОБА_10 Прийняв: ОСОБА_7

У акті наданому податковому органу на запит від 11.08.2009 року зазначено.

Акт від 11.12.2008 року № 73463 приймання-передачі продукції згідно договору № 1449 Си від 08.11.2006 року. Продавець : ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ в ос. заст. генерального директора - комерційного директора ОСОБА_12 діючого на підставі довіреності № 14 від 01.03.2009 року. Покупець ВАТ «Авторадіатор» в особі директора ОСОБА_13, діючого на підставі Статуту, прийняв згідно договору № 1449 Си від 08.11.2006 року наступну продукцію. Сдав : ОСОБА_12. Прийняв: ОСОБА_13

Спірною обставиною у справі в цій частині є правомірність дій ВАТ «Авторадіатор» щодо включення витрат на придбання продукції у ВАТ ХК «АвтоКрАЗ», відповідно договору купівлі-продажу № 1149 Си від 08.11.2006 року, за актом приймання-передачі продукції № 73643 від 11.12.2008 року, до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року у сумі 110851 гривень.

У відповідності до позовної заяви та наданих представниками позивача пояснень щодо зазначених обставин, було зазначено наступне.

Під час проведення перевірки за наслідками якої прийнято спірні рішення, уповноваженим особам податкового органу, що проводили перевірку, були надані усі первинні документи, навіть разом з долученими до них проектами, факсограмами, листуванням. Оскільки господарські операції за договором № 1149 Си від 08.11.2006 року відбувалися під час зміни керівництва, тому факсом на узгодження документи направлялись іноді з помилками у визначенні посади або прізвища керівника. Після проведення процедури узгодження проектів документів складалися оригінали з урахуванням виправлень. При цьому оригінал акту приймання приймання-передачі продукції № 73643 від 11.12.2008 року з підписами В.о. Директора ОСОБА_13 був наданий під час перевірки разом з іншими документами. Проте всупереч зазначеним обставинам податковим органом його не було враховано, а навпаки було взято до уваги «факсів» проект документа з підписом директора ОСОБА_7

Судом встановлено, що між ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ «Продавець» в особі ген. Директора ОСОБА_14, і ВАТ «Авторадіатор» «Покупець» в ос. Ген. Директора ОСОБА_7 діючого на підставі Статуту укладено договір купівлі-продажу № 1149 Си від 08.11.2006 року (Далі за текстом,- договір) (том 6, а.с. 71-74).

Посадовими особами ВАТ «Авторадіатор», на підтвердження правомірності включення витрат на придбання згідно договору продукції у ВАТ ХК «АвтоКрАЗ», до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року у сумі 110851 гривень, було надано акт приймання-передачі продукції № 73643 від 11.12.2008 року.

Судом встановлено, що ВАТ «Авторадіатор», на повторний запит працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 11.08.2009 року щодо надання пояснень стосовно встановленого порушення та їх документального підтвердження листом вх. № 664/11 від 14.08.2009 року, надано засвідчену копію акту приймання-передачі від 11.12.2008 року № 73463, згідно якого ТМЦ отримані на виконання договору, оприбутковані на підприємстві (том 1 а.с.59-60).

Згідно акту № 73463 прийому-передачі продукції від 11.12.2008 року, на виконання договору від 08.11.2006 року зазначено наступне.

Продавець : Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» у формі акціонерного товариства в особі заст. Генерального директора-комерційного директора ОСОБА_12, що діє на підставі довіреності № 14 від 03.01.2008 року.

Покупець: ВАТ «Авторадіатор», в особі в.о. директора ОСОБА_13, що діє на підставі Статуту, прийняв згідно договору № 1149 СИ від 08.11.2006 року наступну продукцію.

Крім того у акті відображені: кількість продукції, підстави, ціни, загальна сума, ПДВ 20%.

Вказаний акт підписаний відповідно уповноваженими особами ХК «АвтоКрАЗ» і ВАТ «Авторадіатор» і скріплений печатками.

При цьому у податкового органу під час перевірки не виникло зауважень щодо відповідності наданого первинного документа вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», нормам п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», завт. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, наказу Мінстатистики України № 193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів обліку сировини та матеріалів».

У відповідності до ч.1,2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704,- первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.15 цього положення,- первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно п. 2.16 цього положення,- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд, дослідивши акт прийму-передачі, на підставі яких податковим органом під час проведення перевірки, не знаходить невідповідності зазначених первинних документів приписам ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4, п.п. 2.15 п. 2.16 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88.

Згідно ст. 1 Закону України,- «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Надані позивачем та досліджені судом первинний документ (акт прийму-передачі) за змістом і формою є первинним документом у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містить інформацію про здійснені господарські операції.

Суд також звертає увагу, що проведеною перевіркою податкового органу не встановлено обставин невідповідності акту прийму-передачі поставленим товарам.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- до складу валових витрат включаються:

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Таким чином, ВАТ «Авторадіатор» під час перевірки надав відповідний первинний документ, що підтверджує правомірність включення витрат на придбання продукції у ВАТ ХК «АвтоКрАЗ», до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року у сумі 110851 гривень.

Згідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, - акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно п.1.5 цього ж Порядку, - акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п.1.5 цього ж Порядку,- факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. 1.7. цього ж Порядку,- факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п. 2.3.4. цього ж Порядку,- не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу щодо невідповідності іншого акту прийму-передачі, оскільки в обґрунтування висновків акту перевірки було взято до уваги виключно його, що призвело до відображення в акті перевірки необґрунтованих даних у цій частині.

Суд також не приймає до уваги доводи податкового органу щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних підтверджуючих факт реального проведення господарської операції, оскільки зазначене не передбачено положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Навпаки, положення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону передбачають широке та не обмежене коло документів, що можуть підтверджувати витрати платника податків. В свою чергу положення п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначають, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Окрім цього, типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.95.

Відповідно до пп. б) п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ № 731 від 28.12.1992, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Оскільки наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.95 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, його дія не розповсюджується на підприємства, що не входять в сферу управління Міністерства транспорту України.

Враховуючи, що позивач та сторони з якими укладено договори не входить в сферу управління Міністерства транспорту України, застосування товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН для підприємства не є обов'язковим.

За таких обставин відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для невключення витрат з придбання обладнання до складу валових витрат, оскільки зазначене включення здійснено на підставі інших документів, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають її вимогам.

Таким чином, суд дослідивши первинні документи, надані позивачем, прийшов до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо заниження податку на прибуток у періоді з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року за 4 квартал 2008 року в сумі 30325,00 гривень.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач у повному обсязі не довів правомірності спірного рішення.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні у повному обсязі не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки, є частково неправомірним визначення сум податкових зобов'язань, зроблене відповідачем відповідно до спірного рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином суд частково задовольняє позовні вимоги та вважає за необхідне визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 02.06.2010 року № 0001172342/4 в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 30325,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 15162,50 гривень.

Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 гривень.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АВТОРАДІАТОР» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 02.06.2010 року № 0001172342/4 в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень, - задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 02.06.2010 року № 0001172342/4 в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 30325,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 15162,50 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог,- відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «АВТОРАДІАТОР», витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 гривень (одна) гривень 70 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 червня 2012 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 18 червня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Христофоров А.Б.

Судді Голубова Л.Б. Михайлик А.С.